Постанова № 24232578, 24.04.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/15064/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л. при секретарі Васільєву С.В. за участі:представників позивача - Скомаровський В.В. керівник, ОСОБА_4 за довіреністю від 11.01.2012р., ОСОБА_5 за довіреністю від 07.10.2011р. представника третьої особи - ОСОБА_6 за довіреністю від 27.01.2012 року №5 представника відповідача - ОСОБА_7 за довіреністю №13520/10/10-017 від 15.11.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Об'єднання "Прогрес" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області третя особа без самостійних вимог на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-газ" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.07.2011 року №0000462301 та №0000472301, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 КАС України.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Об'єднання "Прогрес" звернулось в суд з позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.07.2011 року №0000462301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 247017,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 197614,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) в сумі 49403,50 грн. та №0000472301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 189669,75 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 151735 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 37933,75 грн.. Вказує на те, що з висновки відповідача, що викладені в акті виїзної планової перевірки від 05.07.2011 року №443/23/03587448, на підставі яких було прийнято вищевказані податкові повідомлення-рішення, не погоджується, вважає їх такими що не відповідають дійсним обставинам справи, не грунтуються на вимогах чинного законодавства, є надуманими та необґрунтованими. В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до умов договору №23/09-10 від 23.09.2010 року ТОВ "Альфа-газ" в 4 кв. 2010 року фактично виконало для ЗАТ "Об'єднання Прогрес" роботи по будівництву житлового будинку у м.Старокостянтинів на загальну суму 2099483,79 грн., врахованих в акті перевірки, в тому числі ПДВ 349913,97 грн.. Для ТОВ "Альфа-газ", відповідно акту перевірки, частину робіт та поставку матеріалів для виконання цих робіт здійснило ТОВ "Портофранк". Перевіряючі, встановивши нікчемність угод, укладених між ТОВ "Альфа-газ" та ТОВ "Портофранк", неправомірно переносять її на господарські відносини між ЗАТ "Об'єднання Прогрес" та ТОВ "Альфа-газ". Зазначає, що факт виконання будівельних робіт ТОВ "Альфа-газ" підтверджується актами виконаних робіт, сертифікатом відповідності №ХМ001537 від 18.01.2011 року (засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта 107-квартирного, 9-поверхового житлового будинку у м.Старокостянтинові проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм), проведеними розрахунками за виконані роботи, наявністю виконаних робіт в натурі. Крім того виконані роботи підтверджені, прийняті та оплачені замовником - Подільським управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України. Вказує, що до та на момент вчинення господарських операцій з ЗАТ "Об'єднання Прогрес" і в даний час ТОВ "Альфа-газ" зареєстроване платником ПДВ, відомості про нього у встановленому законом порядку внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, установчі документи дійсні, податкова звітність подається, нараховані податки сплачуються до бюджету в повному об'ємі. Звертає увагу на те, що згідно роз'яснення Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11-13-1, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та підтвердили обставини на які посилаються у позовній заяві, просять суд задоволити позовні в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.01.2012 року до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Газ". Представник третьої особи на стороні позивача позовні вимоги підтримує повністю і не заперечує проти їх задоволення. Вказує на те, що враховуючи обов'язок ТОВ "Альфа-Газ", передбачений договором субпідряду від 23.09.10 року №23/09-10, виконувати будівельні роботи 107-квартирного житлового будинку по вул.Попова-Маршала Красовського в м.Старокостянтинів в тому числі із залученням інших виконавців, товариством було укладено договір підряду №51 від 03.12.2010 року за яким ТОВ "Альфа-Газ" виступало підрядником робіт, а ТОВ "Портофранк" субпідрядником робіт. Укладення даного договору відповідало вимогам ст.ст.837, 838 Цивільного кодексу України та загальним засадам цивільного законодавства щодо свободи договору. Результати виконаних робіт ТОВ "Портофранк" передавало ТОВ "Альфа-Газ" за актами прийняття-передачі виконаних робіт, укладених за формою КБ-2в та КБ-3. ТОВ "Альфа-Газ", вже як субпідрядник за договором №23/09-10 передаючи роботи за актами генпідряднику - позивачу включало види та вартість виконаних робіт ТОВ "Портофранк" до своїх актів виконаних робіт. Оплата виконаних робіт здійснювалась у відповідності до умов договору та вимог Цивільного кодексу, що давало право ТОВ "Альфа-Газ" виписувати податкові накладні для позивача на суму виконаних робіт.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що будівельний підряд регулюється рядом нормативно-правових актів, зокрема, ст.ст.875-886 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.317-324 Господарського кодексу України (далі - ГК України), Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року №668, Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року №921 та іншими нормативно-правовими актами. Вказує, що незважаючи на відсутність згоди замовника, всупереч нормам ГК України та ЦК України позивач уклав з ТОВ "Альфа-Газ" договір субпідряду, при цьому надав дозвіл останньому залучати інших виконавців без згоди замовника. Діючими нормами, що регулюють сферу будівництва, субпідрядника не наділено взагалі правом залучати інших виконавців, тобто права субпідрядника залучати субпідрядника. Зазначає, що отримані під час зустрічної перевірки дані про те, що ТОВ "Альфа-газ" 03.12.2011 року уклало угоду №51 з ТОВ "Портофранк" по виконанню будівельних і сантехнічних робіт та здачі в експлуатацію обладнання по будівництву житлового будинку по вул.Попова-М.Красовського свідчить про порушення позивачем тендерних умов та договору підряду, оскільки відповідно до п.2 ст.838 ЦК України, п.2 ст.319 ГК України генеральний підрядник несе відповідальність за дії (бездіяльність) субпідрядника. Таким чином, договір субпідряду від 23.09.2011 року №23/09-10 не був спрямований на реальне настання правових наслідків. Виконання ТОВ "Альфа-Газ" робіт не підтверджено документально, реально не здійснювалось. Вказує на те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в її взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги належать до задоволення на підставі наведеного нижче.

Суд встановив, що Приватне акціонерне товариство "Об'єднання "Прогрес" (до перейменування - закрите акціонерне товариство "Об'єднання "Прогрес") зареєстроване 19.09.1994 року виконавчим комітетом Славутської міської ради Хмельницької області (код ЄДРПОУ - 03587448), що підтверджується довідкою управління статистики у Славутському районі Головного управління статистики у Хмельницькій області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) АБ №343295, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.07.1997 року за №013 та перебуває на обліку в Славутській ОДПІ.

Основними видами діяльності Приватного акціонерного товариства "Об'єднання "Прогрес" за КВЕД є: будівництво будівель (45.21.1); виробництво виробів з бетону для будівництва (26.61.0); інші види оптової торгівлі (51.90.0); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту (52.12.0); функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту (63.21.2); діяльність у сфері інжинірингу (74.20.1).

В період часу з 16.05.2011 року по 10.06.2011 року працівниками Славутської ОДПІ на підставі направлень від 16.05.2011 року №77, №78, №79, №80, №81, №82, виданих Славутською ОДПІ, згідно із п.20.1 ст.20, ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПК України) та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства "Об'єднання "Прогрес" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

У період, за який проводилась перевірка, ЗАТ "Об'єднання "Прогрес" було платником: податку на прибуток іноземних юридичних осіб; податку на прибуток підприємств приватної форми власності; плати за спеціальне користування водними ресурсами; податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18.04.2003 року №31683460, видане Славутською ОДПІ, індивідуальний податковий номер - 035874422148); бюджетного відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами; бюджетного відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами (шляхом оформлення ОВДП); штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки; пені за порушення термінів розрахунків ЗЕД; плати за використання лісових ресурсів місцевого значення; прибуткового податку 30 актами; прибуткового податку місто; податку з доходів фізичних осіб на дивіденди та роялті; податку на доходи фізичних осіб (для відображення показників податкової звітності та результатів контр-перев робот; податку з підприємств та організацій - власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; земельного податку з юридичних осіб; орендної плати за землю юридичними особами; плати за ліцензії та сертифікати; плати за придбання торгового патенту на здійснення роздрібної торгівлі, сплаченої юридичними особами; податку з реклами; комунального податку район; збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі; збору за провадження торговельної діяльності (роздрібна торгівля), сплачений юр.особами; плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами; збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів міс.; інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища; збору за забруднення навколишнього природного середовища місто.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 05.07.2011 року №443/23/03587448 про результати виїзної планової перевірки Закритого акціонерного товариства Об'єднання "Прогрес" код за ЄДРПОУ 03587448 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 року, відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення: п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.7.10.6 п.7.10 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції ЗУ від 22.05.1997р. №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №334/94-ВР) в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 197614 грн. у тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 197614 грн.; п.п.3.2.8 п.3.2 ст.3, п.п.7.4.1, 7.4.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №168/97-ВР) в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 231519 грн., у тому числі за грудень місяць 2010 року в сумі 151735 грн.. за січень місяць 2011р. в сумі 67108 грн., за березень місяць 2011р. в сумі 12676 грн., а також завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 6357 грн., яке виникло у грудні 2010р.; п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ЗАТ "Об'єднання "Прогрес" з контрагентом ТОВ "Альфа-газ".

Не погоджуючись із висновками вищезазначеного акту перевірки позивач подав заперечення від 12.07.2011 року за №183. За наслідками розгляду поданих позивачем заперечень Славутською ОДПІ прийнято висновок №23 від 19.07.2011 року, відповідно до якого встановлено аналогічні порушення що і у акті від 05.07.2011 року №443/23/03587448.

На підставі висновків акту перевірки від 05.07.2011 року №443/23/03587448 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.07.2011 року №0000462301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 247017,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 197614,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) в сумі 49403,50 грн. та №0000472301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 189669,75 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 151735 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 37933,75 грн..

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПА у Хмельницькій області та ДПА України. За результатами розгляду скарг, рішеннями ДПА у Хмельницькій області від 12.09.2011 року №16306/10/25-034 та ДПС України від 13.10.2011 року №3584/6/10-2115 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Славутської ОДПІ від 20.07.2011 року №0000462301 та №0000472301, а скарги - без задоволення, у зв'язку з чим приватне акціонерне товариство "Об'єднання "Прогрес" оскаржило податкові повідомлення-рішення Славутської ОДПІ від 20.07.2011 року №0000462301 та №0000472301 до суду.

Підставою для визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток є викладені в акті виїзної планової перевірки висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат за 2010 рік на загальну суму 790458,00 грн. за рахунок безпідставного віднесення до складу валових витрат витрат по придбаних будівельно-монтажних роботах та ТМЦ у ТОВ "Альфа-газ", що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства; для визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість є викладені в акті виїзної планової перевірки висновки відповідача щодо неправомірного формування податкового кредиту, а саме завищення його в грудні 2010 рік в сумі 158092 грн. у зв'язку з придбанням у ТОВ "Альфа-Газ" ТМЦ та будівельно-монтажних робіт, що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства.

Досліджуючи правомірність зазначених вище висновків відповідача, суд встановив наведене нижче.

11.12.2007 року укладено договір підряду на будівництво 107-ти квартирного житлового будинку по вул.Попова-М.Красовського в м.Старокостянтинів, Хмельницької області №227/ДБ-233Буд, між ЗАТ "Об'єднання "Прогрес" (генпідрядник) та Міністерством оборони України (замовник). Метою вищезазначеного договору підряду є забезпечення житлом сімей військовослужбовців Збройних Сил України, яке виконується за рахунок Державного бюджету України шляхом виконання робіт з будівництва житлового будинку на 178 квартир за адресою: м.Старокостянтинів, Хмельницької області на розі вул.Попова і М.Красовського (п.1.1 договору). Підставою для укладення договору є рішення тендерного комітету Департаменту будівництва Міністерства оборони України з організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти (протокол засідання тендерного комітету від 29.11.2007 року №79) (п.1.3 договору). Предметом договору є те, що замовник доручає генпідряднику, а генпідрядник зобов'язується відповідно до проектної документації, чинних нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил, стандартів тощо) у галузі будівництва і експлуатації об'єктів житлового призначення та умов договору збудувати об'єкт, ввести його в експлуатацію та передати об'єкт замовнику (у загальнодержавну власність в оперативне управління замовника), а замовник зобов'язується прийняти від генпідрядника закінчені роботи з будівництва об'єкта та оплатити їх у визначеному договором порядку (п.1.4 договору). Розділом 8 договору визначено, що генпідрядник може залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників) (8.1); несе відповідальність перед субпідрядниками за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов'язань за договором, а перед замовником - за невиконання зобов'язань субпідрядниками (п.8.2); субпідрядники, що залучаються до виконання робіт, повинні відповідати кваліфікаційним та іншим вимогам, передбачених у договорі (мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, визначених договором субпідряду, досвід виконання аналогічних робіт та ресурси, достатні для їх виконання, тощо) (п.8.4). Відповідно до п.10.2 договору генпідрядник, крім іншого, зобов'язаний у визначеному договором порядку інформувати замовника про залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників.

Так, відповідно до умов договору підряду від 11.12.2007 року №227/ДБ-233Буд, 23.09.2010 року ЗАТ "Об'єднання "Прогрес" (генпідрядник) уклало договір субпідряду №23/09-10 на виконання будівельних та сантехнічних робіт по будівництву 107-квартирного житлового будинку по вул.Попова-маршала Красовського в м.Старокостянтинів, Хмельницької області з ТОВ "Альфа-газ" (субпідрядник). Відповідно до якого генеральний підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати самостійно або залученням інших виконавців без згоди генпідрядника загальнобудівельні та сантехнічні роботи та здати в експлуатацію обладнання на будівництві 107-квартирного житлового будинку по вул.Попова-маршала Красовського в м.Старокостянтинів, Хмельницької області відповідно до наданої генпідрядником проектно-кошторисної документації (п.1.1 договору). Строк виконання робіт: 01.10.2010р. (початок робіт) - 25.12.2010р. (закінчення робіт) (розділ 4). Загальна вартість робіт складає орієнтовно 3900000,00 грн. відповідно до погодженої договірної ціни, складеної на підставі нормативних документів, розроблених Держбудом України (п.2.2). Вид розрахунків - безготівковий на розрахунковий рахунок Субпідрядника (п.3.1). За змістом п.3.3 договору субпідрядник представляє генпідряднику акт виконаних робіт з копіями підтверджуючих документів на вартість використаних матеріалів, механізмів, розрахунок витрат на відрядження, довідку про вартість виконаних робіт, які являються основою для взаєморозрахунків в обсязі 90% загальної вартості робіт по договору, кінцеві розрахунки за виконані роботи з субпідрядником здійснюються після підписання акту здачі об'єкта в експлуатацію.

Залучення субпідрядної організації - ТОВ "Альфа-Газ" для виконання робіт в 107-квартирному житловому будинку по вул.Попова-маршала Красовського в м.Старокостянтинів, Хмельницької області погоджено замовником - Подільським управлінням капітального будівництва Міністерства Оборони України, що підтверджується листом від 08.07.2010 року №163/УКБ-7/272.

Під час проведення зустрічної перевірки ТОВ "Альфа-Газ" від 28.04.11р., відповідач встановив, що субпідрядна організація - ТОВ "Альфа-Газ", на виконання певних робіт згідно договору субпідряду №23/09-10 уклало 03.12.2010 року з ТОВ "Портофранк" договір №51. Відповідно до умов якого ТОВ "Альфа-Газ" (підрядник) доручає, а ТОВ "Портофранк" (субпідрядник) виконує власними силами, з матеріалів підрядника будівельні роботи, вартістю 654720,00 грн. (п.2.1 договору) по улаштуванню балконів, козирків, покрівлі, сходів, каналізації дощової, каналізації дахових котелень, водопостачання, опалення по 107 квартирному житловому будинку по вул.Попова-маршала Красовського в м.Старокостянтинів, Хмельницької області та передає підряднику роботу відповідно БНІП (п.1.1 договору). На підтвердження виконання договору від 03.12.2010 року представник третьої особи на стороні позивача надав суду довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року типової форми №КБ-3, акти №№24, 25 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року, податкову накладну №572 від 30.12.10р..

На виконання договору генпідряду №227/ДБ-233Буд від 11.12.2007 року позивач в грудні 2010 року з залученням субпідрядної організації (ТОВ "Альфа-Газ") виконав будівельні роботи по улаштуванню балконів, козирків, покрівлі, сходів, каналізації дощової, каналізації дахових котелень, водопостачання, опалення на загальну суму 654720,00 грн., в тому числі ПДВ 109120,00 грн. та вартість ТМЦ на загальну суму 293829 грн., в тому числі ПДВ в сумі 48971,50 грн., які були придбані у ТОВ "Портофранк".

Виконання зазначених робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В за грудень 2010 року №№63, 99 на суму 41977,94 грн., №№61, 95 на суму 626704,09 грн., №96 на суму 1496,56 грн., №100 на суму 125758,91 грн., №111 на суму 25995,41 грн., №123 на суму 5722,33 грн., №№62, 76 на суму 741634,12 грн., №77 на суму 56344,12 грн., №78 на суму 461185,88 грн., №79 на суму 12664,43 грн., підписаними без зауважень представниками позивача, як замовника робіт (генпідрядник) та ТОВ "Альфа-Газ" як субпідрядника, актами інженерної перевірки приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року №123, локальними кошторисами, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року форми КБ-3, податковою накладною №82 від 30.12.2010 року, довідкою Старокостянтинівської ЖЕК від 26.12.2011р., актом готовності об'єкта до експлуатації від 29.12.2010 року, актом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області підсумкової перевірки відповідності збудованого об'єкта проектної документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та готовність його до експлуатації від 20.01.2011 року.

Підписавши акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року, та засвідчивши тим самим факт їх виконання субпідрядником (ТОВ "Альфа-Газ"), позивач оприбуткував їх результати в бухгалтерському обліку.

Оплата робіт здійснювалась позивачем частинами, що підтверджується платіжними дорученнями, виписками з банківського рахунку позивача. Відповідно до акту звірки розрахунків між позивачем та ТОВ "Альфа-Газ" станом на 23.03.2012 року заборгованість по оплаті вартості робіт по 107-квартирного житлового будинку відсутня.

Отримавши від підрядника робіт ТОВ "Альфа-Газ" акти виконаних робіт за грудень 2010 року та податкову накладну, які засвідчують факт виконання будівельних робіт, та оплативши їх вартість, позивач відніс до валових витрат витрати по отриманих роботах, а податок на додану вартість, сплачений в його ціні - до податкового кредиту звітного періоду.

Пунктом 5.1. статті 5 Закону №334/94-ВР, який діяв на час існування спірних відносин, встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. В силу пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

Отже, законодавством передбачено, що платник податку - покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

З урахуванням положень п.5.1 і 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР невід'ємною ознакою правомірності віднесення будь-яких витрат, до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з її господарською діяльністю.

За змістом п.1.32. Закону №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Частиною 1 статті 3 ГК України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Аналіз наведених норм дає підстави для визначення таких обов'язкових ознак господарської діяльності, як: провадження такої діяльності суб'єктами господарювання; здійснення її у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Досліджені судом докази свідчать про те, що придбані роботи від ТОВ "Альфа-газ" позивач використав у господарській діяльності.

Відтак, позивач правомірно скористався визначеним Законом №334/94-ВР правом на включення до валових витрат витрат по отриманих роботах від ТОВ "Альфа-газ".

Приписами ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, враховуючи наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ "Альфа-газ" є належні первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Документальне оформлення договірних відносин між позивачем та ТОВ "Альфа-банк", зокрема, договір підряду, акти виконання робіт, акти прийняття виконаних робіт дозволяють зробити висновок про сутність послуг, що надавались та порядок визначення їх вартості.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

З урахуванням зазначених вище положень Закону №168/97-ВР право на нарахування податкового кредиту виникає у покупця товару (робіт, послуг) за умови отримання від їх постачальника (виконавця) належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки послуг (робіт).

Під час перевірки посадові особи відповідача не встановили, та в судовому засіданні представник відповідача не довів, що податкова накладна №82 від 30.12.2010 року на поставку будівельно-монтажних робіт на суму 2110922,03 грн., в т.ч. ПДВ 351820,34 грн., оформлена ТОВ "Альфа-Газ" з порушенням п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, яким встановлені вимоги до податкових накладних.

В силу п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого (нарахованого) в ціні придбаного товару (робіт, послуг) Законом не передбачено.

Із аналізу статей Закону №168/97-ВР слідує, що підставою зарахування сплаченого податку до податкового кредиту відповідного звітного періоду, та при наявності умов, визначених пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР, а також підставою бюджетного відшкодування суми ПДВ в наступному періоді, є наявність передбачених законом бухгалтерських документів, що підтверджують факти отримання товару (послуг, робіт) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (послуг, робіт), пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг, робіт) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону №168/97-ВР платника податку визначено, як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п.10.2 ст.10 Закону №168/97-ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відтак, суд вважає, що наявність у позивача податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, підрядником робіт (ТОВ "Альфа-газ"), яка підтверджує факт передачі їх результатів позивачеві, є достатньою підставою для віднесення вказаної в цій податковій накладній суми ПДВ до податкового кредиту.

При цьому, суд враховує, що факт виконання у грудні 2010 року будівельних робіт підрядником яких було ТОВ "Альфа-газ" з залученням на договірних умовах субпідрядників (ТОВ "Портофранк"), підтверджений дослідженими в судовому засіданні первинними документами та не спростований відповідачем.

Досліджуючи правомірність висновків відповідача щодо нікчемності договору субпідряду №23/09-10 від 23.09.2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Альфа-Газ" та відсутності реальних наслідків цього договору, суд враховує наведене нижче.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їх волю до настання відповідних правових наслідків.

Підставою недійсності правочину (ст.215 ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину у стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Нікчемним зокрема є правочин, який порушує публічний порядок (ч.2 ст.228 ЦК України). Згідно з ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, шо порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 3 ст. 228 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

В ході судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договору від 23.09.2010 року №23/09-10, вимогам цивільного законодавства, або існування будь-яких визначених законом заборон (обмежень) щодо укладання зазначеного договору.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договору (позивач та його контрагент ТОВ "Альфа-газ") не тільки вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договору, а й виконали договір. Зазначене підтверджується первинними документами, оформленими сторонами з дотриманням вимог ст.9 Закону №996-XIV, які свідчать про отримання позивачем робіт (послуг) по виконанню будівельних та сантехнічних робіт по будівництву 107-ти квартирного житлового будинку по вул. Попова-М.Красовського в м. Старокостянтинів, Хмельницької області.

Положеннями ч.1 ст.875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ч.1 ст.877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

За змістом ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

В процесі судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договору субпідряду від 23.09.2010 року №23/09-10, укладеного між позивачем та ТОВ "Альфа-газ", описаним вище вимогам ЦК України, не надано рішення суду про визнання цього договору недійсним на підставі ст.228 ЦК України.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи договір, позивач та його контрагент ТОВ "Альфа-газ", діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Суд відхиляє, як безпідставні, доводи відповідача щодо відсутності реальних наслідків договору субпідряду від 23.09.2010 року №23/09-10 у зв'язку з виконанням підрядних будівельних робіт залученими субпідрядними організаціями.

Відповідно до частин 1, 2 статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних будівельних робіт, підписані сторонами договору підряду, свідчать про те, що Міністерство Оборони України, як замовник будівництва, прийняв від позивача - генпідрядник без зауважень будівельні роботи виконані субпідрядними організаціями, а саме ТОВ "Альфа-газ" та ТОВ "Портофранк".

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача щодо неправомірного формування позивачем валових витрат по отриманих роботах від ТОВ "Альфа-Газ" у 4 кварталі 2010 року на загальну суму 790458 грн. та завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість в грудні 2010 року на 158092 грн..

Суд враховує, що товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-газ" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 08.01.2002 року виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради (код ЄДРПОУ-31328477), що підтверджується довідкою управління статистики у Старокостянтинівському районі Головного управління статистики у Хмельницькій області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ) АБ №111597. Товариство перебуває на податковому обліку, є платником податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.01.2002 року №31703038). Основними видами діяльності товариства за КВЕД є: газопровідні роботи; будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання; будівництво магістральних трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання; діяльність у сфері інжинірингу; будівництво будівель; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту. ТОВ "Альфа-Газ" 21.06.2006р. видана ліцензія на будівельну діяльність (згідно з переліком) серії АБ №349194 строком дії з 21.06.2006р. по 21.06.2011р. та ліцензія на господарську діяльність пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) серії АВ №587673.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року №755-IV установлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Отже, укладаючи договір із своїм контрагентом, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності контрагента договору (здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність, тощо).

Щодо висновків відповідача про те, що операції продажу ТМЦ та виконаних робіт ТОВ "Альфа-газ" для ЗАТО "Прогрес" в частині отриманих таких послуг та ТМЦ від ТОВ "Портофранк" не спричинили реального настання наслідків, оскільки ТОВ "Портофранк" ТМЦ фактично не поставлялись та роботи не виконувались, то суд з такими висновками не погоджується, оскільки відповідач, всупереч п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011р. за №34/18772, зазначаючи в акті перевірки факти виявлених порушень податкового законодавства, виклав їх не чітко та без посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В силу ч.2 ст.3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Зі змісту акту перевірки та пояснень представника відповідача в судовому засіданні суд з'ясував, що під час перевірки відповідачем не досліджувались первинні документи та дані бухгалтерського обліку ТОВ "Альфа-Газ", ТОВ "Портофранк", а використовувались лише висновки акту перевірки від 28.04.2011 року №485/231/31328477 та від 10.03.11р. №479/23-04/35649103.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Слід зазначити, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття "добросовісний платник податків". Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, суд вважає за необхідне визнати обґрунтованим застосування цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку в галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві. Статті Законів №168/97-ВР та №334/94-ВР, так само як і інших законів, не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, виникнення у платника податку на прибуток права на віднесення понесених витрат до складу валових витрат, від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Саме таку правову позицію викладено в Ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11.11.2010 р. у справі №К-23404/07, від 28.10.2010 р. у справі №К-19470/07, від 08.07.2010 р. у справі №К-23280/07, інформаційних листах Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010р. №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" та від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Зокрема, Вищим адміністративним судом України в Інформаційних листах від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 та від 02.06.2011 року №742/11/13-11, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції); 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів); 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку); 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" вiд 23.02.2006 року №3477-IV є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податків, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Відтак, доводи податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства суд вважає необґрунтованими та не підтвердженими належним чином.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладені норми відповідачем не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 20.07.2011 року №0000462301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 247017,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 197614 грн. та за штрафними фінансовими санкціями в сумі 49403,50 грн. та №0000472301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 189669,75 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 151735 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 37933,75 грн.. В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Об'єднання "Прогрес" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області від 20.07.2011 року №0000462301 та №0000472301.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 28 квітня 2012 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя Д.Л. Фелонюк