Постанова № 24232250, 24.05.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1971/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенка Ф.Ф.,

при секретарі - Яремин Н.І.,

за участю:

представника позивача - Білецької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2009 року Полтавський міський центр зайнятості звернувся до ОСОБА_2 про стягнення коштів, витрачених на виплату матеріальної допомоги по безробіттю, в розмірі 882,58 грн, посилаючись на те, що відповідач була зареєстрована в Полтавському міському центрі зайнятості як шукаюча роботу 23.10.2008, на підставі її заяви та відповідності до статті 2 та підпункту "а" пункту 1 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення" 30.10.2008 їй надано статус безробітного. Наголошував, що згідно заяви про надання статусу безробітного від 30.10.2008 відповідач підтверджувала, що на момент звернення до служби зайнятості не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності. Разом із тим, як вказував позивач, згідно довідки із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців від 30.01.2009було виявлено, що ОСОБА_2 з 05.04.2007 була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа . Отже, на момент надання статусу безробітного ОСОБА_2 фактично мала статус суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, що виключає можливість надання їй статусу безробітного та право на отримання допомоги по безробіттю.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з підстав у ньому викладених, просив задовольнити.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки та наявними в справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23.10.2008 громадянка ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Полтавського міського центру зайнятості, де і була зареєстрована як шукаюча роботу з відкриттям персональної картки.(а.с.66)

30.10.2008 ОСОБА_2 подала заяву з проханням до вирішенні питання про її працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття", в якій також зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не укладала договір цивільно-правового характеру, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та пенсію за вислугу років.

30.10.2008 наказом директора Полтавського міського центру зайнятості № НТ 081030, ОСОБА_2 наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 30.10.2008.

Фактично відповідач отримала допомогу по безробіттю з 30.10.2008 по 12.01.2009 в сумі 882,58 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.(а.с.70)

Згідно з актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" , встановлено, що безробітна ОСОБА_2, яка перебувала на обліку в Полтавському міському центрі зайнятості є фізичною особою -підприємцем.(а.с.96)

06.02.2009 директором Полтавського міського центру зайнятості прийнято наказ №11 про вжиття заходів по поверненню коштів в сумі 882,58 грн, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_2. (а.с.68)

Даний наказ про повернення коштів надіслано відповідачу рекомендованим листом, який ОСОБА_2 отримала 20.02.2009.У зв'язку із тим, що відповідач у добровільному порядку відмовилася у поверненні коштів, Полтавський міський центр зайнятості звернувся до суду про стягнення коштів.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-ХІІ (станом на час виникнення спірних правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють, та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

За змістом частини 3 статті 1 цього ж Закону до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, і працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно з пунктом 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 (станом на час виникнення спірних правовідносин) для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає до центру зайнятості в день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрован як фізична особа - підприємець, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Згідно із підпунктом 1 пункту 20 вказаного Порядку громадяни, зареєстровані, як безробітні знімаються з обліку з дня державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Судом, досліджена довідка із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, внаслідок чого встановлено, що відповідач 05.04.2007 зареєстрована як фізична особа -підприємець.

Стаття 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" зазначає, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Згідно з частиною 1 статті 46 цього Закону державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця проводиться у разі прийняття нею рішення про припинення підприємницької діяльності.

При цьому, у відповідності до пункту 15 статті 47 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою -підприємцем є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою -підприємцем.

Отже, на момент звернення до центру зайнятості 23.10.2008, тим більше на момент надання статусу безробітного 30.10.2008, ОСОБА_2 мала статус фізичної особи -підприємця, що є підставою для віднесення відповідача до зайнятого населення, що в свою чергу, виключає можливість вважати таку особу - безробітною.

Пунктом 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000, № 1533-III передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до положень пунктів 2-5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 №357, розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством.

За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.

Відповідно до пункту 6 цього ж Порядку, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів відшкодовуються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок заниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

З огляду на викладене, відповідач не мала права на отримання допомоги по безробіттю, яку було призначено центром зайнятості у зв'язку із ненаданням нею інформації про те, що вона є суб'єктом підприємницької діяльності, а заява, підписана відповідачем є офіційним документом, в якому ним зазначені обставини, що впливали на призначення допомоги по безробіттю.

Як наслідок сума допомоги по безробіттю в сумі 882,58 грн відповідачем отримана безпідставно.

Відповідно до пункту 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 №357 рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про відшкодування коштів роботодавцем центр зайнятості надсилає роботодавцю повідомлення про необхідність відшкодування незаконно виплачених особі коштів протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після її ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Доказів оскарження наказу Полтавського міського центру зайнятості та доказів повернення отриманої суми допомоги по безробіттю відповідач до суду не подав, а суд самостійно при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України у частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не виявив.

При цьому слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення коштів, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення коштів у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача підлягає стягненню сума отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 882,58 грн.

Судові витрати з відповідача не стягуються, оскільки згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на корись Полтавського міського центру зайнятості (ідентифікаційний код 22534038) незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 882 (вісімсот вісімдесят дві) гривні 58 (п'ятдесят вісім) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 травня 2012 року.

Суддя Ф.Ф. Соколенко