Постанова № 24231908, 24.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3785/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі

судді: Смішливої Т.В.

при секретарі: Липовій К.С.

за участю:

представників позивача: ОСОБА_1 (дов. № 1951/10/10-013 від 03.05.2012),

ОСОБА_2 (дов. № 464/10/19-040 від 04.04.2012)

представника відповідача: ОСОБА_3 (дов. № 14-3д від 23.02.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Луганську адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до Державного підприємства "Свердловантрацит" про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1803320,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Свердловантрацит» в якому просив стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1803320,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Державне підприємство «Свердловантрацит» є юридичною особою, перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби з 12.05.2003 за № 150/270, та з 15 травня 2003 року є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва №100330251 від 04.04.2011.

Станом на 30.04.2012 за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 1803320,00 грн., яка утворилась внаслідок несплати самостійно визначених сум у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року № 9020327168 від 19.04.2012. Також, сума заборгованості підтверджена актом звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 17.03.2012 по 30.04.2012.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи, передбачені Законом № 2181, а саме - згідно п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, 04.07.2003 відповідачу вручено першу податкову вимогу № 1/336 від 02.07.2003; у зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги 11.08.2003 платнику податків вручено другу податкову вимогу № 2/360 від 11.08.2003.

Активи боржника передано у податкову заставу, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 20.07.2011 № 32235469, термін дії 20.07.2016.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з Державного підприємства «Свердловантрацит» суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1803320,00 грн. за рахунок коштів на його розрахункових рахунках.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник Державного підприємства «Свердловантрацит» у судовому засіданні наявність податкової заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1803320,00 грн. визнав, пояснив, що борг виник через те, що ДП «Свердловантрацит» є збитковим підприємством та отримує державну дотацію. Загалом у 2011 році підприємство отримало збитки у сумі 41720 тис. грн. Фінансове становище підприємства, яке склалося на сьогодні не дозволяє сплатити одночасно усю суму податкового боргу, а також суму нарахованих після його сплати штрафних санкцій. Незважаючи на те, що для придбання необхідного обладнання та матеріалів з метою забезпечення технологічного процесу, своєчасності виплати заробітної плати витрачаються значні фінансові ресурси ДП «Свердловантрацит» забезпечує сплату податкових зобов'язань на рівні, що перевищує розмір нарахованих податків, тобто постійно зменшує існуючу податкову заборгованість. Однак, одночасне стягнення всієї заборгованості з податку на додану вартість може привести до зупинки діяльності ДП «Свердловантрацит» та подальшого його банкрутства. У зв'язку з цим представник ДП «Свердловантрацит» просив суд встановити порядок виконання судового рішення шляхом сплати податкового боргу у сумі 1803320,00 грн. щомісячно рівними частинами протягом наступних трьох місяців.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство «Свердловантрацит» зареєстровано виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області від 24.04.2003 за № 13911200000000003, є юридичною особою, ідентифікаційний код 32355669 (а.с. 7-8, 10-16), перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, що підтверджується довідкою № 1/29-011 від 03.01.2012 (а.с.9).

Державне підприємство «Свердловантрацит» з 15 травня 2003 року є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва № 100330251 від 04.04.2011 (а.с. 17).

Державним підприємством «Свердловантрацит» 19.04.2012 подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість № 9020327168 за березень 2012 року, у якій платником податку у рядку 25 самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 1803320,00 грн. (а.с.21-22).

Самостійно визначена у вказаній податковій декларації сума податкових зобов'язань відповідачем своєчасно не сплачено, у зв'язку з чим станом на 30.04.2012 за відповідачем утворилась заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 1803320,00 грн.

Також сума заборгованості підтверджена актом звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 17.03.2012 по 30.04.2012 (а.с.23).

До цього часу податковий борг за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9020327168 від 19.04.2012 відповідачем не сплачений.

Тобто, загальна сума податкової заборгованості з податку на додану вартість, що підлягає стягненню, складає 1803320,00 грн.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втратив чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Органи державної податкової служби відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наявність у відповідача податкового боргу з плати з податку на додану вартість у розмірі 1803320,00 грн. підтверджується крім вищевказаних доказів також актом звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 17.03.2012 по 30.04.2012. (а.с.23) .

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до вимог п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) 04.07.2003 податковим органом уповноваженій особі відповідача вручено першу податкову вимогу від 02.07.2003 № 1/336; у зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги, 11.08.2003 платнику податків вручено другу податкову вимогу від 11.08.2003 № 2/360. (а.с.18-19).

Вищезазначені вимоги у встановленому законом порядку не оскаржувалися, податковим органом не скасовувались та не відкликались.

Факт наявності у відповідача несплаченого податкового боргу підтверджено матеріалами справи та визнано відповідачем.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник ДП «Свердловантрацит» під час судового розгляду справи звернувся з заявою, у якій просив встановити порядок та строк виконання рішення у справі шляхом сплати щомісячних сум боргу з податку на додану вартість у сумі 1803320,00 грн., починаючи з червня 2012 року по серпень 2012 року рівними частинами по 601106,00 грн., відповідно до графіку погашення податкового боргу.

Представник позивача не заперечував проти задоволення заяви про встановлення порядку та строку виконання рішення у справі, погодився з графіком погашення заборгованості, надавши суду письмову заяву. (а.с. 45)

Матеріалами справи підтверджено, що ДП «Свердловантрацит» є вугледобувним підприємством, отримує державну дотацію, має велику заборгованість перед бюджетом, яка станом на 01.01.2012 становить 57,44 млн. грн., заборгованість перед державними цільовими фондами складає 3490 тис. грн. Кредиторська заборгованість ДП «Свердловантрацит» за товари, роботи, послуги станом на 01.01.2012 становить 1230973 тис. грн. Вказані обставини не дозволяють сплатити одночасно усю суму податкового боргу до бюджету, виплачувати заробітну плату працівникам підприємства, забезпечувати безпечні умови праці гірників та своєчасно сплачувати поточні податкові зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Пунктом 100.4 статті 100 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Тобто, інститут розстрочення податкового боргу може бути застосовано лише у разі наявності доказів поліпшення економічного стану боржника у подальшому та наявності даних про погашення боргу в майбутньому.

З матеріалів справи, а саме з інвентаризації заборгованості підприємства станом на 31.12.2011, вбачається, що ДП «Свердловантрацит» мало дебіторську заборгованість у розмірі 202637 тис. грн., що значно перевищує поточний борг з податку на додану вартість та є резервом погашення податкового боргу.

На думку суду, наявність дебіторської заборгованості та здійснення підприємством заходів щодо її стягнення вказує на наявність внутрішніх резервів, які дозволяють погасити наявні борги.

Враховуючи, що представником ДП «Свердловантрацит» під час розгляду справи надано суду переконливі докази знаходження підприємства у скрутному фінансовому стані, а також того, що ДП «Свердловантрацит» має можливість поліпшити свій фінансовий стан у зв'язку з надходженням коштів від підприємств-боржників, яким у 2011 році пред'явлено претензії та стягнуто борг у судовому порядку, а також враховуючи, що заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість по декларації за березень 2012 року складає лише 1803320,00 грн., тобто значно меншу суму ніж очікується надходження, з урахуванням клопотання представника відповідача та відсутністю заперечень з боку представників позивача, суд вважає за необхідне відповідно до ч.1 ст.257 КАС України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення ДП «Свердловантрацит» сплати в доход державного бюджету податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1803320,00 грн. на три місяці починаючи з червня 2012 року по серпень 2012 року включно рівними частинами щомісячно по 601106,00 грн. зі сплатою останнього платежу у сумі 601108,00 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з розрахункових рахунків Державного підприємства «Свердловантрацит» (код ЄДРПОУ 32355669, 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1) відкритих у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Свердловантрацит» на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1803320,00 грн. (один мільйон вісімсот три тисячі триста двадцять грн. 00 коп.)

Встановити порядок виконання судового рішення шляхом сплати Державним підприємством «Свердловантрацит» в дохід державного бюджету податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1803320,00 грн. на три місяці зі сплатою заборгованеості до 15.06.2012 у сумі 601106,00 грн., до 20.07.2012 у сумі 601106,00 грн. та зі сплатою останнього платежу до 17.08.2012 у сумі 601108,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

СуддяТ.В. Смішлива