Постанова № 24231597, 14.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/4024/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10год. 20хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретарі Заднепровської В.О.

за участю представника відповідача Мочкаєва Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 року №0000621540, -

встановив:

Позивач, Державне підприємство «Сніжнеантрацит», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 року №0000621540 яким нарахована штрафна санкція на несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб.

В обґрунтування позову посилається на те, що за період що перевірявся підприємство повинно було сплатити за жовтень - грудень 2008 року щомісячно суму 20109,37грн. ДП «Сніжнеантрацит», виконуючи вимоги ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платіжними дорученнями №665 від 24.11.2008 року, №1068 від 26.12.2008 року та №103 від 19.01.2009 року сплатило податкове зобов'язання по земельному податку за вказані звітні періоди. Зазначені платежі були скеровані відповідачем на погашення податкових зобов'язань інших періодів.

Крім того, позивач зазначає, що застосування штрафних санкцій відбулося за межами строку передбаченого ст.102 Податкового кодексу України де зазначено, що контролюючий орган має право застосувати до платника податків штрафні санкції не пізніше закінчення 1095 днів.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Надав до суду клопотання (вхід.№16284/12 від 11.05.2012 року), в якому зазначив, що у зв'язку з наданням усіх можливих документів для розгляду справи просить суд розглянути справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує. (а.с.76)

Відповідач надав суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.26), в яких зазначив, з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодексу України, отже порушення встановлено в період дії податкового кодексу. На момент порушення строків сплати земельного податку Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність. Згідно п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування. Стосовно порушення податковим органом строків застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення передбачених ст.102 Податкового кодексу України, то відповідач зазначає, порушення строків сплати встановлено за період з 29.12.2011 року по 29.02.2012 року, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято податковою інспекцією 06.03.2012 року. Сплинуло 2 місяці, строк у який державна податкова інспекція може застосовувати штрафні санкції до платника податків складає 1095 днів.

З урахуванням викладеного просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Сніжнеантрацит» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області 02.09.2003 року №12781200000000018, ідентифікаційний код юридичної особи 31906124, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою АБ №215124 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.19,20), перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сніжному з 06.03.2002 року за №555 згідно довідки про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 19.09.2007 року №1522/29-014-3-1. (а.с.18)

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Оскільки спірні правовідносини виникли у період 2010 року, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно - правові акти України, які діяли в той період.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Судом встановлено, що ДП «Сніжнеантрацит» подано до ДПІ у м. Сніжному:

- податковий розрахунок земельного податку на 2008 рік №826 від 30.01.2008 року яким нараховано земельний податок у сумі 119950,07грн. з терміном сплати з січня по листопад 2008 року у розмірі 9995,84грн. щомісячно, та в грудні 2008 року суму 9995,83грн. (а.с.11);

- уточнюючий розрахунок земельного податку від 03.04.2008 року за період 2008 рік яким нараховано податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 104489,39грн. з терміном сплати з січня по лютий 2008 року у сумі 9995,84грн. щомісячно, з березня по листопад 2008 року у сумі 8449,77грн. щомісячно та в грудні 2008 року суму 8449,78грн. (а.с.12);

- уточнюючий розрахунок земельного податку від 10.09.2008 року за період 2008 рік яким нараховано податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 140462,60грн. з терміном сплати з січня по лютий 2008 року у сумі 9995,84грн. щомісячно, з березня по серпень 2008 року у сумі 8449,77грн. щомісячно, з вересня по жовтень 2008 року у сумі 17443,07грн. щомісячно та в грудні 2008 року суму 17443,09грн. (а.с.13);

- уточнюючий розрахунок земельного податку від 12.11.2008 року за період 2008 рік яким нараховано податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 148461,51грн. з терміном сплати з січня по лютий 2008 року у сумі 9995,84грн. щомісячно, з березня по серпень 2008 року у сумі 8449,77грн. щомісячно, в вересні суму 17443,07грн., з жовтня по листопад 2008 року у сумі 20109,37грн. щомісячно та в грудні 2008 року суму 20109,40грн. (а.с.14).

Державною податковою інспекцією у м. Сніжному було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питання дотримання термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість нарахованих 30.04.2011 року сплачених у період з 23.12.2011 року по 29.02.2012 року; з сплати за землю нарахованих 01.12.2008 року та 30.01.2009 року сплачених у період з 01.12.2008 року по 29.02.2012 року; з плати за користування надрами, нарахованих 20.05.2010 року сплачених 23.12.2011 року, податкові зобов'язання нараховані 01.01.2011 року сплачені 23.12.2011 року; нарахованих 19.08.2011 року сплачених у період з 28.12.2011 року по 28.02.2012 року; збору за спеціальне використання води нарахованих 19.02.2011 року, 19.08.2011 року, 19.11.2011 року, сплачених з 23.12.2011 року по 28.02.2012 року, за результатами якої складено акт від 05.03.2012 року №74/15-31906124. (а.с.6)

В висновках акту перевірки встановлено, зокрема, в порушення пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України платником ДП «Сніжнеантрацит», несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов'язань по платі за землю у сумі 35858,84грн.

Як зазначено в акті, перевіркою встановлено, платником податків ДП «Сніжнеантрацит» несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов'язань по платі за землю у сумі 35858,84грн. по строку нарахування 01.12.2008 року, 30.12.2008 року та 30.01.2009 року і фактично сплачено 29.12.2011 року, 31.01.2012 року та 29.02.2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки, п.287.3 ст.287, абз.2 п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 року №0000621540, яким за затримку на 1156 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 35858,84грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 7171,77грн. (а.с.5)

Позивачем до матеріалів справи надані платіжні доручення, якими погашалися податкові зобов'язання по земельному податку, а саме:

- №665 від 24.11.2008 року у сумі 20 110,00грн. призначення платежу - перерахування податку за землю поточний платіж по строку оплати до 30.11.2008 року;

- №103 від 19.01.2009 року на суму 10000,00грн. та №157 від 28.01.2009 року на суму 10000,00грн., призначення платежу - перерахування податку за землю поточний платіж по строку оплати до 31.01.2009 року. (а.с.15)

Крім того, позивачем надане платіжне доручення №1068 від 26.12.2008 року на суму 1257,62грн. Але судом зазначений платіжний документ не приймається до уваги, у зв'язку з тим, що призначення платежу є перерахування поточної плати податку за землю по строку оплати 31.12.2008 року (оренда за договором №3540/2008 від 29.09.2008 року - 1176,30грн. тощо). Тобто платіжне доручення не підтверджує сплату податку за землю за визначеним в декларації строком оплати податкового зобов'язання та в сумі яку платник податку задекларував самостійно.

Після аналізу зворотного боку облікової картки платника податку по земельному податку з юридичних осіб станом на 31.12.2008 року судом встановлено, що сумою 20110,00грн. було погашено пеня в результаті розподілу, недоїмка по розрахунку №1626 та уточнюючому документу №1152, по податковому повідомленню-рішенню №0000291540, по розрахунку №826. (а.с.52)

Також згідно зворотного боку облікової картки платника податку по земельному податку з юридичних осіб станом на 31.12.2009 року сумами 10000,00грн. та 10000,00грн. було погашено пеня в результаті розподілу та недоїмка по розрахунку №826. (а.с.46)

Таким чином судом встановлено, що податковим органом було самостійно змінено призначення платежу за платіжними дорученнями, у зв'язку з чим у позивача виник податковий борг по податку за землю за спірні періоди.

За результатами такого розподілу суми сплаченої позивачем, спірним податковим повідомленням-рішення нарахована штрафна санкція у розмірі 2840,68грн.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначає Закон України «Про плату за землю».

Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю» (який діяв на час спірних правовідносин) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. В статті 14 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно зі статтею 15 вказаного закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, позивачем підтверджено, що протягом 2008-2009 років перераховувалися грошові кошти в рахунок сплати податкового зобов'язання з земельного податку згідно податкових розрахунків з урахуванням уточнюючих розрахунків по строку сплати 01.12.2008 року та 30.01.2009 року.

Відповідно до ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

В п.285.2 ст.285 кодексу базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно ст.286 Податкового кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись п.286.2 ст.286 цього кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Керуючись п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ході судового розгляду судом було досліджено зворотній бік облікової картки платника податків по земельному податку з юридичних осіб станом на 31.12.2008 року та на 31.07.2009 року. (а.с.46,52)

Відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, розподіл податковим органом сплаченої суми передбачається лише у випадку, коли платник податку сплачує податковий борг (або його частку) і не сплачує пеню, нараховану на такий податковий борг ( або його частку).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач платіжними дорученнями від 24.11.2008 року №665 та від 19.01.2009 року №103 фактично сплатив поточні платежі визначені податковим розрахунком, тому у податкового органу не було підстав для розподілу цих сум в рахунок погашення пені та податкового боргу.

Стосовно сум податкового зобов'язання по земельному податку зі строком сплати 30.12.2008 року позивачем не надано у ході судового розгляду справи підтверджуючі документи зі сплати суми 21655,44грн. у визначений законодавством строк.

Посилання позивача на те, що застосування штрафних санкцій відбулося за межами строку передбаченого ст.102 Податкового кодексу України де зазначено, що контролюючий орган має право застосувати до платника податків штрафні санкції не пізніше закінчення 1095 днів, суд не приймає до уваги з приводу на наступне.

Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з актом перевірки, сплата податкових зобов'язань по земельному податку за розрахунком №826 від 30.01.2008 року з урахуванням уточнюючих розрахунків №11975 від 10.09.2008 року та №16530 від 12.11.2008 року у сумі 21655,44грн. фактично була здійснена лише платіжними дорученнями від 31.01.2012 року та 29.02.2012 року, що також відображено в зворотному боці облікової картки платника податку по земельному податку станом на 01.04.2012 року. (а.с.34) Також цей факт позивачем в судовому засіданні не спростовано.

При вирішенні справи суд не приймає до уваги посилання відповідача на п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України - у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Податковий кодекс України набрав законної чинності з 01.01.2011 року, а сплата податкових зобов'язань по земельному податку частково, а саме 14203,40грн., була здійснена позивачем в попередніх роках, а саме в листопаді 2008 року та в січні 2009 року.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 року №0000621540 в сумі штрафної санкції 2840,68грн. підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення в цій частині визнанню протиправним.

Згідно ст.71 цього кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд враховує, що відповідач під час розгляду справи обґрунтував свою позицію виключно тим, що кошти, які надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

В процесі розгляду справи позивачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, позивачем не надавалося.

За результатом порушення позивачем терміну сплати податкового зобов'язання з податку за землю у сумі 21655,44грн., спірним податковим повідомленням-рішенням нарахована штрафна санкція у розмірі 4331,09грн.

Суд прийшов до висновку, що в цій частині, а саме визнання протиправним податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 року №0000621540 у сумі 4331,09грн., позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 року №0000621540 підлягають задоволенню частково, а саме в сумі нарахування штрафної санкції у розмірі 2840,68грн.

Відповідно до ст.ст.87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 року №0000621540, задовольнити частково.

Визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення №0000621540 від 06.03.2012 року у сумі нарахування штрафної санкції 2840,68грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Сніжнеантрацит» витрати по сплаті судового збору у розмірі 53 гривні 65 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 14 травня 2012 року в присутності представника відповідача.

Постанову у повному обсязі складено 18 травня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.