Постанова № 24231575, 08.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/4253/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенко С.В.

при секретарі Проніні Д.С.

за участю

представника позивача - не з'явився,

представника відповідача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Будьоннівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Будьоннівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі на суму 314 758,08 грн. На підставі п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України просить дозволу на погашення частини суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, про що надав письмові заперечення, просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст. 41 ПКУ, в межах їх повноважень (п. 61.2. ст.61 ПКУ).

Приписами ст. 41 ПКУ встановлено, що контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Таким чином, позивач є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Акціонерне товариство закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» (ідентифікаційний код 01416990; 83023, Донецька область, м. Донецьк, вул. Кабардинська, 2) 03.11.1994р. зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради, є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ.

АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» перебуває на податковому обліку у Будьонівській МДПІ м. Донецька з 12.07.1995 р. № 06100122.

В подальшому відповідачем змінено організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство «Донбаспромелектромонтаж», про що свідчить довідка ЄДРПОУ, наявна в матеріалах справи.

Як встановлено в судовому засіданні і підтверджено матеріалами справи, за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 314 758,08 грн., що підтверджуються податковими деклараціями та роздруківкою зворотнього боку облікової картки платника податку (відповідача).

Приписами ст. 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, одне з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Податковим кодексом України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки податкові зобов'язання відповідачем не сплачені в установлені строки, такі зобов'язання є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Наведені розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

Згідно підпункту 87.2. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2. статті 88 ПКУ).

Право податкової застави, відповідно до пункту 89.1. статті 89 Податкового кодексу України, виникає у разі: - несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; - несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно п. 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька зареєструвала податкову заставу, що підтверджується Витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до п. 95.2. ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З метою погашення боргу на адресу відповідача було спрямовано податкові вимоги за №1/414 від 04.12.2009р. та № 2/155 від 28.01.2010р., які отримані підприємством 28.12.2009 р. та 16.02.2010 р. відповідно.

Відповідачем податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була.

Слід відмітити, що п. 20.1.18. ст. 20 ПК України передбачено, що органи ДПС можуть звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно п. 95.1. та п. 95.3. ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Крім того, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

З аналізу наведених норм випливає, що Податковим кодексом України встановлений особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначений перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень:

1. звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків у банках;

2. опис та вилучення майна;

3. отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків у разі недостатності коштів на розрахункових рахунках у банках;

4. прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог і підтвердження права на звернення до суду із даним позовом не надав доказів щодо звернення до суду з позовами з вимогами про стягнення з АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» коштів з рахунків у банках, що його обслуговують, в рахунок погашення податкового боргу.

Також, позивачем не надано доказів щодо направлення до банківських установ платіжних вимог про стягнення податкової заборгованості з його розрахункових рахунків і відсутності на них грошових коштів, достатніх для погашення податкового боргу.

Оскільки позивач не виконав всі приписи ПК України щодо процедури погашення податкового боргу в примусовому порядку, то, з урахуванням положень п. 2 ст. 19 Конституції України, у суду відсутні правові підстави для задоволення заявленого адміністративного позову у спосіб, не передбачений чинним законодавством.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 52 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Згідно довідки ЄДР, наявної в матеріалах справи, змінено організаційно-правову форму відповідача з Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» на Публічне акціонерне товариство «Донбаспромелектромонтаж».

В матеріалах справи відсутня згода позивача щодо допуску заміни первинного відповідача належним відповідачем у зв'язку з його неявкою в судове засідання, отже у суду відсутня можливість самостійно здійснити процесуальну заміну відповідача, а тому суд приходить до висновку, що адміністративний позов поданий до неналежного відповідача.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

Враховуюче вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову Державної податкової інспекції у Будьоннівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - відмовити в повному обсязі.

Повний текст постанови складено і підписано 14.05.2012р., її вступну і резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 08.05.2012р. в присутності представника відповідача та приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.