Постанова № 24229578, 23.05.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/1291/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 р.

м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

при секретарі Тищенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Четрак» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

10.04.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Четрак» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові) і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 30.03.2012 № 0001402320 та № 0001412320. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що прийняті ДПІ у м. Чернігові податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 416 512,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1,00 грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 16 013,00 грн. є неправомірними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем надані всі первинні документи, згідно з якими отримані від контрагентів товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдрім (далі - ТОВ «Укрдрім»)» та товариства з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний холдинг» (далі - ТОВ «Український інвестиційний холдинг») товари і послуги пов'язані та були використані в межах господарської діяльності, а тому позивач мав право на віднесення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Угоди між позивачем та контрагентами як на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень так і на момент звернення до суду в установленому порядку недійсними не визнані, а тому відсутні будь-які підстави для зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 16 013,00 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 416 512,00 грн. та 1,00 грн. штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити та зазначили, що працівниками ДПІ у м. Чернігові проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ по податковим деклараціям з ПДВ за квітень-червень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Укрдрім» та з ТОВ «Український інвестиційний холдинг» за лютий-квітень та червень 2011 року, якою встановлено порушення Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України). В ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємству від контрагентів - постачальників (ТОВ «Укрдрім» та ТОВ «Український інвестиційний холдинг»), що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з позивачем, тому при складанні документів не дотримано вимог Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операцій, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Отримані позивачем документи від контрагентів не можуть мати податкових наслідків, а тому винесені податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що скасуванню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач 30.12.2004 зареєстрований, як юридична особа виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 101585 (а.с.202), внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою АА № 040210 Головного управління статистики у Чернігівській області (а.с.204) та з 21.01.2005 являється платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом № 33920966 про реєстрацію платника ПДВ (а.с.205).

З 14.01.2005 позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 14.01.2005 № 1130/10/28-117 (а.с.206).

Судом встановлено, що на підставі направлення від 15.03.2012 № 142, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 ПК України та відповідно до наказу начальника ДПІ у м. Чернігові від 15.03.2012 № 124 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питання достовірності, повноти нарахування ПДВ по податковим деклараціям з ПДВ за квітень-червень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Укрдрім» та з ТОВ «Український інвестиційний холдинг» за лютий-квітень та червень 2011 року, за результатами якої складено акт від 19.03.2012 № 91/22/33335884 (далі - акт перевірки) (а.с. 14-26).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення за лютий 2011 року в сумі 15 576,00 грн., зменшено від'ємне значення за березень 2011 року в сумі 437,00 грн.

2. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження ПДВ, яка підлягає сплаті за лютий 2011 року на суму 84 084,00 грн., за березень 2011 року на суму 20 853,00 грн., за квітень 2011 року на суму 91 032,00 грн., за травень 2011 року на суму 18 121,00 грн., за червень 2011 року на суму 202 422,00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.03.2012 № 0001402320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 416 512,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн., (а.с.28) та № 0001412320, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 16 013,00 грн. (а.с.27).

Судом встановлено, що 07.04.2011 між ТОВ «Укрдрім» (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено договір № 03/04, відповідно до якого Постачальник на умовах даного Договору зобов'язується передати, належне йому на праві власності майно, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити майно, а саме: бульдозер Б10М.0111-1Е (2008 р. випуску, заводський № 40820, двигун № 28502) (далі - товар) (а.с. 30-32).

Виконання даного договору підтверджується рахунком-фактурою № 070416 від 07.04.2011 (а.с.33), видатковою накладною № 070416 від 07.04.2011 (а.с.34), актом прийому-передачі товару від 07.04.2011 (а.с.35), податковою накладною від 07.04.2011 № 73 на суму 516 000,00 грн. (а.с.46), а оплата проведена відповідно до платіжних доручень № 22 від 13.04.2011 на суму 212 500,00 грн., № 26 від 14.04.2011 на суму 43 500,00 грн. та № 28 від 28.04.2011 на суму 260 000,00 грн. (а.с.52-54). Вказаний товар був оприбуткований на склад позивача, що підтверджується журналом-ордером по рахунку 281 Товари на складі за квітень 2011 року (а.с.116). На вказаний бульдозер було видано свідоцтво про реєстрацію машини серії АС № 117798 (а.с.165).

Відповідно до наявної в матеріалах справи комерційної пропозиції від 04.04.2011 ТОВ «Укрдрім» запропонованог позивачу оглянути для придбання бульдозер Б10М.0111-1Е в робочому стані, 2008 року випуску, заводський № 40820, двигун № 28502, який перебуває на майданчику за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 39 (том № 2 а.с.94).

Крім того, з пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні вбачається, що вищезазначений бульдозер за межі м. Чернігова не вивозився, а перебував на складі позивача за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського,39, який перебуває у останнього на підставі договору оренди № 11/1 укладеного 28.11.2011 між приватним підприємством «АВ-сервіс» (Орендодавець) та позивачем (Орендар), відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення (надалі майно), робочою площею 120 кв. м, яка розташована в будівлі по вул. Ціолковського, 39 у м. Чернігові (том № 2 а.с.4-8).

В подальшому даний бульдозер позивачем реалізовано, що підтверджується договором № 07/04 від 07.04.2011, укладеного між позивачем (Постачальник) та ТОВ «Український інвестиційний холдинг» (Покупець), відповідно до якого Постачальник на умовах даного договору зобов'язується передати, належне йому на праві власності майно, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити майно, а саме бульдозер Б10М.0111-1Е (2008 року випуску, заводський № 40820, двигун № 28502) (а.с.159-162).

Виконання даного договору підтверджується рахунком-фактурою № ч-00000025 від 07.04.2011 та видатковою накладною № ч-00000024 від 14.04.2011 (а.с.163-164).

Також, позивачем придбавались запасні частини у ТОВ «Укрдрім», що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактури, видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними та товарно-транспортними накладними, а оплата проведена відповідно до платіжних доручень (а.с.36-61, том № 2 а.с.24-28, 30-33).

01.02.2011 між ТОВ «Український інвестиційний холдинг» (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір № 03/02 поставки товару, відповідно до якого Постачальник передає у власність Покупця товар (запасні частини для бульдозерів ДЕТ-250, Т-330, автогрейдеру ДЗ-98 та іншої дорожньої-побудованої техніки) в асортименті, кількості і за ціною попередньої домовленості сторін згідно видатковим накладним чи рахункам, які являються частиною даного договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору (а.с.72-73).

Виконання даного договору підтверджується рахунками-фактури, видатковими накладними, актом здачі-прийняття виконаних робіт, податковими накладними та товарно-транспортними накладними, а оплата проведена відповідно до платіжних доручень (а.с.74-106, том № 2 а.с.19-23, 35-40).

Вказаний вище товар був оприбуткований на склад позивача, що підтверджується журналом-ордером по рахунку 281 Товари на складі за лютий-березень, травень-червень 2011 року (а.с.114,115,117-122).

В подальшому частина вищезазначеного товару позивачем реалізована різним підприємствам, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, рахунками-фактури, актом приймання-передач ТМЦ згідно Договору поставки № 12/99 від 10.05.2011, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ч-00000002 та № 00000001, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля (а.с.125-158, 166-179), а решта перебуває на складі за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 39.

Також, 03.03.2011 між ТОВ «Український інвестиційний холдинг» (Виконавець) та позивачем (Замовник) укладено договір № 03/03, відповідно до якого Виконавець зобов'язується виконати роботи по ремонту двигуна В-31М2, згідно з технічними умовами на ремонт, а Замовник зобов'язується передати Виконавцю продукцію для ремонту, прийняти виконані роботи та сплатити відповідно до умов договору (том № 2 а.с.13-15).

Виконання даного договору підтверджується актом прийому-передачі від 28.03.2011, відомістю ремонту двигуна згідно з договором та калькуляцією вартості капітального ремонту двигуна (том № 2 а.с.16-18).

Податкові накладні, які отримані позивачем від контрагентів, а саме ТОВ «Укрдрім» та ТОВ «Український інвестиційний холдинг» включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (том № 2 а.с.42-47).

Позивачем по вищезазначеним господарським операціям з контрагентами суми ПДВ сплачені в ціні товару включені до податкового кредиту за період лютий-червень 2011 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими деклараціями з ПДВ (том № 2 а.с.48-72).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для висновків ДПІ у м. Чернігові про порушення позивачем норм ПК України є акт перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 07.03.2012 № 115/23-3/3630259 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрдрім», щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 19.09.2009 по 30.11.2011 та акт перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 07.03.2012 № 119/23-3/33547165 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Український інвестиційний холдинг», щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 25.06.2005 по 30.11.2011. в даних актах перевірки зазначалось, що відносно контрагентів позивача, а саме: ТОВ «Укрдрім» та ТОВ «Український інвестиційний холдинг» порушено кримінальні справи за фактом фіктивного підприємства.

Згідно ч. 2. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне . відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; право чини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, посилання ДПІ у м. Чернігові на ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215. ст. 216 ЦК України в акті перевірки є безпідставним, оскільки зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентами не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Частино 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому вказаним пунктом наданий виключний перелік підстав коли та чи інша операція не вважається постачанням товарів: не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

території України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому

числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням

та/або ввезення таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі

таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів

спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі

отримані послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами

оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового Кодексу України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/ послуг.

У відповідності до п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених (у повній відповідності з вимогами ПК України) податкових накладних, виданих останньому постачальниками.

Отже, суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагентам, при наявності податкових накладних, що належним чином оформлені.

Таким чином, відсутні будь-які підстави для виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі ціни, та як наслідок не прийняття до уваги первинних документів та податкових накладних вказаних контрагентів та виключення сум ПДВ за ними зі складу податкового кредиту.

Висновки ДПІ у м. Чернігові в акті перевірки про нікчемність правочинів спростовано наданими позивачем договорами та первинними документами, згідно з якими отримані від контрагентів товари і послуги пов'язані та були використані в межах господарської діяльності.

Посилання ДПІ у м. Чернігові на постанову про порушення кримінальної справи, об'єднання кримінальних справ та прийняття до свого провадження від 02.03.2012 відносно контрагентів позивача не береться судом до уваги, оскільки правочини здійснені між позивачем та ТОВ «Укрдрім», ТОВ «Український інвестиційний холдинг» в передбаченому законом порядку нікчемними не визнані.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам ДПІ у м. Чернігові, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 30.03.2012 № 0001402320 та № 0001412320.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 30.03.2012 № 0001402320.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 30.03.2012 № 0001412320.

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Четрак» (код ЄДРПОУ 33335884).

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: підпис О.М.Тихоненко

З оригіналом згідно

Постанова суду від 15.05.2012 не набрала законної сили.

Суддя: О.М. Тихоненко