Справа № 2601/11173/12
Провадження №: 2/2601/3322/12
УХВАЛА
18.05.2012 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Сальникова Н.М. при секретарі Черковій Ю.С., розглянув заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з вище вказаним позовом.
Ухвалою від 18.05.2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту було відкрито провадження.
Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 та тимчасово обмежити його у праві виїзду за межі України до моменту виконання ним своїх зобов'язань перед ПАТ «Фольксбанк».
В судове засідання сторони не з'явились, на підставі ст. 153 ч. 1 ЦПК України, суд розглядає заяву у відсутність осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 152 ч. 3 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступних висновків.
Суд вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову не є співмірним з заявленими позовними вимогами.
В частині вимог заяви про заборону відповідачу виїзду за кордон, за межі України до повного погашення заборгованості, суд виходять з наступного.
Відповідно до ст. 152 ЦПК України суд застосовує види забезпечення позову, визначені ч.1 цієї статті, а у разі необхідності може застосувати інші види забезпечення позову.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Здійснення громадянами України права на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв'язання спорів у цій сфері правовідносин визначені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України». Разом з цим, цим законом та іншими законами України не передбачено тимчасового обмеження ухвалою суду виїзду за кордон громадянина України до закінчення розгляду в суді справи щодо його цивільно-правових зобов'язань.
Таким чином, обраний позивачем вид забезпечення не відповідає чинному законодавству та Конституції України, у зв'язку з чим не може бути вжитий судом у якості заходу забезпечення позову.
Окрім вище зазначеного, вимога про накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно відповідача задоволенню не підлягає на підставі наступного.
Відповідно до ст 151 ч. 3 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечити позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності; інші відомості необхідні для забезпечення позову (ст. 151 ч. 2 ЦПК України).
У поданій до суду заяві заявник не надає підтвердження належності відповідачу зазначеного майна, крім того, не надав підтвердження відсутності заборони на відчудження даного майна.
В заяві відсутні дані які підтверджують співмірність заявлених про забезпечення позову із заявленими позовними вимогами (ст 152 ч. 3 ЦПК України).
Відсутність зазначених відомостей у заяві позивача позбавляє суд дійти висновку про наявність достатнього обгрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити, у зв'язку з відсутністю на те законних підстав.
На підставі вищевикладеного, ст. 33 Конституцій України, Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. ст. 151, 152, 153, ст. 210, ст. 293 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк»»про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя
Судове рішення № 24225780, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 18.05.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2601/11173/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: