Постанова № 24212924, 10.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.05.12Справа №2а-587/12/2770

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,

при секретарі Маненковій А.І.,

за участю: прокурора Цуркана С.А. (посвідчення № 681 від 15.02.2011 року); представника позивача ОСОБА_1 (довіреність № 30/9/10-039 від 14.03.2012 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Першого заступника прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя до Міністерства оборони Російської Федерації в особі 64 Управління начальника робіт Міністерства оборони Російської Федерації про стягнення заборгованості в розмірі 1 295 958,00 грн.,

в с т а н о в и в:

Перший заступник прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Міністерства оборони Російської Федерації в особі 64 Управління начальника робіт Міністерства оборони Російської Федерації про стягнення заборгованості в розмірі 1 295 958,00 грн. Вказує, що в продовж січня-лютого 2012 року податкові зобов'язання відповідача з ПДВ, податку на прибуток, на загальну суму 1 295 958 грн. виникли після податкових вимог, у зв'язку з чим підлягають стягнення у повному обсязі.

Просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 295 958,00 грн.

Ухвалою від 16 березня 2012 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 16 березня 2012 року підготовче провадження було закінчено та справу призначено до судового розгляду.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили задовольнити. Вказують, що в відповідачем протягом січня та лютого 2012 року було надано податкові декларації з податку на додану вартість на суму 1 177 729,00 грн. та з податку на прибутку підприємств на суму 110 426,00 грн. Проте, відповідачем 21 лютого 2012 року було надано до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємств, відповідно до якої відповідач зменшив вказаний у декларації, відповідно до уточненого звіту за грудень 2011 року на 35 095,00 грн. Відповідачем було сплачено часткову самовизначений податок на прибуток, проте несплаченою залишилася сума податкового зобов'язання 75 331,00 грн., у зв'язку з чим, відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України, позивачем була нарахована пеня в сумі 42 898,00 грн. Зокрема, відповідачем заборгованість на загальну суму 1 295 958 грн. сплачена не була.

Відповідач - 64 Управління начальника робіт, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.63).

Відповідач -Міністерство Оборони РФ явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, був повідомлений.

Справу розглянуто за відсутністю представників відповідачів по справі за наявними у справі доказами на підставі ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту п'ятого частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора та позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено наступне: Статтею 121 Конституції України передбачено, що на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами та заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. визначено, що державні інтереси закріплені як Конституцією України, так і нормами інших правових актів, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме проявилося порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту і визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

64 Управління начальника робіт Міністерства Оборони Російської Федерації (далі - 64 УНР) створене при Морський інженерній службі Чорноморського Флоту на підставі директиви начальника Головного штабу ВМФ № 11/2713С від 13.01.1958 pоку, з 15.02.1958 року з місцем дислокації у м. Севастополі; входить до складу цього військового формування. Територія 64 УНР є військовим містечком № 307, яке входить до Переліку і параметру об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації в м. Севастополі, додатка № 2 до Угоди між Російською Федерацією і Україною щодо параметрів розділу Чорноморського флоту.

Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі -Кодекс № 2755) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

64 Управління начальника робіт Міністерства Оборони Російської Федерації перебуває обліку у ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя з 10.01.1992 року (а.с.37) та є платником податку на додану вартість відповідно.

Згідно зі ст. 16 Кодексу № 2755 платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 22 Кодексу № 2755 передбачено, що об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу № 2755 платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

19 січня 2012 року 64 Управління начальника робіт Міністерства оборони Російської Федерації було надано до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя декларацію з податку на додану вартість № 108430 (а.с.11-12), відповідно до якої відповідачем було самостійно суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті, а саме в розмірі 1 177 729,00 грн.

Відповідно до ст. 203 Кодексу № 2755 податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Отже, граничний строк сплати податку на додану вартість за вищевказаної декларацією закінчився 30.01.2012 року, проте, 64 УНР вказану суму сплатив.

06 лютого 2012 року 64 Управління начальника робіт Міністерства оборони Російської Федерації було надано до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя декларацію з податку на прибуток підприємств № 114825 (а.с.17-18), відповідно до якої відповідачем було самостійно суму податку на прибуток підприємств, яка підлягає сплаті, а саме в розмірі 110 426,00 грн.

Згідно з п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу № 2755 платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу № 2755 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, граничний строк сплати податку прибуток за вищевказаною декларацією закінчився 19.02.2012 року.

21 лютого 2012 року 64 Управління начальника робіт Міністерства оборони Російської Федерації було надано до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємств № 122860 (а.с.26-27), відповідно до якої відповідач зменшив вказаний у декларації № 114825 від 06.02.2012 року платіж, відповідно до уточненого звіту за грудень 2011 року на 35 095,00 грн.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу № 2755 пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4 статті 129 Кодексу № 2755 встановлено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження. Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Зі змісту облікової картки платника податку -64 УНР, вбачається, що станом на 24.02.2012 року по платежу № 11021000 -податок на прибуток підприємств, несплаченою залишилася сума податкового зобов'язання 75 331,00 грн., у зв'язку з чим, відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України, позивачем була нарахована пеня в сумі 42 898,00 грн.

Відповідно до п.180.1 ст. 180 Кодексу № 2755 для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Порядок реєстрації платників податків на додану вартість та анулювання їх реєстрації врегульовано Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 1394 від 07.11.2011 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1369/20107 від 29.11.2011 року .

Статтею 181 Податкового кодексу України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість встановлюється коло осіб, які обов'язково реєструються в якості платників податку, а також закріплюється право інших осіб, що не підлягають обов'язковій реєстрації, зареєструватися платником податку на додану вартість за власним бажанням шляхом надання заяви.

Також нормами Положення встановлений вичерпний перелік обставин, на підставі яких податковий орган має право відмовити у прийнятті заяви платника про реєстрацію в якості платника на додану вартість за власним бажанням.

Проте, з пояснень представника позивача вбачається, що відповідач добровільно надав заяву до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя з проханням зареєструвати його в якості платника податку на додану вартість.

Анулювання свідоцтва платника ПДВ відповідно до норм Податкового кодексу України та розділом V Положення здійснюється за заявою платника або за ініціативою контролюючого органу.

Підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу, посилання на які містить розділ V Положення, у ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя не було.

64 Управлінням начальника робіт бажання припинення правовідносин з державою зі сплати податку на додану вартість впродовж всього періоду діяльності не виявлялося, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували протилежне.

З наявних у справі письмових доказів вбачається, що 64 УНР декларував та сплачував до бюджету України поточні зобов'язання з податку на додану вартість, продовжує сплачувати їх й на сьогодні (а.с.9-10, 16).

На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку про те, що оскільки платник 64 Управління начальника робіт перебуває в якості платника податку на додану вартість, ініціювання набуття статусу платника було здійснено ним самостійно, податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств було визначено відповідачем самостійно, отже підлягає сплаті останнім, але в разі відмови платника погашати його самостійно підлягає примусовому стягненню у визначеному законодавством порядку.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що 64 Управління начальника робіт створено при Морський інженерній службі ЧФ на підставі директиви Генерального штабу Чорноморського Флоту від 13.01.1958 року № 11/27С. Міністерство оборони Російської Федерації не приймало рішення про створення 64 Управління начальника робіт, адже на той час Російської Федерації не існувало. Порядок перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України було врегульовано Угодою між Російською Федерацією та Україною «Про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України», яку ратифіковано Законом України № 547-XIV від 24.03.19999 року.

Статтею 2 Угоди «Про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України»визначено, що підприємства, організації та установи ЧФ РФ -це розташовані на території України об'єкти Чорноморського флоту Російської Федерації, які укомплектовані військовослужбовцями та цивільними особами та займаються виробничо-господарською, оздоровчою та іншою подібною діяльністю в інтересах Чорноморського флоту Російської Федерації.

Відповідно до ст.6 Угоди господарська діяльність підприємств, організацій та установ Чорноморського флоту Російської Федерації не повинна суперечити законодавству України.

Перелік та характеристики об'єктів, які використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації у місті Севастополі закріплений Додатком № 2 до Угоди між Україною та Російською Федерацією від 28.05.1997 року «Про параметри розподілу Чорноморського флоту». Згідно цьому Додатку 64 Управління начальника робіт було віднесено до об'єктів морської інженерної служби Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації.

Додатком 2 до Угоди «Про параметри розподілу Чорноморського флоту»64 УНР, таким чином, віднесено не до військових формувань, а до об'єктів Чорноморського флоту МО РФ, якими є підприємства, організації, установи.

Відповідно до п. 133.2 ст. 133 Кодексу № 2755 платниками податку з числа нерезидентів є: юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Згідно з пунктом 5 статті 5 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації «Про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків»незалежно від наведеного визначення «постійне представництво»особа, інша ніж агент з незалежним статусом, про якого йдеться в п. 6 цієї статті, діє від імені підприємства і має, і звичайно використовує в Договірній Державі повноваження укладати контракти або утримує запаси товарів і виробів, що належать підприємству, з яких здійснюється регулярна поставка цих товарів і виробів від імені підприємства, то це підприємство розглядається як таке, що має постійне представництво в цій Державі щодо будь-якої діяльності, яку ця особа здійснює для підприємства. (відповідно до п. 6 ст. 5 Угоди Підприємство не розглядається як таке, що має постійне представництво в другій Договірній Державі, лише якщо воно здійснює підприємницьку діяльність у цій Державі через брокера, комісіонера чи будь-якого іншого агента з незалежним статусом).

Таким чином, 64 Управління начальника робіт, яке є об'єктом морської інженерної служби Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації та діє в його інтересах, підпорядковується йому, підпадає під визначення постійного представництва нерезидента в Україні, а тому пред'явлення адміністративного позову про стягнення до головної юридичної особи -Міністерства оборони Російської Федерації в особі платника податків-представництва, який здійснює господарську діяльність на території України, 64 Управління начальника робіт Міністерства оборони Російської Федерації, є цілком правомірним.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 1 177 729,00 грн. та заборгованість з податку на прибуток у розмірі 75 331,00 грн. та пеня в сумі 42 898,00 грн. підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку, позовні вимоги - задоволенню.

Постанова складена та підписана у повному обсязі 14 травня 2012 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005 року, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Міністерства Оброни Російської Федерації в особі 64 Управління начальника робіт Міністерства Оборони Російської Федерації (99050, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 40, р/р 2600843299303, р/р 2600943299304, р/р 2600643299301, р/р 2600743299302 у «Банк Петрокомерц-Україна», МФО 300120, код ЄДРПОУ 07823259) на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37) у дохід державного бюджету Ленінського району м. Севастополя заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 177 729,00 грн. (один мільйон сто сімдесят сім тисяч сімсот двадцять дев'ять грн. 00 коп.) перерахувавши на р/р 31112029700007, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598, код платежу 14010100); заборгованість з податку на прибуток у розмірі 75 331,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч триста тридцять одна грн. 00 коп.) та пеню в сумі 42 898,00 грн. (сорок дві тисячі вісімсот дев'яносто вісім грн. 00 коп.) перерахувавши на р/р 31111008700007, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598, код платежу 11021000).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Майсак