Постанова № 24212919, 23.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.05.12 Справа №2а-749/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Куімова М.В.;

при секретарі - Євтушенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Вторіндустрія" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Вторіндустрія» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000016232/0 від 23.12.2011 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 36 103,12 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту перевірки №6085/10/23-211/36138994/37 від 08.12.2011 року податковим органом встановлені порушення пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) ПП «Вторіндустрія» по платежах на додану вартість на загальну суму 36 103,12 грн. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, позивач вважає помилковими та просить визнати повідомлення-рішення №0000016232/0 від 23.12.2011 року недійсним, оскільки вказані висновки засновані на припущеннях і помилковому трактуванні п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість» без урахування системних зв'язків між нормами Закону, які регулюють порядок включення ПДВ до податкового кредиту і бюджетного відшкодування, - підпунктами 7.4.1, 7.4. 5, 7.5.1 та 7.7.1 ст. 7 Закону.

У судовому засіданні представник позивача Демидович Ю.М. підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача Коверко І.С. у судовому засіданні з позовом не погодилася у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (що діяв до 01.01.2012 року), суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або поверненню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з якою-небудь поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 вказаного Закону, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена відповідно до цього Закону.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону вважається:

· або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів;

· або дата отримання податкової накладної, яка підтверджує факт придбання платником податку товарів.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними.

У судовому засіданні встановлено, що ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП «Вторіндустрія» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ТК «Велес-Груп» за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року при формуванні податкового кредиту з ПДВ, про що складений акт перевірки №6085/10/23-211/36138994/37 від 08.12.2011 року. У висновках акту перевірки податковим органом зазначено, що позивачем порушено пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у необґрунтованому включенні до складу податкового кредиту ПДВ за період листопад-грудень 2010 року суми ПДВ у розмірі 28 882,50 грн. за податковими накладними, оформленими ТОВ «ТК «Велес-Груп», в результаті чого ПП «Вторіндустрія» було завищено суми податкового кредиту за листопад-грудень 2010 року на 28 882,50 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ на вказану суму.

За матеріалами перевірки ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000016232/0 про визначення ПП «Вторіндустрія» податкового зобов'язання з ПДВ на суму 28882,50 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 7220,62 грн.

Але, з такими висновками відповідача суд не може погодитися з наступних підстав.

Відповідно до пп.7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що 01.11.2010 року між ПП «Вторіндустрія» та ТОВ «ТК «Велес-Груп» був укладений договір купівлі-продажу обладнання на загальну суму 150 000,00 грн., у тому числі ПДВ 25 000,00 грн. Крім того, у грудні 2010 року ПП «Вторіндустрія» отримало від ТОВ «ТК «Велес-Груп» послуги на загальну суму 19 412,50 грн., у тому числі ПДВ 3 882,50 грн.

Первинні бухгалтерські документи, оформлені під час здійснення угод з TOB «ТК «Велес-Груп», відповідають чинному законодавству та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року.

Договір купівлі-продажу обладнання від 01.11.2010 року, укладений між підприємствами TOB «ТК «Велес-Груп» та ПП «Вторіндустрія», а також виписані даними підприємствами податкові накладні не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Обладнання, придбане за вищезгаданим договором, використовується ПП «Вторіндустрія» як основний засіб. За змістом пп.7.4.1, 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до основних фондів чи нематеріальних активів, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту. Невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне за собою відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відповідно до положень Закону України «Про державну податкову службу Україні», податкові органи не мають повноважень щодо встановлення фактів недійсності угод. Суд також зазначає, що питання з приводу визнання угод недійсними мають вирішуватися у судовому порядку, проте будь-яких судових рішень з цього приводу суду надано не було.

Згідно з п.2.3.4 розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок), не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

В акті перевірки №6085/10/23-211/36138994/37 від 08.12.2011 року і податковому повідомленні-рішенні № 0000016232/0 від 23.12.2011 року, в порушення вимог вказаного Порядку, відображені необґрунтовані дані, які не підтверджені письмовими доказами.

На час здійснення господарських операцій контрагент був включеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мав неанульоване свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Отже, підстав для надання висновків про непідтвердження податкового кредиту не має.

Щодо посилань відповідача на порушення кримінальної справи, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п.58.4.ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, законодавство пов'язує визначення податкових зобов'язань та прийняття податкового повідомлення-рішення податковим органом з набранням законної сили рішенням суду.

Враховуючи викладене та виходячи з аналізу наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Повний текст постанови складено та підписано 23 травня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя від 23 грудня 2011 року №0000016232/0, - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Вторіндустрія» судові витрати зі сплати державного мита в сумі 361 гривні 10 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги.

Суддя підпис М.В. Куімов

Суддя М.В. Куімов