Постанова № 24212899, 26.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.04.12Справа №2а-642/12/277016 год. 14 хв.

м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Бойко М.С.,

за участю: представника позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Югуниверсалсервис" - ОСОБА_1, довіреність № 252 від 12.12.2011 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Югуниверсалсервис" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Югуниверсалсервис" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2011 р. № 0003491510/0 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 392326,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя було безпідставно, у порушення вимог чинного законодавства, прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.11.2011 р. № 0003491510/0 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 392326,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 19.03.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 19.03.2012 р. закінчено підготовче провадження по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення в обґрунтування вимог, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неприбуття в судове засідання або про поважність причин неприбуття, відповідач суд не повідомив, надав письмові заперечення проти позову.

Визнаючи наявні матеріали справи достатніми для вирішення спору, суд, в силу статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Суд, заслухавши представника позивача, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Югуниверсалсервис" зареєстровано 20.09.1999 р. Нахімовською районною державною адміністрацією м. Севастополя як юридична особа, та знаходиться на обліку в державній податковій інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя як платник податків та зборів

26.10.2011 р. Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток товариства з обмеженою відповідальністю "Югуниверсалсервис" за ІІ квартал 2011 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.10.2011р. № 2699/10/15-1/30542342.

10.11.2011 р. на підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.11.2011 р. № 0003491510/0, яким позивачу за порушення пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 392326,00 грн.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Прикінцевих положень Податкового кодексу України встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до абзацу 5 пункту 1 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Таким чином, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01.04.2011 р.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що у період з 01.01.2011 р. по 01.04.2011 р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями Податкового кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивач при складанні декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 р. керувався нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в наступних податкових періодах здійснювався на підставі статі 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону № 334/94, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону № 334/94 передбачено, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, від`ємне значення 2010 р. є складовою витрат І кварталу 2011 р., оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону № 334/94, що діяв у той час.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

У I кварталі 2011 р. діяв наказ Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143, зареєстрований у Мін'юсті України 08.04.2003 р. за № 271/7592, яким був затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства.

Згідно з зазначеним порядком складання даної декларації до рядка 04.9 вносяться такі відомості "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року", значення якого акумулюється в рядку 04 "Валові витрати", а до рядка 0.8 - "об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-)".

Встановлено, що позивач при поданні податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 р. у рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) визначив суму у розмірі 392326,00 грн., яка сформована останнім на підставі від'ємних значень об'єктів оподаткування минулих податкових періодів, які перейшли до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Починаючи з II кварталу 2011 р. до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р., застосовуються норми Податкового кодексу України.

У ІІ кварталі 2011 р. платники податків мають подавати декларацію з податку на прибуток підприємств, затверджену Наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 р. № 114, згідно з яким, до рядка 06.6 вносяться такі відомості: від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 р).

Вищеназвані норми не містять положень щодо формування об`єкту оподаткування за ІІ квартал 2011 р. лише виходячи з результатів господарських операцій, проведених у І кварталі 2011 р. та без врахування від`ємного значення об`єкта оподаткування, що увійшло до складу І кварталу 2011 р. з 2010 р.

При цьому, сукупність наведених вище норм по суті прямо та недвозначно визначає, що при формуванні об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 р. враховується від`ємне значення об`єкта оподаткування отримане у І кварталі 2011 р., тобто, з урахуванням значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 р. з 2010 р., а не лише виходячи з результатів господарських операцій за 1 квартал 2011 р.

Таким чином, від`ємне значення об`єкта оподаткування, сформоване у І кварталі 2011 р. з урахуванням від`ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 р. з 2010 р., повністю враховується при розрахунку об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 р.

Декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р. позивач подав 12.08.2011 р. вже за новою формою, де в рядку 06.6 позивач включив валові витрати задекларовані у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року і визначив суму в розмірі 465994,00 грн.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних законодавчих норм, збитки минулих років є складовою частиною від'ємного об'єкта оподаткування І кварталу 2011 р. За таких обставин, позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за І квартал 2011 р. з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року.

Пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Відповідач, вказує, що до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 р. підлягає включенню лише від'ємне значення створене в першому кварталі, в той же час не зазначає, куди слід включити від`ємне значення минулих періодів, зокрема, 2010 р., що ніяким чином не узгоджується із вище проаналізованими положеннями нормативно-правових актів.

Враховуючи, що відповідачем не ставилося під сумнів правильність визначення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування встановленого у податковій декларації за І квартал 2011 р., суд приходить до висновку, що при декларуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду, в рядок 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р. позивач правомірно включив валові витрати задекларовані у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 р., оскільки останні набули статусу саме валових витрат І кварталу 2011 р., після їх декларування позивачем, та відсутності будь-яких коригувань контролюючого органу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача наявні всі правові підстави для формування рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р. за рахунок рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 р.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2011 р. № 0003491510/0 Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення - протиправним.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, якій не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням зазначеного, аналізуючи діюче законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги засновані на законі, обґрунтовані, в свою чергу відповідач не довів правомірність своїх дій, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а відтак на користь позивача підлягають стягненню 3923,26 грн. судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст постанови складено та підписано 04.05.2012 р.

Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя від 10.11.2011 р. № 0003491510/0 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 392326,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Югуниверсалсервис" судові витрати у розмірі 3923 (три тисячі дев`ятсот двадцять три) грн. 26 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько