Постанова № 24212713, 23.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2012 року 12:49 № 2а-18509/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІФГ Капітал»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва проскасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2011 р. № 0030631510 та № 0030611510

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність № б/н від 02.04.2012 р.);

ОСОБА_4 (довіреність № 04-01/2012 від 04.01.2012 р.);

від відповідача: ОСОБА_5 (довіреність № 200/9/10-011 від 16.03.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.04.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІФГ Капітал»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2011 р. № 0030631510 та № 0030611510.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2011 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-18509/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 23.04.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 07.11.2011 р. № 0030631510 та № 0030611510.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом за результатами перевірки протиправно зменшено збитки товариства за минулі періоди, заявлені у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 р., оскільки ним правомірно сформовано склад об'єкту оподаткування за І квартал 2011 р. з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду, що було передбачено законодавством на момент виникнення зобов'язань. Крім того, позивач вважає такі дії податкового органу протиправними, оскільки положення Податкового кодексу України не містять норми, яка б забороняла включати платникам податків збитки минулих років до податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 р.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками даного Акта, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив, оскільки із набранням чинності розділу ІІІ Податкового Кодексу України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у ІІ кварталі 2011 р. від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у І кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 р., що увійшло до І кварталу 2011 р. у відповідності до п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 р. не включається.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва, на підставі п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 та п.76.1 ст.76 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, було проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІФГ Капітал»за II квартал 2011 р. № 9005537700 від 28.07.2011 року.

За результатами даної камеральної перевірки відповідачем було складено Акт від 26.10.2011 р. № 3567/15-127/36645267, в якому встановлено протиправне відображення позивачем у декларації з податку на прибуток підприємств за II квартал 2011 року суми від'ємного значення з цього податку за 2010 рік.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 07.11.2011 р. № 0030631510 та № 0030611510, якими, за порушення вимог п.54.1 ст.54 розділу V Податкового Кодексу України, донараховано позивачу податок на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року в сумі 19 847,00 грн., та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 119 858,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 07.11.2011 р. № 0030631510 та № 0030611510, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

У І кварталі 2011 р. діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до п.22.4 ст.22 якого, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 р., підлягали включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст.6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Статтею 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів.

Так, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачем у декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року було включено до складу валових витрат суму від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, всього на суму 119 858,00 грн.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України. Однак Закон «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР втрачає чинність не з 1 січня 2011 року, а з 1 квітня 2011 року.

Проте п.1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що розділ III застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 36.1 ст.36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат І календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей частини першої цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

У той же час п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що п.150.1 ст.150 застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 р.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-ІV кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно ч.1 ст.58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 р. у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, системний аналіз змісту абзацу 2 пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України свідчить про те, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-ІV кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за І квартал 2011 р. без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Таким чином, положення п.3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України передбачають, що до складу ІІ кварталу 2011 р. включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 р. з 2010 р., відповідно, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 р., що увійшло до І кварталу 2011р. до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 р. не включається.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем у декларації за ІІ квартал 2011 р. безпідставно включено від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 р. (фактично сформоване у попередніх періодах, 2010 р.), та нараховане на підставі п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Оскільки з набуттям чинності Податковим кодексом України передбачається необхідність у здійсненні належного комплексу юридично-технічних дій, пов'язаних із забезпеченням реалізації його положень у контексті правового регулювання податкових відносин, які виникли до набуття ними юридичної сили.

З іншого боку, окремі норми Податкового кодексу передбачають доцільність поетапного та гнучкого підходу до процесу введення їх у дію з метою дотримання балансу інтересів держави та платників податків. З урахуванням викладеного і було розроблено норми підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення», який визначає особливості справляння податку на прибуток підприємств.

Пункт 1 підрозділу 4 розділу ХХ встановлює загальне правило, що передбачає застосування положень щодо податку на прибуток підприємств, об'єднаних у розділі ІІІ Податкового кодексу, під час розрахунків із бюджетом лише стосовно доходів і витрат, що отримані та проведені з 1 квітня 2011 року.

Звідси відповідні норми Податкового кодексу стають нормативними орієнтирами для учасників податкових відносин із приводу сплати податку на прибуток підприємств лише стосовно доходів і витрат, які отримані ними і проведені після 1 квітня 2011 року.

Такий підхід законодавця обумовлений змістом ст. 58 Конституції України, яка встановлює заборону на зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів у часі, що є загальновизнаним принципом права. У цьому самому пункті передбачається і те, що методика обліку тимчасових та постійних податкових різниць затверджується у порядку, передбаченому Законом від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що публікується до 1 квітня 2011 року та набуває чинності з 1 січня 2012 року.

Пункт 2 підрозділу 4 розділу ХХ уточнює порядок складання та подання декларації з податку на прибуток за 2011 р. за правилами, передбаченими розділом ІІІ Податкового кодексу України, оскільки Закон «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР втрачає чинність не з 1 січня 2011 року, а з 1 квітня 2011 року.

Аналогічні чинники зумовили необхідність у конкретизації застосування порядку урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів у 2011 р. (п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу). Зокрема, передбачено, що з 1 квітня 2011 р. платники податку на прибуток підприємств, складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий -третій, другий -четвертий квартали 2011р.

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками 1-го кварталу 2011 р. від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат 2-го календарного кварталу 2011 р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого кварталу, другого -третього, другого - четвертого кварталів 2011р. здійснюється з урахуванням від»ємного значення, отриманого платником податку, за перший квартал 2011р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від»ємного значення. 21.02.2011 р. у МЮУ був зареєстрований Наказ МФУ № 27 «Про затвердження Положення бухгалтерського обліку «Податкові різниці». Вказане Положення визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про податкові різниці та її розкриття у фінансовій звітності.

Постійні податкові різниці за господарськими операціями звітного періоду враховуються у повному обсязі при визначенні податкового прибутку (збитку)звітного періоду за даними бухгалтерського обліку і не враховуються при визначенні податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах., так як тимчасова різниця використовується у майбутніх періодах.

Постійна податкова різниця-це різниця, яка виникає у звітному періоді та не анулюється у наступних звітних періодах. Тимчасова податкова різниця-це різниця, яка виникає у звітному періоді та анулюється у наступних звітних періодах.

Зважаючи на викладене, також підтверджується висновок, що позивачем у декларації за ІІ квартал 2011 р. безпідставно включено від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 р. (фактично сформоване у попередніх періодах, 2010 р.), та нараховане на підставі п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 28.04.2012 р.