Постанова № 24212693, 10.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 травня 2012 року 09:00 № 2а-2812/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: Диби Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про зобов'язання видати свідоцтво платника єдиного податку, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась з позовом Фізична особа- підприємець ОСОБА_3 (далі -позивач, ФОП ОСОБА_3), з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі -відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) про зобов'язання видати свідоцтво платника єдиного податку.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що посадовими особами відповідача був зроблений помилковий висновок про відсутність у позивача права перебувати на спрощеній системі оподаткування у 2012 році, адже вона не мала заборгованості зі сплати єдиного податку на протязі 2011 року, що підтверджується копіями платіжних доручень.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що згідно облікової картки платника податків позивачка має заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 114,00 грн., що відповідно до п.п. 291.5.8 ст. 298 Податкового кодексу України позбавляє її права застосовувати спрощену систему оподаткування.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

В С Т АН О В И В:

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є фізичною особою - підприємцем, зареєстрованою Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 01.03.2010 року як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 11115681 від 13.09.2011 року, та взята на облік в ДПІ у Печерському районі міста Києва як платник податків.

Протягом 2011 року позивачка перебувала на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується копією свідоцтва про сплату єдиного податку № НОМЕР_2 Серії НОМЕР_1.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність, це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 291.3 ст.291 ПК України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 291 ПК України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

В п. 298.3 ст. 298 ПК України, визначено, що у заяві суб'єкта господарювання зазначаються обов'язкові відомості: прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків; дані документа, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи-підприємця; податкову адресу суб'єкта господарювання; місце провадження господарської діяльності; обрані фізичною особою-підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005; обрані суб'єктами господарювання ставки єдиного податку або зміна ставки; кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою підприємцем у трудових відносинах; дата обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

23 січня 2012 року ФОП ОСОБА_3 подала до ДПІ у Печерському районі м. Києва заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до форми затвердженої Наказом міністерства фінансів України від 20.12.2011 року № 1675 та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

ДПІ у Печерському районі м. Києва розглянула зазначену заяву позивача про застосування спрощеної системи оподаткування та 01.02.2012 року її керівник прийняв рішення, що міститься у листі за №493/с/17-212, про відмову у задоволені заяви з посиланням на п.п.291.5.8 п.291.5 ст. 291 ПК України (а.с. 10-11).

Суд заслухавши пояснення учасників судочинства до дослідивши наявні в справі письмові докази приходить до висновку про законність прийнятого податковим органом рішення з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.291.5.7 п.291.5 ст. 291 ПК України суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, не можуть бути платниками єдиного податку.

Відповідно до п.п.14.1.175 ст.14 ПК України під податковим боргом розуміється сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплаченого у встановлений строк.

Згідно картки особового рахунку позивача, наданого ДПІ у Печерському районі м. Києва, за позивачем станом на 23.01.2012 року (а.с. 19) рахується заборгованість зі сплати єдиного податку за січень 2011 року у розмірі 114,00 грн.

Таким чином, на день подання позивачем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування 23.01.2012 року вона мала заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 114,00 грн., в звязку із чим, рішення податкового органу щодо відмови у застосуванні нею спрощеної системи оподаткування є ґрунтовною та відповідає вимогам законодавства.

Не спростовує такого висновку посилання позивачки на сплату нею частини податку до Пенсійного фонду України як частини єдиного соціального внеску за загальнообов'язкове державне страхування, адже єдиний податок до 07.02.2011 року підлягав сплаті на окремий рахунок відділення Державного казначейства України.

За правилами, визначеними підрозділом 8 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового Кодексу України (який набув чинності з 01 січня 2011 року), єдиний податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року.

Згідно з п. 2 Указу Президента України від 03.07.98 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділення Державного казначейства України.

Облік нарахованих сум єдиного податку, що сплачують суб'єкти малого підприємництва в картках особових рахунків платників, здійснюється органами державної податкової служби відповідно до Методичних рекомендацій щодо відображення в обліковій інформаційній системі органів державної податкової служби сум єдиного податку, що сплачують юридичні та фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування, Закону України від 08.07.10р. № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», наказу Міністерства фінансів України від 14.01.11 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження».

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1196 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 р. № 507», яка набрала чинності з 01.01.2011 року, суб'єкт малого підприємництва сплачує 43% нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету, а 57% нарахованого єдиного податку на рахунки органів Пенсійного фонду України як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому розподіл Державною казначейською службою України сплачених суб'єктом малого підприємництва сум єдиного податку відмінено.

Проте, з 01.01.2011 р. в органах Державного казначейства України нові рахунки для зарахування сум єдиного податку не були відкриті, а тому з періоду з 01.01.2011р. до 07.02.2011р. сплата єдиного податку здійснювалась на розподільчі рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України у 2010 році. Розподіл зазначених видів платежів між місцевими бюджетами та фондами загальнообов'язкового соціального страхування здійснювався у порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Так, відповідно до Методичних рекомендацій щодо відображення в облікові інформаційній системі органів державної податкової служби сум єдиного податку, що сплачують юридичні та фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування, наданих листом Державної податкової адміністрації України від 07.02.11р. № 3330/7/19-0217, починаючи з дати відкриття рахунків доходів бюджету (07.02.2011 р.) на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», припиняється розподіл органами Державного казначейства України сум єдиного податку, оскільки платники податку зобов'язані сплачувати окремо суму податку, що спрямовується до місцевого бюджету (43%) та контролюється органами ДПС, і суму єдиного соціального внеску, що контролюється Пенсійним фондом.

Крім того, до відома підпорядкованих податкових органів та платників податків доведений лист ДПА України від 14.02.2011 №1019/7/15-0117 «Про надання роз'яснення», згідно з яким у грудні 2010 р. та січні 2011 р. сплата та нарахування єдиного податку здійснюється в повному обсязі (200,0 грн. на місяць для фізичних осіб - СГД) та на старі реквізити, а з 07.02.2011 року, тобто з дати відкриття Державним казначейством України рахунків з обліку надходжень сплата єдиного податку здійснюється у розмірі 43% - 86,00 грн. на нові рахунки.

У разі якщо до 07.02.2011р. платниками єдиного податку вказані авансові платежі сплачувались у розмірі 43 відсотків єдиного податку, то з метою упередження виникнення недоплат єдиного податку до місцевих бюджетів зазначеній категорії платників, необхідно самостійно доплатити суми раніше сплачених та розмежованих органами Держказначейства авансових внесків до рівня 43 відсотків єдиного податку. Кошти повинні бути спрямовані на рахунки, відкриті за кодом бюджетної класифікації 18050300 для платників - юридичних осіб та за кодом 18050400 для платників - фізичних осіб.

Таким чином, позивачу слід було перерахувати суму єдиного податку у розмір 200,00 грн. одним платежем на старі розрахункові рахунки, а не розділяти його.

Як встановлено під час розгляду справи, всупереч наведеного порядку позивачем було здійснено сплату єдиного податку за січень 2011 року у сумі 86,00 грн.(43 % від ставки) на рахунок Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, іншу частину податку у розмірі 114,00 грн. (57 % від ставки) сплачено на рахунок УПФУ у Печерському районі м. Києва.

Таким чином, заборгованість позивача виникла на підставі того, що позивачем єдиний внесок у розмірі 200,00 грн. мав бути сплачений одним платежем, без окремого виділення 57% ставки єдиного податку, оскільки таке розподілення можливе лише з 07.02.2011р.

Станом на момент подачі заяви про реєстрацію платником єдиного податку податкову заборгованість позивача у розмірі 114,00 гривень погашено не було.

З урахуванням вище викладених висновків суду про законність рішення відповідача, яке міститься у його листі від 01.02.2012 року №492/Д/17-239 про відмову у видачі позивачу свідоцтва платника єдиного податку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання такого рішення протиправним та зобов'язання ДПІ у Печерському районі м. Києва видати свідоцтво платника єдиного податку на 2012 рік, на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 16 травня 2012 року.