Постанова № 24212539, 03.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 травня 2012 року № 2а-3409/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши адміністративну справу у порядку письмового провадженняза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Астіка»доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києвапроскасування податкового повідомлення-рішення,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.09.2011 № 0000822320 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідач явку своїх представників у судове засідання 18.04.2012 не забезпечив, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

16.09.2011 за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Астіка»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2011 ДПІ у Голосіївському районі міста Києва було складено Акт № 423/1-23-20-21631450 (далі -Акт перевірки), яким, зокрема, встановлено порушення позивачем ст. 3 Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів», та, як наслідок, заниження податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 1244338 грн.

30.09.2011 на підставі Акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі міста Києва було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000822320, яким у зв'язку з порушенням ст. 3 Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів»позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1244338 грн. та штрафні санкції у розмірі 1 грн.

З аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем ст. 3 Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів», та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму 1244338 грн., стало встановлене ним завищення задекларованих показників у рядку 10.1 Декларацій «підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою», зокрема, за березень 2011 року на суму 1244338 грн.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів»податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що виникають у зв'язку з продажем товарів, визначених у статтях 1 та 2 цього Закону, нараховуються за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання продавцем коштів або інших видів компенсацій вартості таких товарів від покупця. При цьому право на збільшення податкового кредиту платників податку на додану вартість - покупців таких товарів виникає у податковий період, на який припадає здійснення оплати коштами або шляхом надання інших видів компенсацій їх вартості, без застосування положень пункту 187.6 статті 187 Податкового кодексу України.

Як видно з Акту перевірки, та не оспорюється сторонами, станом на 31.03.2011 дизпаливо отримане у березні 2011 року на загальну суму 29445653 грн. у т.ч. ПДВ 4907608 грн. оплачене частково у березні 2011 року на загальну суму 21979628 грн. у т.ч. ПДВ 3663271 грн.

Водночас, всупереч вимог ст. 3 Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів»позивачем задекларовано податковий кредит на суму 4907608 грн., а не на суму 3663271 грн.

Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження позивача як на підставу про втрату своєї сили положення Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів», про те, що Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України»були внесені зміни до п. 11.4 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до прикінцевих положень прийнятого Податкового кодексу України з 1 січня 2011 року визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про податок на додану вартість».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «Астіка»всупереч ст. 3 Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів»збільшило податковий кредит платника податку на додану вартість у податковий період, на який припадає здійснення оплати вартості товарів, та, як наслідок, завищило задекларовані показники у рядку 10.1 декларацій «підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» за березень 2011 року на суму 1244338 грн.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення 30.09.2011 № 0000822320 в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність належних правових підстав для скасування вказаного рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Астіка»відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяК.С. Пащенко