Постанова № 24212195, 30.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2012 року 11:53 № 2а-19139/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Патратій О.В.,

при секретарі Сервачинській І.М., за участю представників сторін:

від позивача: Чапіка М.М.,

від відповідача: Якимчука С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до Відкритого акціонерного товариства «Київпорядкомплект» про стягнення заборгованості у розмірі 947 161,40 гривень,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва (далі -позивач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Київпорядкомплект»(далі -відповідач, ВАТ «Київпорядкомплект») про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 947 161,40 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2012 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позову зазначено, що станом на 20.12.2010 р. ВАТ «Київпорядкомплект» має податковий борг в розмірі 947 161,40 грн. з податку на додану вартість, з плати за землю, з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, яка з урахування штрафних (фінансових) санкцій та нарахованої пені склала 947 161,40 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

В запереченні на адміністративний позов Відповідач зазначав, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки зазначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, з плати за землю та з плати за користування надрами були сплачені декількома платежами та погашені повністю, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами. На думку відповідача, податковий орган протиправно зараховував сплачені кошти за платіжними дорученнями з відповідним цільовим призначенням в рахунок погашення податкового боргу, який обліковується у відповідача з 2009 року.

В судових засідання представник відповідача заперечення проти позову підтримав та просив відмовити у його задоволенні.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач -ВАТ «Київпорядкомплект»(код ЄДРПОУ 05503326) зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 21.01.2002 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 12780861 від 18.01.2012 року (том І, а.с. 138). Як платник податків Відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Як зазначено у позовній заяві, станом на день розгляду справи у відповідача обліковується заборгованість по земельному податку з юридичних осіб, з плати за користування надрами місцевого значення та податку на додану вартість у розмірі 947 161,40 грн., яка виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у податковій звітності.

Вказана податкова заборгованість, згідно пояснень представника позивача, виникла на підставі:

- податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 9003094526 від 10.05.2011 року;

- податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 9009420406 від 24.10.2011 року;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік № 1994 від 27.01.2011 року;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9011798824 від 20.10.2010 року.

Податковий орган посилався на те, що за відповідачем станом на 01.01.2011 року обліковувався податковий борг з плати за користування надрами за 2009-2010 роки та з земельного податку, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями. Враховуючи те, що податковий борг погашається попередньо перед погашенням податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, сплачені відповідачем кошти на сплату поточних податків, зборів (обов'язкових платежів) були спрямовані на погашення податкових зобов'язань (податкового боргу) платника податків.

За таких обставин у відповідача виникла заборгованість за вищевказаними податковими деклараціями (розрахунками).

Проаналізувавши чинне законодавство, матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України).

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який відповідно доп.п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України є сумою грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва були подані наступні документи:

1) Податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2011 року (вх. № 9003094526 від 10.05.2011 року), в якому самостійно визначено податкові зобов'язання за користування корисними копалинами у розмірі 342 112,50 грн.;

2) Податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2011 року (вх. № 9009420406 від 24.10.2011 року), в якому відповідачем самостійно визначено податкові зобов'язання за користування корисними копалинами у розмірі 354 600,59 грн.;

3) Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік (вх. № 1994 від 27.01.2011 року), в якій відповідачем самостійно визначено податкові зобов'язання у розмірі 708 019,82 грн. на рік (по 59 001,66 грн. на місяць);

4) Податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року (вх. № 9011798824 від 20.10.2010 року), в якому відповідачем самостійно визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 78 335,00 грн.

Вказані податкові зобов'язання були погашені ВАТ «Київпорядкомплект»шляхом перерахування грошових коштів згідно наступних платіжних доручень:

- № 322 від 28 лютого 2011 року на суму 15 000,00 грн. з призначенням платежу -податок за землю за січень 2011 року;

- № 324 від 28 лютого 2011 року на суму 32 000,00 грн. з призначенням платежу - податок за землю за січень 2011 року;

- № 325 від 28 лютого 2011 року на суму 12 001,65 грн. з призначенням платежу - податок за землю за січень 2011 року;

- № 496 від 28 березня 2011 року на суму 30 000,00 грн. з призначенням платежу - податок за землю за лютий 2011 року;

- № 499 від 29 березня 2011 року на суму 29 001,65 грн. з призначенням платежу - податок за землю за лютий 2011 року;

- № 632 від 26 квітня 2011 року на суму 59 001,65 грн. з призначенням платежу - податок за землю за березень 2011 року;

- № 814 від 30 травня 2011 року на суму 59 001,65 грн. з призначенням платежу - податок за землю за квітень 2011 року;

- № 942 від 30 червня 2011 року на суму 59 001,65 грн. з призначенням платежу - податок за землю за травень 2011 року;

- № 1151 від 29 липень 2011 року на суму 59 001,66 грн. з призначенням платежу - податок за землю за червень 2011 року;

- № 1321 від 30 серпня 2011 року на суму 59 001,66 грн. з призначенням платежу - податок за землю за липень 2011 року;

- № 1502 від 28 вересня 2011 року на суму 59 001,66 грн. з призначенням платежу -податок за землю за серпень 2011 року;

- № 1700 від 25 жовтня 2011 року на суму 59 001,66 грн. з призначенням платежу -податок за землю за вересень 2011 року;

- № 1908 від 28 листопада 2011 року на суму 59 001,66 грн. з призначенням платежу -податок за землю за жовтень 2011 року;

- № 2119 від 23 грудня 2011 року на суму 59 001,66 грн. з призначенням платежу -податок за землю за листопад 2011 року;

- № 2306 від 30 січня 2012 року на суму 59 001,65 грн. з призначенням платежу -податок за землю за грудень 2011 року;

- № 729 від 12 травня 2011 року на суму 342 112,50 грн. з призначенням платежу -плата за користування надрами за 1 кв. 2011 року;

- № 1840 від 21 листопада 2011 року на суму 354 600,59 грн. з призначенням платежу - плата за користування надрами за 3 кв. 2011 року;

- № 1912 від 21 листопада 2011 року на суму 78 335,00 грн. з призначенням платежу -ПДВ за жовтень 2011 року.

При перерахуванні грошових коштів з плати за землю, за користування корисними копалинами та з ПДВ на розрахунковий рахунок ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ВАТ «Київпорядкомплект»чітко визначав призначення платежу та вказував, за який період перераховуються грошові кошти.

Вказані кошти зі сплати ДПІ у Голосіївському районі м. Києва зарахувала в порядку календарної черговості в рахунок погашення попередньої заборгованості відповідача.

Однак суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковим кодексом України, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого ст. 14 Податкового кодексу України, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. (Дана позиція викладена в листі Вищого Адміністративного Суду України від 17.03.2009р., № 358/13/13-09, а також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.12.2011 року № К-8342/09 та у постановах Верхового суду України від 01.12.2009 р. по справі 21-1234 во 09, по справі 21-1162во09 та інших).

Крім того, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Податковим кодексом України заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Як вже зазначалось вище, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва здійснила зарахування коштів, сплачених ВАТ «Київпорядкомплект»в якості розрахунків з узгоджених податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість згідно податкових декларацій № 9003094526 від 10.05.2011 року, № 9009420406 від 24.10.2011 року, № 1994 від 27.01.2011 року, № 9011798824 від 20.10.2010 року, не у відповідності з визначеним платником призначенням платежу, а на погашення податкового боргу попередніх періодів.

Суд вважає, що у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період, тому такі дії відповідача призвели до безпідставного нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.

Відповідач сумлінно сплачував податкові зобов'язання, визначені у податкових деклараціях протягом 2011 року, що підтверджується вищенаведеними платіжними дорученнями та знаходить аналогічне відображення в облікових картках платника податку.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до Відкритого акціонерного товариства «Київпорядкомплект»про стягнення заборгованості є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволені позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 09 квітня 2012 року.