Постанова № 24211831, 10.05.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року Справа № 2а/2370/1177/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Грицаєнко О.Л.,

при секретарі -Кириченко Н.В.,

за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю), відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Тріада»до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «БМК Тріада» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Черкасах Черкаської області ДПС, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.12.2011 р.: № 00004712301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 132306 грн. та штрафними санкціями - 33077 грн.; № 00004722301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 152152 грн. Позов обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені з грубим порушенням вимог ст.ст. 138, 198, 201 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки, висновки якого не відповідають дійсності та є лише припущенням посадової особи відповідача. Представник позивача наголошував, що господарські відносини між підприємствами оформлені первинними документами, відображені у податковій звітності позивача та фактично відбулися. Крім того, звернув увагу суду на те, що відповідальність за порушення податкового законодавства є індивідуальною, а тому позивач не може нести відповідальність за можливе невиконання контрагентом податкових зобов'язань.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов. Відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

У судовому засіданні 07.05.2012 р. суд задовольнив клопотання відповідача та здійснив заміну ДПІ у м. Черкаси на правонаступника: ДПІ у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю «БМК Тріада»зареєстровано виконкомом Черкаської міської ради 12.07.2006 року, ідентифікаційний код 34503363, взято на облік в органах ДПС 12.07.2006 р. за № 48. Позивач з 10.10.2006 р. зареєстрований як платник ПДВ, свідоцтво платника ПДВ № 32160767, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 345033623018.

На підставі наказу № 3026 від 18.11.2011 р. у період з 21.11.2011 р. по 25.11.2011 р. відповідач провів позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «БМК Тріада»з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп»за серпень 2011 р., за результатами якої складено акт від 02.12.2011 року № 2688/23-4/34503363.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в серпні 2011 р. в сумі 132306 грн.; п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за ІІ та ІІІ квартали 2011 р. в сумі 152152 грн.

В акті перевірки позивача зазначено, що позивач завищив податковий кредит та занизив сплату до бюджету ПДВ за серпень 2011 р. на суму 132306 грн. (за наслідками господарських операцій з ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп»). Крім того, перевіркою встановлено заниження позивачем об'єкта оподаткування податком на прибуток в податковій декларації з податку на прибуток підприємства в ІІ -ІІІ кварталі 2011 р. в сумі 661529 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у вказаному періоді в сумі 152152 грн.

На підставі акта перевірки позивача, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 20.12.2011 р.: № 00004712301 (а.с. 10), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 132306 грн. та штрафними санкціями -33077 грн.; № 00004722301 (а.с. 11), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 152152 грн.

Позивач в адміністративному порядку оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення до ДПА в Черкаській області та до Державної податкової служби України. За результатами розгляду скарг ТОВ «БМК Тріада», податкові повідомлення-рішення №00004712301 та № 00004722301 від 20.12.2011 р. залишені без змін.

Предметом позовних вимог у даній справі є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, які є рішеннями суб'єкта владних повноважень та повинні відповідати принципам законності, обґрунтованості, безсторонності.

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки позивача і, відповідно, винесених на його підставі податкових повідомлень-рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

В обгрунтування висновку про завищення позивачем податкового кредиту в акті перевірки позивача від 02.12.2011 р. № 2688/23-4/34503363 відповідач зазначив, що операції з надання послуг за участю ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп»не спричиняють реального настання правових наслідків. Відповідач вказав, що згідно акту перевірки ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп»встановлено нереальність господарських операцій придбання товарів (робіт, послуг), а також у зв'язку з наявністю податкових ризиків по взаємовідносинах із «сумнівними»контрагентами по ланцюгу постачання, ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп»безпідставно завищено податковий кредит з ПДВ по операціях з придбання товарів на загальну суму ПДВ 1962900,50 грн., в тому числі за серпень 2011 р. на суму ПДВ 1962900,50 грн.

Відтак, відповідач вважає, що в порушення вимог ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України позивач відніс до складу податкового кредиту суми за податковими накладними, які не можуть підтверджувати право платника податку на податковий кредит внаслідок вищевикладених фактів щодо контрагента ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп»та, в порушення вимог ст.ст. 138, 139 Податкового кодексу України, занизив податок на прибуток у ІІ-ІІІ кварталі 2011 р. в сумі 152152 грн.

Суд вважає висновок відповідача безпідставним, з огляду на наступне.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України (далі -Кодекс), відповідно до розділу V якого нараховується та сплачується податок на додану вартість.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 198.1 ст. 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в тому числі і в разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Кодексу).

Згідно п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т. ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно ч. 2 п. 198.3 ст. 198 Кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За нормами п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст.ст. 1, 9 Закону № 996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства; факти здійснення господарських операцій підтверджуються первинними документами.

Суд встановив, що позивач у серпні 2011 р. мав взаємовідносини з ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп», метою яких було надання позивачу послуг, а саме: виконання підрядних робіт.

При встановленні судом реальності вчинених господарських операцій з ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп»щодо виконання підрядних робіт, суд дослідив наявні в матеріалах справи докази, а саме копії: договорів на виконання будівельно-монтажних робіт № 35/06 від 09.06.2011 р., № 37/07 від 01.07.2011 р. та додатків до них (а.с. 48-53), довідок про вартість виконаних робіт за серпень 2011 р. (а.с. 54, 58), актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 р. (а.с. 55-57, 59), податкових накладних № 559 від 31.08.2011 року, № 560 від 31.08.2011 р. (а.с. 60, 61), платіжних доручень № 6932 від 15.08.2011 р., № 7046 від 25.08.2011 р., № 7093 від 31.08.2011 р.

Суд з'ясував, що первинні документи оформлені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства.

На момент здійснення господарських операцій контрагент позивача - ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп»мав статус платника ПДВ та дійсне свідоцтво платника ПДВ, відповідно, зазначений суб'єкт господарювання мав право і на нарахування податку та складання податкових накладних, адже таке право надано лише для осіб, що зареєстровані в якості платника податку на додану вартість.

Отже, податкові накладні по вищенаведених операціях виписані юридичною особою, яка була платником ПДВ станом на момент спірних правовідносин, підприємство-контрагент під час здійснення господарських операцій перебувало на обліку в органах ДПІ, на час вчинення угоди знаходилося в ЄДРПОУ. Доказів зворотного у акті не наведено.

Зважаючи на основний вид діяльності позивача -будівництво будівель, беручи до уваги зазначені докази, суд вважає, що позивачем дотримано вимоги ст. 9 Закону № 996 та ст. 198 Податкового кодексу України щодо підтвердження факту здійснення господарських операцій, зокрема, щодо виконання ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп»будівельних робіт. Крім того, позивач звернув увагу суду на наявність у ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп»дозвільної документації на здійснення будівельних робіт, на підтвердження чого надав копію ліцензії, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області.

Суд з'ясував, що будівельні роботи здійснювались ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп»на об'єктах, які позивач зобов'язався збудувати на підставі: договору № 124 від 21.03.2010 р., укладеного з АТ Холдингова компанія «Київміськбуд»(а.с. 102-109) та контракту № 29 від 19.10.2009 р., укладеного з ВАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2»(а.с. 197-200). На підтвердження факту прийняття АТ Холдингова компанія «Київміськбуд»та ВАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2»будівельних робіт позивач надав акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість будівельних робіт за серпень 2011 року.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач надав належні та достатні докази на підтвердження факту виконання ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп»у серпні 2011 р. будівельних робіт. Вказані будівельні роботи, після їх виконання контрагентом позивача, передано замовникам будівельних робіт - АТ Холдингова компанія «Київміськбуд»та ВАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2».

Крім того, суд прийшов до висновку, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки, у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Суд вважає, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Відповідач не навів жодних доводів та не надав доказів, в розумінні ст.ст. 69, 70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва, не надано доказів наявності обізнаності контрагентів стосовно діяльності один одного або їх взаємопов'язаності, тощо.

Наявність у платника податку (позивача) виданої йому податкової накладної є достатньою підставою для формування податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

На підтвердження реальності вчинених господарських операцій з ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп»позивач надав договори, довідки про вартість будівельних робіт, акти прийняття виконаних будівельних робіт, податкові накладні, з яких вбачається, що послуги з виконання будівельних робіт у серпні 2011 р. фактично надано. Крім того, позивач частково розрахувався з контрагентом за виконані будівельні роботи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечать вимогам чинного законодавства, є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням вимог ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 159, 160, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 00004712301 від 20 грудня 2011 та податкове повідомлення-рішення № 00004722301 від 20 грудня 2011 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Л. Грицаєнко