Постанова № 24211356, 19.04.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/1541/12

"19" квітня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Мушія А.Б.,

прокурора -Ковальчук О.Р. ,

представника позивача -Панчук Г.С.,

за відсутності належним чином повідомленого відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Прокурора міста Тернополя в інтересах держави в особі: Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, до Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський авторемонтний завод»про стягнення заборгованості по єдиному соціальному внеску, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Тернополя, який виступає в інтересах держави в особі: Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський авторемонтний завод»про стягнення заборгованості по єдиному соціальному внеску.

Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на 22.03.2012 року за Відкритим акціонерним товариством «Тернопільський авторемонтний завод», яке згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- є платником єдиного внеску, - рахується несплачена в добровільному порядку та неохоплена заходами примусового стягнення заборгованість перед Пенсійним фондом України за січень-лютий 2012 року на загальну суму 9745,72 грн. А тому, звернувшись до суду із даним позовом, прокурор м. Тернополя, просить стягнути вказану заборгованість з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України у місті Тернополі - в судовому порядку.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 06.04.2012 року направлена на адресу відповідача рекомендованим листом за місцем його реєстрації, та отримана ним 09.04.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Проте, після отримання даної ухвали, відповідач в судове засідання -не з'явився, явку повноважного представника -не забезпечив, про причини неявки суд -не повідомив, в зазначені строки ані заперечення на позов, ані заяви про розгляд справи без його участі не подавав, будь-яких клопотань від нього на адресу суду -не надходило.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, - суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні, яке відбулось 19.04.2012 року, представник прокуратури та представник позивача позов підтримали та просили задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.

Заслухавши в судовому засіданні прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідач, ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05461562) -з 14.06.1993 року зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.03.2012 року.

Крім того, відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Тернополі.

Відтак, відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та зобов'язаний вчасно сплачувати платежі до Пенсійного фонду України у належному розмірі.

Разом з тим, станом на час звернення прокурора до суду із даним позовом в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області, - відповідачем, всупереч вимогам п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»сплата єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у повному обсязі - не проведена, внаслідок чого станом на час розгляду справи за ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод»рахується неохоплений заходами примусового стягнення та нестягнутий в судовому порядку борг перед Пенсійним фондом за січень та лютий 2012 року на загальну суму 9745,72 грн., з яких: 8988,28 грн. - по єдиному соціальному внеску по основному рахунку, що відповідає класу ризику, та 757,44грн. - по утриманнях з заробітної плати найманих працівників.

Вказані обставини та заявлена до стягнення сума боргу відповідача перед Пенсійним фондом України підтверджені наявними матеріалами справи: поданим відповідачем до ПФУ звітами за січень, лютий 2012 року, карткою особового рахунку платника єдиного внеску та розрахунком заборгованості по ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод».

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року вступив в законну силу Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі -Закон №2464-VI), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464,- з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, - вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України № 2464 - платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

При цьому, частиною 2 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за №1014/18309, - звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону,- календарний рік.

Відповідно до положень частини 2 статті 25 Закону № 2464 - у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків - платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з положеннями частини 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

В той же час, абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464 встановлено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Відповідно до статті 121 Конституції України, на систему органів прокуратури України покладена функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»визначено, що представництво прокуратурою інтересів держави у суді полягає у здійсненні прокурорами процесуальних та інших дій від імені держави, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, порушення адміністративним судом справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Як вже було зазначено вище, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача несплаченої в добровільному порядку та неохопленої заходами примусового стягнення заборгованості перед Пенсійним фондом по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 9745,72 грн.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений відповідача законом обов'язок щодо сплати страхових внесків - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в повному обсязі в добровільному порядку - не виконаний і відповідні докази, які б підтверджували погашення наявного боргу та спростовували б доводи, викладені в позові, - відповідачем не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі - шляхом стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський авторемонтний завод» на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі заборгованості на заявлену в позові загальну суму 9745,72 грн. (в т.ч. 8988,28 грн. - по єдиному соціальному внеску по основному рахунку, що відповідає класу ризику, 757,44 грн. - по утриманнях з заробітної плати найманих працівників).

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора міста Тернополя в інтересах держави в особі: Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський авторемонтний завод»(ідентифікаційний код -05461562) заборгованість по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виникла за січень, лютий 2012 року, на загальну суму 9745,72 грн., з яких:

- 8988,28 грн. (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 28 копійок) - по єдиному соціальному внеску по основному рахунку, що відповідає класу ризику, - шляхом стягнення вказаних коштів на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (ідентифікаційний код -21157094) на р/р 37197044001918, банк одержувач ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012;

- 757,44 грн. (сімсот п'ятдесят сім гривень 44 копійки) - по утриманню з найманих працівників - шляхом стягнення вказаних коштів на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (ідентифікаційний код -21157094) на р/р 37192083001918, банк одержувач ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012;

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 квітня 2012 року./

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.