Постанова № 24211328, 09.04.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/879/12

"09" квітня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Мушія А.Б.,

представника позивача -Жукевич Л.Б., Задорожного І.М.,

за відсутності належним чином повідомленого відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Тернопільхліб»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Тернопільхліб»про стягнення заборгованості у сумі 32658,31 грн.

У процесі розгляду справи судом здійснено заміну Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції її правонаступником - Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Тернопільської області Державної податкової служби.

Вимоги вищезазначеного позову мотивовано тим, що відповідач як платник податків у встановлений законом строк не сплатив узгоджені суми податкових зобов'язань, у зв'язку з чим станом на час звернення позивача до суду у нього виник податковий борг на загальну суму 32658,31 грн., з яких: по податку на прибуток приватних підприємств - 140,00 грн., по земельному податку -25979,86 грн., по орендній платі за землю з юридичних осіб -6528,25 грн., по комунальному податку -10,20 грн. У зв'язку з несплатою вищезазначеної податкової заборгованості в добровільному порядку, позивач просить стягнути цей борг до державного та місцевого бюджету з відповідача в судовому порядку - за рахунок готівки та з рахунків відповідача в обслуговуючих його банках.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 07.03.2012 року та повторні повістки про відкладення розгляду справи направлялись на адресу відповідача рекомендованими листами за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду.

Однак, відповідач в судові засідання не з'являвся і заперечень проти позову - не подав, хоча, як вже було зазначено вище, належним чином повідомлявся про дати, час та місце слухання справи, що підтверджується наявними у справі повідомлення про вручення йому рекомендованих поштових відправлень.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, враховуючи те, що відповідач в судове засідання не прибув, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечення проти позову не подав, - суд у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

В судових засіданнях представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві.

Заслухавши в судовому засіданні представників позивача, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.

Відкрите акціонерне товариство «Тернопільхліб»(ідентифікаційний код - 22604879) зареєстроване з 31.12.1991 року у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради як юридична особа.

Крім того, з 07.10.1996 року відповідач перебуває на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків.

Згідно довідки ТОДПІ №34 від 16.01.2012 року про наявність податкового боргу по платежах, що контролюються ТОДІ, - станом на 13.01.2012 року за ВАТ «Тернопільхліб»рахується несплачений у добровільному порядку податковий борг на загальну суму 51569,29 грн.

Частина вищезазначеної заборгованості в сумі 18998,05 грн. -підлягає стягненню з відповідача на підставі постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.11.2010 року у справі

№2-а-3337/10/1970.

Станом на час розгляду даної справи, за ВАТ «Тернопільхліб»рахується несплачений в добровільному порядку та не стягнутий в судовому порядку податковий борг перед бюджетом на загальну суму 32658,31 грн., з яких:

- по податку на прибуток приватних підприємств -140,00 грн., що підтверджується деклараціями по податку на прибуток від 09.11.2010 року №336009 (71,00), від 09.02.2011 року №382810 (69,00);

- по земельному податку -25979,86 грн., що підтверджується податковими розрахунками земельного податку від 12.05.2010 року №249843 (за липень-грудень 2010 року в сумі 6315,49грн.), від 30.01.2011 року №403231 (за січень-листопад 2011 року в сумі 19664,37грн.);

- по орендній платі за землю з юридичних осіб -6528,25 грн., що підтверджується податковими деклараціями від 12.05.2010 року №249838 (за період липень-грудень в сумі 1543,68грн.), від 30.01.2011 року №403235 (за січень-листопад 2011 року в сумі 4848,36 грн.), податковим повідомленням-рішенням від 30.11.2011 року №0014881502;

- по комунальному податку -10,20 грн., що підтверджується податковим розрахунком комунального податку від 20.10.2010 року №323059 (5,10грн.), від 20.01.2011 року №367872 (5,10грн.).

Тобто, вищезазначені податкові зобов'язання по податку на прибуток підприємства, земельному податку, комунальному податку та по орендній платі за землю з юридичних осіб -були самостійно визначені відповідачем як платником податків в поданих ним до контролюючого органу податкових деклараціях та розрахунках, а тому - вони є узгодженими, не можуть бути ним оскаржені в судовому або адміністративному порядку, та, відповідно, - є обов'язковими до сплати.

Таким чином, наявність у ВАТ «Тернопільхліб»несплаченої у встановленому законом порядку вищезазначеної заборгованості перед бюджетом в сумі 32658,31 грн. підтверджується наявними у справі матеріалами: безпосередньо самими податковими деклараціями та розрахунками, копіями податкових вимог №1/1117/54012 від 28.08.2008 року та №2/131310/63876 від 08.10.2008 року (після вручення яких відповідачеві, з огляду на положення чинного законодавства, - повторне виставлення податкових вимог - не проводилось, у зв'язку існуванням триваючого боргу та непогашенням у повному розмірі відповідачем сум заборгованості за попередніми податковими зобов'язаннями), а також - обліковою карткою платника від 31.12.2011 року.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закон України «Про систему оподаткування»втратили чинність.

Проте, з огляду на виникнення у відповідача частини вищезазначеної заборгованості

до 01 січня 2011 року, - суд вважає за необхідне застосувати до цієї частини позовних вимог норми законодавства, яке діяло на момент виникнення даних правовідносин, а щодо частини заборгованості, що виникла з січня 2011 року - норми Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, який вступив в законну силу з 01.01.2011 року.

Відповідно до статті 67 Конституції України, п. 2-3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-XII (діяв на момент виникнення у відповідача частини податкового боргу) та ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ на відповідача, як платника податків, покладений обов'язок подавати до державних податкових органів та інших органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) на час виникнення у відповідача спірних сум податкового боргу- було встановлено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III.

Так, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III - податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III - податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III - узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, який є чинним на даний час, - на платника податків покладено обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом.

Відповідно до п. 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положення п. 14.1.175. ч. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 20.1.28. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп. 6, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій віднесено, зокрема: забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу зазначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державі виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно з п.п. 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

При цьому підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 стаття 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з положеннями пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на платників податків законом обов'язок щодо сплати існуючого податкового боргу - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення боргу та спростовували б доводи позивача, відповідачем - не надані, а судом -не здобуті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги -є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Тернопільхліб»(ідентифікаційний код - 22604879) за рахунок готівки платника податків та з рахунків у банках, обслуговуючих Відкрите акціонерне товариство «Тернопільхліб», податковий борг у сумі 32658,31 грн., з яких:

- по податку на прибуток приватних підприємств - 140,00 (сто сорок гривень) - шляхом стягнення вказаних коштів на користь Державного бюджету України ;

- по земельному податку -25979,86 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 86 копійок) -шляхом стягнення вказаних коштів на користь місцевого бюджету м. Тернополя;

- по орендній платі за землю з юридичних осіб -6528,25 грн. (шість тисяч п'ятсот двадцять вісім гривень 25 копійок) -шляхом стягнення вказаних коштів на користь місцевого бюджету м.Тернополя;

- по комунальному податку -10,20 грн. (десять гривень 20 копійок) - шляхом стягнення вказаних коштів на користь місцевого бюджету м. Тернополя.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 квітня 2012 року./

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.