Постанова № 24211224, 13.03.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/590/12

"13" березня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Мушія А.Б.,

представника прокуратури - Ковальчук О. Р.,

представника позивача -Панчук Г. С.,

за відсутності належним чином повідомленого відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Прокурора міста Тернополя в інтересах держави, в особі: управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, до Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський авторемонтний завод»про стягнення заборгованості в сумі 24798,27 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Прокурор міста Тернополя в інтересах держави, в особі: управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський авторемонтний завод» про стягнення заборгованості в сумі 24798,27 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод», яке згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - є платником єдиного внеску, в порушення вимог ч. 8 ст. 9 вказаного Закону, сплата єдиного внеску за грудень 2011 року проведена не в повному обсязі.

У зв'язку з тим, що за відповідачем рахується несплачена заборгованість перед Пенсійним фондом України за грудень 2011 року на вищезазначену суму (а саме: по єдиному соціальному внеску по основному рахунку, що відповідає класу ризику -у сумі 22870,94 грн., та по утриманнях з заробітної плати найманих працівників -у сумі 1927,33 грн.) -прокурор м. Тернополя, звернувшись до суду із даним позовом, просить стягнути її з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України у місті Тернополі в судовому порядку.

На адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі від 17.02.2012 року та повторна повістка направлялись за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду.

Тобто, про дату, час та місце слухання справи відповідач неодноразово був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи -повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Проте, після отримання вказаної ухвали про відкриття провадження у справі та повторної повістки, відповідач ані заперечення на позов, ані заяви про розгляд справи без його участі не подавав, в судові засідання - не з'являвся, явку повноважного представника -не забезпечив, про причини неявки - суд не повідомив.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином відповідача про наявність судової справи з його участю та можливість реалізації ним права захисту у судовому порядку його прав та інтересів,- суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні, яке відбулось 13.03.2012 року, представник прокуратури та представник позивача позов підтримали та просили задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.

Заслухавши в судовому засіданні представника позивача та прокуратури, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.

Відповідач -ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 05461562) -з 14.06.1993 року зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради.

Крім того, відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Тернополі та відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відтак, відповідач зобов'язаний сплачувати в належному розмірі платежі до Пенсійного фонду України.

Згідно даних матеріалів справи, відповідачем всупереч вимогам п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»не у повному обсязі проведено сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України, внаслідок чого станом на час звернення прокурором до суду із зазначеним позовом, за ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод», рахується неохоплений заходами примусового стягнення та не стягнутий в судовому порядку борг перед Пенсійним фондом у сумі 24798,27 грн., з них: 22870,94 грн. - по єдиному соціальному внеску (по класу ризику) та 1927,33 грн. - по утриманню з найманих працівників.

Вказаний борг підтверджується поданим відповідачем до ПФУ звітом за грудень 2011 року, карткою особового рахунку платника єдиного внеску та розрахунком заборгованості по ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод».

Станом на час розгляду справи - вказана заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі відповідачем - ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод» у добровільному порядку - не сплачена.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV від 09.07.2003р. страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для відповідача у відповідності з абзацу 2 частини 6 статті 20 цього закону - є календарний місяць.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі -Закон №2464-VI), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Крім того, правовідносини, які виникли між сторонами регулюються також Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за №1014/18309.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України № 2464 - платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464,- з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, - вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Відповідно до статті 5 Закону № 2464 взяття на облік здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Платникам єдиного внеску в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.

Згідно з положеннями абзацу 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464 - єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

При цьому, частиною 2 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року N 22-2, звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

В той же час, абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464 встановлено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

При цьому, згідно з положеннями частини 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян і держави у судах.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Під час розгляду справи судом встановлено, що заявлена до стягнення сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску виникла за період грудня 2011 року, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: самостійно поданим відповідачем звітом про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2011 року, розрахунком суми заборгованості відповідача, даними карток особового рахунку платника єдиного внеску.

На час судового розгляду справи, вищезазначена заборгованість, яка становить 24798,27 грн., в тому числі: 22870,94 грн. - недоїмка по сплаті єдиного внеску по основному рахунку (юридичної особи, яка має найманих працівників -36,76-49,7%) та 1927,33 грн. - недоїмка по утриманню (із заробітної плати найманих працівників - 3,6%), - відповідачем в добровільному порядку - не сплачена.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на відповідача обов'язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в належному розмірі - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували повне погашення боргу та спростовували б викладені в позові доводи, відповідачем - не надані, а судом -не здобуті, - суд приходить до висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству, і з урахуванням поданих уточнень, - підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Прокурора міста Тернополя в інтересах держави, в особі: управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, - задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський авторемонтний завод»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ -05461562) заборгованість по єдиному соціальному внеску у сумі 24798,27 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот дев'яносто вісім гривень 27 копійок), з яких:

- 22870,94 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят гривень 94 копійки)- єдиного внеску по основному рахунку, що відповідає класу ризику (юридичної особи, яка має найманих працівників -36,76-49,7%) - на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, код 31321665, на р/р 37197066001918 банк одержувач ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012;

- 1927,33 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять сім гривень 33 копійки) - по утриманню із заробітної плати найманих працівників, - на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, код 31321665, на р/р 37192083001918 банк одержувач ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 березня 2012 року.

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.