Постанова № 24210819, 22.05.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
22.05.2012
Номер справи
1570/210/2012
Номер документу
24210819
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 1570/210/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Дудка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Бостардо»до державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, суд, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Бостардо»(далі -ПП «Бостардо») до державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Болградському районі), в якому позивач просить суд дії державної податкової інспекції у Болградському районі зі складання акта № 742/2301/32086932 від 25.11.2011 року з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період березень 2011 року визнати протиправними; скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000542301 від 12 грудня 2011 року на суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 91498 грн..

У своєму позові позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Бостардо»в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Антре Едвертайзінг»за березень 2011 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 25.11.2011 року № 742/2301/32086932 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2011 року № 0000542301 на суму завищення від'ємного значення ПДВ в розмірі 91498 грн.. В акті перевірки відповідач вказав на порушення позивачем пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»за березень 2011 року, однак, вказаний Закон втратив чинність з 01.01.2011 року. Також позивач вказує на порушення відповідачем порядку проведення документальних невиїзних перевірок, оскільки у відповідь на запит позивача з приводу надання пояснень стосовно взаємовідносин ПП «Бостардо»з ПП «Антре Едвертайзінг»позивачем був наданий весь пакет необхідних документів та пояснення. Крім того, всупереч положенням пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України перевірка проводилась не на підставі передбачених у них документів, а на підставі установчих документів, декларації з ПДВ за березень 2011 року, реєстру отриманих податкових накладних, податкової накладної за березень 2011 року, договору, податкового кредиту у розрізі одного контрагента та акта про неможливість проведення документальної перевірки контрагента позивача, у зв'язку з чим, на думку позивача, така перевірка не може вважатися документальною. Втім, позивач наголошує на товарності укладеного ним з ПП «Антре Едвертайзінг»правочину щодо придбання ним 13 ємкостей нержавіючих об'ємом 25 м куб. та правомірності формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість за такою господарською операцією, посилаючись при цьому на надані первинні документи та положення п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України. Крім того, позивач наголошує на тому, що в ході перевірки співробітниками ВПМ Ізмаїльської ОДПІ було підтверджено фактичну наявність ємностей на обліку та на території підприємства, тоді як відповідач вважає укладений з ПП «Антре Едвертайзінг»договір нікчемним лише з підстав відсутності товарно-транспортних накладних та неможливості проведення документальної перевірки контрагента позивача. Позивач вважає, що вказане суперечить нормам чинного законодавства, а з положень ст.ст. 215, 228 не випливає нікчемності вказаного правочину поряд з відсутністю у податкового органу права самостійно визнавати правочини нікчемними з підстав, не передбачених законодавством. Відсутність певних ресурсів у контрагента позивача не може бути доказом його неспроможності здійснювати господарську діяльність, оскільки законодавством не передбачено обмежень щодо використання у власній господарській діяльності лише власних ресурсів, а наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань у ПП «Антре Едвертайзінг»та податкового кредиту з ПДВ позивача в розрізі контрагентів також не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 95-102), в яких зазначив, що ним було дотримано всіх вимог законодавства щодо проведення документальної невиїзної перевірки, а перевірка проводилась у зв'язку з тим, що надані позивачем пояснення та документальні підтвердження свідчили про можливі порушення податкового законодавства. Так, відповідачем було отримано лист ДПА в Одеській області про те, що контрагент позивача входить до складу конвертаційного центру, а відносно посадових осіб контрагента порушено кримінальну справу. Відповідач зазначив, що на його адресу надійшов також акт про неможливість проведення документальної перевірки контрагента позивача, яким встановлено нікчемність всіх укладених ним правочинів. Проаналізувавши зміст господарських операцій, що відбувались між позивачем та ПП «Антре Едвертайзінг», а також надані з цього приводу документи, відповідач зауважив, що позивачем не надані товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт перевезення придбаного товару, що є порушенням положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а також Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2997 року № 363, згідно з якими товарно-транспортна накладна є обов'язковим документом, що підтверджує отримання, перевезення вантажів, а також їх використання у господарські діяльності. Також відповідач зазначив, що було зроблено виїзд на виробничі потужності ПП «Бостардо», в ході чого було встановлено, що на таблицях технічної характеристики металевих ємностей зазначено «made in Hungary», отже такий товар вироблено за межами України. Перевіркою встановлено порушення пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту з ПДВ на 91498,33 грн., а також п. 1, п. 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 216, ст.ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені в правочинах. Встановлення в акті перевірки порушень Закону України «Про податок на додану вартість», який втратив чинність на момент такого встановлення, відповідач пояснює технічною помилкою та вказує на положення Податкового кодексу України, які були чинними на час порушення та які порушив позивач. Також відповідач зазначає про відсутність у контрагента позивача власних ресурсів для здійснення господарської діяльності, про те, що звітність ПП «Антре Едвертайзінг»за березень 2011 року має статус «помилкова», тобто, податкові зобов'язання цього підприємства не задекларовані та не сплачені. Крім того, було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України відносно організаторів конвертаційного центру, до складу якого входить контрагент позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

ДПІ у Болградському районі була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ПП «Бостардо»з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Антре Едвертайзінг», їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2011 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 25.11.2011 року № 742/2301/32086932 (а.с. 10 -19).

Зазначеним актом встановлено порушення ПП «Бостардо»пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого завищено суму податкового кредиту за березень 2011 року на 91498 грн.; п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст.ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені в правочинах, здійснених ПП «Антре Едвертайзінг»є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

На підставі вказаного акта було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.12.2011 року № 0000542301, яким ПП «Бостардо»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 91498 грн. по податковій декларації від 19.04.2011 року № 9002256523 за березень 2011 року (а.с. 20).

Суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а дії ДПІ у Болградському районі щодо складання акта перевірки протиправними, виходячи з такого.

В акті перевірки від 25.11.2011 року № 742/2301/32086932 зазначено, що для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ПП «Антре Едвертайзінг»суб'єктом господарювання на запит ДПІ у Болградському районі були надані такі документи: установчі документи ПП «Бостардо», декларація з податку на додану вартість за період 2011 року, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за відповідний період, виписку банку, податкову накладну за період березень 2011 року, регістри бухгалтерського обліку по рахунку 104, 63, 311, договір з додатком. Крім того, під час перевірки використовувались комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи податкового органу та матеріали перевірки про неможливість проведення документальної виїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Антре Едвертайзінг»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період березень 2011 року.

Згідно з положеннями ст. 79 Податкового кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2. п. 75 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Шляхом співставлення відомостей, викладених відповідачем у складеному за результатом перевірки акті із вимогами вищенаведених норм Податкового кодексу України судом встановлено, що відповідачем використовувались усі необхідні для проведення перевірки докази, у зв'язку з чим твердження позивача щодо відсутності у перевірки документального характеру є безпідставними.

Поряд з цим, як вбачається з акта перевірки, за наслідками перевірки ПП «Бостардо»за період березень 2011 року були встановлені порушення Закону України «Про податок на додану вартість». Проте, зазначений закон втратив свою чинність з 01.01.2011 року, у зв'язку з чим у березні 2011 року його порушення не могло відбутись апріорі.

Згідно з п. 5.2. Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень.

Пунктом 6 цього Порядку передбачено, що висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Враховуючи викладені норми права, посилання відповідача на той факт, що під час складання акта перевірки мала місце технічна помилка та що малось на увазі порушення п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, суд оцінює критично, оскільки саме акт перевірки є документом, що засвічує встановлені порушення та на підставі якого повинні прийматись податкові повідомлення-рішення, у зв'язку з чим допущення у ньому помилок особливо в частині визначення нормативних актів, які, на думку податкового органу, порушені платником податку, є неприпустимим. За таких обставин суд вважає протиправними дії ДПІ у Болградському районі зі складання акта перевірки від 25.11.2011 року № 742/2301/32086932.

Крім того, досліджуючи зміст господарських операцій між позивачем та ПП «Антре Едвертайзінг», виходячи з вимог чинного на момент їх здійснення законодавства, судом встановлено таке.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ»з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Так, судом встановлено, що 01.03.2011 року між позивачем (покупець) та ПП «Антре Едвертайзінг»(продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 01/03-11, згідно з яким продавець зобов'язується поставити та передати у власність товар, а покупець прийняти та оплатити його на умовах цього договору. Найменування товару: ємності нержавіючі об'ємом 25 м? у кількості 13 штук (а.с. 24-26).

Так, 14.03.2011 року на підставі зазначеного договору було здійснено поставку обумовленого товару, про що сторонами угоди складено видаткову накладну № 01/03-11 на загальну суму 548990 грн., в тому числі ПДВ - 91498,33 грн. (а.с. 22).

В момент поставки ПП «Антре Єдвертайзінг»було виписано податкову накладну від 14.03.2011 року № 67 на суму 548990 грн., в тому числі ПДВ -91498,33 грн. (а.с. 23).

Як вбачається з декларації ПП «Бостардо»з податку на додану вартість за березень 2011 року на підставі вказаної податкової накладної до складу податкового кредиту за відповідний податковий період ним було віднесено суму ПДВ у розмірі 91498,33 грн. (а.с. 31-36).

На підставі рахунка від 01.03.2011 року № 01/03-11 (а.с. 21) позивачем здійснювалась оплата поставленого товару, що підтверджується відповідними банківськими виписками по рахунку позивача (а.с. 38-52). Згідно з актом звірки розрахунків між позивачем та його контрагентом станом на 21.12.2011 року кредиторська заборгованість позивача за вказаний товар становить 23990 грн.(а.с. 37).

Суд критично оцінює посилання відповідача на відсутність у ПП «Бастардо»товарно-транспортних накладних, що, на думку податкового органу, є доказом про безтоварність зазначених вище господарських операцій. Товарно-транспортна накладна є первинним документом, що підтверджує фактичність господарської операції з перевезення вантажу, а не господарської операції з придбання такого вантажу, у зв'язку з чим відсутність товарно-транспортної накладної не може виступати безумовним доводом, що свідчить про непридбання такого товару, враховуючи при цьому той факт, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку суб'єктів господарювання здійснювати облік отриманих товарно-транспортних накладних.

Водночас з цим, відповідачем підтверджений факт наявності у позивача придбаного товару, про що свідчить акт огляду товарно-матеріальних цінностей від 10.11.2011 року, складений ВПМ Ізмаїльської ОДПІ (а.с. 140), а також надані фотографії (а.с. 141-147).

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї норми право встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, встановивши фактичну наявність ємностей, які виступають предметом договору купівлі-продажу від 01.03.2011 року № 01/03-11, укладеного між позивачем та його контрагентом, та стверджуючи про безтоварний характер цього правочину, відповідач всупереч наведеним нормам права не надає доказів, які б свідчили про інше джерело постачання цих ємностей на адресу позивача. Таким чином, не встановивши повністю обставин справи та джерело придбання ПП «Бостардо»у такому випадку згаданого товару, відповідач встановив факт безтоварних відносин лише з підстав відсутності товарно-транспортних накладних, зберігання та облік яких не передбачений чинним законодавством, а також спираючись на акт про неможливість проведення перевірки контрагента позивача ПП «Антре Едвертайзінг».

Посилання відповідача на той факт, що під час візуального огляду ємностей, що знаходяться на території ПП «Бостардо»було встановлено ймовірне походження цього товару з Угорщини, суд оцінює критично, оскільки сам по собі факт іноземного виробництва цього товару не свідчить про те, що його постачальником не може виступати резидент, адже, в договорі купівлі-продажу не зазначено, що ПП «Антре Едвертайзінг»є виробником продукції, що ним поставляється. Будь-яких інших обставин з цього приводу відповідачем не встановлювалось.

Використання придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується, зокрема, інвентарними картками, актами інвентаризації виноматеріалів у тарі (а.с. 148-162).

Посилання відповідача на те, що у ПП «Антре Едвертайзінг»відсутні необхідні умови для провадження господарської діяльності не підтверджуються жодними доказами, окрім складеного ДПІ у Приморському районі м. Одеси акта від 10.08.2011 року № 2034/23-513/32086932 про неможливість проведення документальної виїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Антре Едвертайзінг»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період березень 2011 року (а.с. 199-200), тоді як сам по собі акт не є доказом тих обставин, про які в ньому зазначено, а становить собою лише документ, який акумулює певну відому податковому органу інформацію з приводу діяльності підприємства та не має преюдиціального значення.

При цьому чинним законодавством України взагалі не визначені норми необхідних умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, окрім тих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, у зв'язку з чим висновок щодо відсутності таких умов у ПП «Антре Едвертайзінг»має оціночний характер, що базується на припущенні.

Вищезгадані обставини свідчать про те, що викладені відповідачем в акті перевірки відомості не відповідають вимогам п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, згідно з яким факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Надані до суду докази про входження ПП «Антре Едвертайзінг»до складу, так званого, конвертаційного центру суд вважає такими, що не підтверджують обставини, про які в них йдеться, оскільки здебільшого становлять собою інформаційні листи, які не містять інформації, підтвердженою у встановлений чинним законодавством спосіб (а.с. 182, 201-202). З наданої постанови про порушення кримінальної справи від 09.09.2011 року (а.с. 203-206) не вбачається жодних фактів щодо фіктивності діяльності ПП «Антре Едвертайзінг», крім того, відносно керівника цього підприємства не порушено кримінальної справи. У будь-якому випадку єдиним належним доказом з цього приводу може виступати лише вирок суду з цього приводу, якого до суду під час розгляду цієї справи не надано.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Разом з тим, цією нормою прямо не встановлена недійсність (нікчемність) угод, які не відповідають вищевказаним вимогам, у зв'язку з чим така угода не є нікчемною, а є оспорюваним правочином.

Посилання відповідача на норми ст. 228 Цивільного кодексу України є безпідставними. Так відповідно до вимог зазначеної норми права правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Однак, наявність вини та умислу позивача або його контрагенту в укладенні правочину, який направлений на порушення публічного порядку належним чином відповідачем не доведено, що підтверджує відсутність правового підтвердження висновків щодо визнання укладеного зазначеними особами правочину нікчемним на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ПП «Антре Едвертайзінг», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначеного правочину, суд вважає безпідставними висновки відповідача, викладені ним в акті перевірки, який, в свою чергу, став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94,158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «Бостардо»до державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби зі складання акта перевірки від 25.11.2011 року № 742/2301/32086932 з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період березень 2011 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2011 року № 0000542301 на суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 91498 гривень.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 22.05.2012 року.

Суддя С.М.Корой

22 травня 2012 року.

Часті запитання

Який тип судового документу № 24210819 ?

Документ № 24210819 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 24210819 ?

Дата ухвалення - 22.05.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 24210819 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 24210819 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 24210819, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 24210819, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 22.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.

Судове рішення № 24210819 відноситься до справи № 1570/210/2012

Це рішення відноситься до справи № 1570/210/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 24210815
Наступний документ : 24210825