Постанова № 24210808, 10.05.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1702/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі - Дубовик О.І.,

за участю:

представників позивача - Підгорного О.І., Плескача А.Б.,

представника відповідача - Решетнік М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Новотех Плюс" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

29 березня 2012 року Приватне підприємство "Новотех Плюс" (далі - ПП "Новотех Плюс", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - ДПІ у м.Полтаві, відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення від 02.03.2012 р. №0002572310 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 487 962,00 грн.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновок акту перевірки від 17.02.2012 р. №811/23-5/36792806 щодо заниження підприємством податку на прибуток є хибним, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 02.03.2012 р. №0002572310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 487 962,00 грн. (за основним платежем) суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню. При цьому позивач вказує, що господарські операції з ТОВ "ДОК 2" та ТОВ "ЮВ - Сталь" щодо придбання бітуму нафтового (БНД 60/90), на підставі яких формувалися валові витрати перевіряємого періоду, та подальша поставка вказаного товару ТОВ "Енергопол" зафіксовані та підтверджені первинними документами, зокрема належним чином оформленими податковими та товарно - транспортними накладними.

Відтак, на думку позивача, в діях ПП "Новотех Плюс" під час формування податкових зобов'язань по податку на прибуток відсутні порушення податкового законодавства.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на порушення ПП "Новотех Плюс" вимог п.135.2, пп.135.4.1 п.135.4, пп.135.5.14 п.135.5 ст.135, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 487 962,00 грн. Зазначав, що перевіркою встановлено формування первинних бухгалтерських документів за операціями з поставки бітуму нафтового 60/90 від ТОВ "ДОК 2" та ТОВ "ЮВ-Сталь" та подальшої поставки вказаного товару ТОВ "Енергопол" без фактичного здійснення господарських операцій. Вказував на відсутність у позивача комплекту всіх товарно - супровідних документів, визначених договорами із зазначеними контрагентами, які підтверджують перевезення та отримання товару (довіреностей, сертифікатів якості товару, перевізних документів). Наголошував, що жодна з наданих ПП "Новотех Плюс" товарно - транспортних накладних не відповідає вимогам законодавства, зокрема Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях в Україні №281/171/578/235/155 від 20.05.2008 р. З цих підстав, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно, а позовні вимоги ПП "Новотех Плюс" - необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення проти позову та просила суд у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З 16.02.2012 р. по 17.02.2012 р. працівниками ДПІ у м. Полтаві відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, згідно наказу від 06.02.2012 р. №524 та на виконання постанови старшого слідчого прокуратури Київського району м. Полтави від 06.12.2011 р. було проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "Новотех Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при отриманні та використанні бюджетних коштів при взаємовідносинах з ТОВ "Енергопол" з приводу закупівлі бітуму нафтового (БНД 60/90) у період з 01.04.2011 р. по 30.11.2011 р., результати якої оформлено актом від 17.02.2012 р. №811/23-5/36792806.

Висновками акту перевірки встановлено порушення ПП "Новотех Плюс", зокрема вимог п.135.2, пп.135.4.1 п.135.4, пп.135.5.14 п.135.5 ст.135, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 487 962,00 грн.

Не погодившись із висновками вказаного акту перевірки ПП "Новотех Плюс" надало до ДПІ у м. Полтаві заперечення, за результатом розгляду яких висновки акту щодо встановлених порушень були залишені без змін.

На підставі акту перевірки від 17.02.2012 р. №811/23-5/36792806 ДПІ у м. Полтаві винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.03.3012 р. №0002572310, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 487 962,00 грн. (за основним платежем).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення взято висновок перевірки про заниження позивачем податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 487 962,00 грн., по операціях з придбання бітуму нафтового 60/90 від ТОВ "ДОК 2" та ТОВ "ЮВ -Сталь" та подальшого його продажу ТОВ "Енергопол". При цьому перевіряючий звертає увагу на те, що первинні бухгалтерські документи надані на підтвердження зазначених господарських операцій сформовані без їх фактичного здійснення. Наголошує, що у підприємства відсутній належно оформлений комплект товарно - супровідних документів, які підтверджують перевезення та отримання товару, а у контрагентів ПП "Новотех Плюс" відсутні власні виробничі фонди та витрати на оплату праці. До того ж вказані підприємства не значаться покупцями бітуму у його виробника - ПАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія". Зазначені обставини, на думку ДПІ у м. Полтаві, спростовують реальність господарських операцій з купівлі - продажу бітуму нафтового 60/90, на підставі яких формувалися валові витрати позивача.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на його підставі спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Платників податку на прибуток підприємств об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок визначення доходів та їх склад, склад витрат та порядок їх визнання визначає Розділ ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до п.135.2 ст.135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, визначено пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України.

Як свідчать матеріали справи податкові зобов'язання з податку на прибуток позивач формував за результатами господарських операцій з купівлі-продажу нафтопродуктів, зокрема бітуму нафтового 60/90.

Згідно матеріалів кримінальної справи №111210050, порушеної прокурором Київського району м. Полтави за фактом внесення службовими особами КП "Полтавське підрядне шляхове ремонтно - будівельне управління" Полтавської міської ради та ТОВ "Енерджі Едвайс" завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України, Полтавською міською радою виділено бюджетні кошти в сумі 36 млн. грн. для КП "Полтавське підрядне шляхове ремонтно - будівельне управління" Полтавської міської ради, яке являється розпорядником бюджетних коштів по закупівлі бітуму нафтового (БНД 60/90) в кількості 6 000 т. для ремонту доріг у м. Полтаві. Переможцем проведеного тендеру стало підприємство ТОВ "Енерджі Едвайс", з яким укладено договір на поставку бітуму. В ланцюгу постачання бітуму ТОВ "Енерджі Едвайс" були ПП "Торговий дім "Мегаполіс", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Енергопол" та відповідно ПП "Новотех Плюс".

Так, 21.03.2011 р. між ТОВ "ДОК - 2" (продавець) та ПП "Новотех Плюс" (покупець) укладено договір №21 (а.с.118-119). За вказаним договором продавець зобов'язаний у 2011 - 2012 роках передати у власність покупця продукцію виробничо - технічного призначення. Ціна, асортимент, кількість, строки поставки та реквізити вантажоотримувача узгоджуються сторонами перед відвантаженням у специфікаціях або листах, що являються невід'ємною частиною договору. Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити за нього грошову суму згідно з виставленими рахунками. Сума договору орієнтовно становить 30 000 000,00 грн. із врахуванням 20% ПДВ. Поставка здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA або автотранспортом на умовах СРТ - склад покупця в редакції "ІНКОТЕРМС - 2000". Всі витрати з доставки товару покладаються на продавця (п.2.1). Відповідальність продавця за якість поставленого товару обмежується показниками якості заводу - виробника. Відповідність якості товару умовам вказаного договору повинна підтверджуватися паспортом (сертифікатом) якості, що видається лабораторією заводу - виробника, та відвантажувальними документами, які входять до комплекту (п.3.1). Ціна товару проданого за даним контрактом та на його умовах фіксується в українській національній валюті і узгоджується у специфікаціях, які являються невід'ємною частиною договору (4.1). Оплата за товар у гривнях здійснюється за домовленістю сторін (на умовах 100% передоплати, згідно з виставленими рахунками, або з відстрочкою платежу до 45 днів після відвантаження товару) (п.4.4).

Щодо транспортування товару - бітуму 60/90 надані копії товарно-транспортних накладних від 07.04.2011 р. та від 05.05.2011 р., згідно з якими вантажовідправником є ТОВ "ДОК 2".

05.04.2011 р. між ПП "Новотех Плюс" (продавець) та ТОВ "Енергопол" (покупець) укладено договір №0504 (а.с.122-128), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (бітум БНД 60/90 виробництва Кременчуцького НПЗ, Лисичанського НПЗ та Одеського НПЗ ГОСТ 4044-2001). Якість товару повинна відповідати технічним умовам та державним стандартам, чинним на території України (п.2.1). Товар передається покупцю партіями на основі узгодженої заявки на умовах: СРТ - склад покупця, при тлумаченні даного договору мають силу Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2000 р. (п.3.1). Послуги по відвантаженню та доставці товару до станцій (пунктів) призначення, вказаних покупцем у заявці, здійснюється третьою стороною - вантажоперевізником (п.3.3). Оплата здійснюється на основі виставленого продавцем рахунку - фактури, даного договору або Додатку. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п.4.1). Покупець здійснює приймання товару по якості згідно з Інструкцією "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України", затвердженої наказом №281/171/578/155 від 20.05.2008 р., у відповідності до чинного законодавства України, а також умовами даного договору та додатків (п.5.1). Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 р., а у частині взаєморозрахунків - до повного завершення розрахунків (п.10.1).

В той же час додатками №№1-4, 8 до договору №0504 від 05.04.2011 р. передбачено, що вартість транспортування включена до вартості товару.

Таким чином, встановлюючи вартість продажу бітуму позивач мав включити до ціни товару вартість послуг з його транспортування до покупця. Проте, не маючи власної бази автоперевізних цистерн, позивач не надав доказів укладення угод з автоперевізником, яким би могла здійснюватися поставка бітуму до ТОВ "Енергопол".

28.04.2011 р. між ТОВ "ЮВ-Сталь" (продавець) та ПП "Новотех Плюс" (покупець) укладено договір №12-ТН (а.с.137-138), за умовами якого продавець зобов'язується на замовлення покупця за умови підтвердження поставляти та передавати у власність (господарське відання) покупця нафтопродукти (товар) належної якості, що відповідають державним стандартам, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах цього договору. Сторони дійшли згоди, що наприкінці кожного місяця вони підписують Акт звірки (якщо є потреба), який фіксує загальну вартість товару за звітний місяць. Акт є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1). Продавець зобов'язаний поставляти покупцю за замовленнями останнього товар в обсягах, визначених у замовленнях (за умовами наявності такого товару) за цінами, визначеними у рахунку - фактури продавця (п.2.1). Кількість товару, що поставляється, визначається в рахунках - фактури, виписаних продавцем відповідно до замовлень покупця та зазначається в накладних, які є невід'ємними частинами цього договору в момент передачі товару (п.5.1). Приймання товару здійснюється у відповідності з Інструкцією "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України", затвердженої наказом №281/171/578/155 від 20.05.2008 р. та оформляється накладними (п.6.2).

На підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій за даними договорами позивач надав:

- видаткові накладні;

- податкові накладні.

- товарно - транспортні накладні.

Надаючи оцінку первинній документації наявній у матеріалах справи, суд виходить з наступного.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи суд встановив, що форма товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів при транспортуванні бітуму від ТОВ "ДОК 2" та від ТОВ "ЮВ-Сталь" не відповідає формі встановленій Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. №281/171/578/155 (далі -Інструкція №281/171/578/155).

Як видно з наявних товарно-транспортних накладних, виписаних під кожну видаткову накладну, бітум, виробником якого є ПАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія", транспортувався автомобільним транспортом з м. Лисичанськ для поставки подальшому покупцю - ТОВ "Енергопол" за договором від 05.04.2011 р. №0504.

Порядок відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом врегульовано положеннями пункту 7.5 Інструкції №281/171/578/155.

Так, підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 вказаної Інструкції встановлено, що нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання.

Відповідно до пп.7.5.6 п.7.5 Інструкції №281/171/578/155 відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:

- перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

- другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

- третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства (пп.7.5.8 п.7.5 Інструкції).

Згідно з пп.7.5.10 п.7.5 Інструкції №281/171/578/155, ТТН на відпущені зі складу нафту або нафтопродукти здаються до бухгалтерської служби не пізніше першої половини наступного дня разом з реєстром, який складається у двох примірниках. Реєстр підписують начальник цеху (старший оператор) та бухгалтер.

Проте жодна з наявних у матеріалах справи ТТН не відповідає вимогам пункту 7.5 Інструкції №281/171/578/155. Крім цього вказані ТТН містять ряд невідповідностей, зокрема: товарно-транспортні накладні за однаковим номером та датою видачі виписані на різні автомобілі та різну кількість товару (а.с. 112-113, 117), два примірники однієї товарно - транспортної накладної мають різні печатки підприємств (а.с.112, 126), деякі товарно - транспортні накладні взагалі не мають номера (а.с.120, 151, 153-154) або пункту навантаження (а.с.116).

Щодо невідповідності товарно - транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів формі, встановленій Інструкцією №281/171/578/155, свідчать такі обставини.

Відповідно до пп. 5.1.1 п. 5 вказаної Інструкції приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо.

Зокрема, товарно - транспортні накладні на вивезення нафти та нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформляється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства. У товарно - транспортних накладних оператор зазначає номер резервуару, з якого відпущено нафту або нафтопродукти, розписується в ній і здає для оформлення.

За приписами пункту 5.4 Інструкції перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукт), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900.

Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Жодна з наданих товарно - транспортних накладних на перевезення бітуму не містить реквізитів зазначених вище.

Вантажовідправниками у вказаних ТТН значаться ТОВ "ДОК 2" та ТОВ "ЮВ-Сталь", у яких за даними перевірки відсутні основні фонди та виробничий персонал. Разом з цим листом ПАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" від 29.11.2011 р. №17/1-110 (а.с.178) повідомило, що бітум нафтовий марки 60/90 протягом 2011 року відвантажувався двома видами транспорту: автомобільним та залізничним. У переліку отримувачів бітуму контрагенти позивача ТОВ "ДОК 2" та ТОВ "ЮВ-Сталь" відсутні.

Про невідповідність марок та реєстраційних номерів транспортних засобів, що здійснювали транспортування бітуму у ланцюгу його проходження до пункту розвантаження у вантажоотримувача, яким є асфальтобетонний завод КП "Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління" Полтавської міської ради свідчить аналіз співставлення даних Журналу виїзду та заїзду на територію асфальтобетонного заводу (пункт розвантаження) (а.с. 157-163).

Паспорти ПАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" на бітум та сертифікати якості (а.с. 185-194) не містять вказівки на отримувача продукції. Тому позитивний висновок про їх зв'язок з товаром придбаним позивачем у перевіряємий період зробити неможливо. До того ж дата виготовлення паспортів не співпадає з датою відвантаження бітуму, вказаною у ТТН.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За наведених обставин фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення виключає правомірність визначення платником податкових зобов'язань з податку на прибуток за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства. Позивач не надав належних доказів реальності придбання товару, а накладні виписані платником, який фактично не виступав продавцем товару, зазначеного у вказаних накладних, не здійснював їх поставку та відвантаження та, відповідно, не формував податкові зобов'язання.

Таким чином, правові наслідки можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів/робіт/послуг, операції, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Сам по собі факт укладення договорів та оформлення документів не є безумовним свідченням того, що купівля-продаж та поставка мали місце. Про відсутність реального характеру відповідних операцій свідчить відсутність належно оформлених товарно-супровідних документів, які підтверджують перевезення та отримання товару.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 02.03.2012 р. №0002572310 прийняте ДПІ у м. Полтаві у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відтак позовні вимоги ПП "Новотех Плюс" задоволенню не підлягають.

З огляду на приписи ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Новотех Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15.05.2012 р.

Суддя Є.Б. Супрун