Постанова № 24210688, 18.05.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/792/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Таратунської О.В.,

представника позивача Грішина О.В.,

представника відповідача Казмірчук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум»до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.11.2012 року він звернувся з листом № 17/1 до Головного управління державного казначейства України в Одеській області про повернення сплачених сум державного мита, однак 15.12.2011 року позивач отримав відповідь ГУДКУ в Одеській області вих. № 06.1-04/2698-14908 від 07.12.2011 року, згідно якої відповідачем у поверненні коштів заявнику відмовлено, у зв'язку з тим, що 01.11.2011 року набрав законної сили Закон України «Про судовий збір»підстави для повернення коштів відсутні. Позивач зазначає, що такі висновки відповідача є необґрунтованими та такими, що порушують права та законні інтереси позивача, оскільки товариства з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум»сплатив суму державного мита 19 жовтня 2011 року за платіжним дорученням № PTR2514, тобто у період чинності Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»в частині порядку та умов повернення сплачених сум державного мита, а тому, на думку позивача, повернення сплачених сум держмита повинно проводитися так само за правилами, які визначались п. 2 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Також представник позивача посилається на довідку від 17 листопада 2011 року видану Господарським судом Одеської області на одержання державного мита у загальному розмірі 25585 грн.

На підставі вищевикладеного, позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у поверненні сплачених сум держмита у загальному розмірі 25585 грн. та зобов'язати відповідача повернути суму судових витрат у загальному розмірі 25585 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (27.12.2011 року ліквідовано юридичну особу Головне управління Державного казначейства України в Одеській області) у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази, вислухавши думку представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

21 жовтня 2011 року ухвалою Господарського суду Одеської області про повернення зустрічної позовної заяви по справі № 26/17-2011-2115 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум»до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про розірвання кредитного договору № 19/2 від 18 вересня 2007 року, позовні матеріали повернуто позивачу без розгляду (а.с. 45).

Згідно платіжного доручення від 19 жовтня 2011 року № PTR2514, позивачем для звернення до Господарського суду було сплачено державне мито в розмірі 25585 грн. (а.с. 12).

17 листопада 2011 року Господарським судом Одеської області відповідачу відповідно до п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»видано довідку № 26/17-2011-2115 на одержання товариством з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум»(65080, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 4 корпус Б, код ЄДРПОУ 25417282) з державного бюджету державного мита в сумі 25585 грн., сплаченого за платіжним дорученням від 19 жовтня 2011 року № PTR2514, оскільки зустрічну позовну заяву було повернуто без розгляду (а.с. 11).

21.11.2011 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області № 17/1(отримано казначейством 23.11.2011 року), в якій відповідно до ст. 7 ЗУ «Про судовий збір»просить перерахувати кошти з державного бюджету у загальному розмірі 25585 грн.. До зазначеної заяви додано платіжне доручення та довідку Господарського суду Одеської області про повернення державного мита (а.с. 8).

Листом № 06.1-04/2698-14908 від 07.12.2011 року Головне управління Державного казначейства України в Одеській області повідомило позивача, що заяву від 21.11.2011 року № 17/1 розглянуто та повідомило про те, що Головне управління не має правових підстав для повернення коштів та повертає надані документи, оскільки Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01.11.2011 року, внесено зміни до ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», а саме: в п. 2 ст. 8 виключено слова «повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також»та виключено пункти 3, 4, а згідно з довідкою Господарського суду Одеської області від 17.11.2011 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про судовий збір», кошти підлягають поверненню відповідно до п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»(а.с. 10).

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору з 01 листопада 2011 року регулюються Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року.

До набрання законної сили Законом України «Про судовий збір»правові засади повернення державного мита регулювалися Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», відповідно до п. 2 ст. 8 якого сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках: повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій. Повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.

Згідно до п. 7 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про судовий збір»встановлено внести зміни до таких законодавчих актів України: у Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 «Про державне мито» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113 із наступними змінами): у частині першій статті 8: у пункті 2 слова «повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також»виключити; пункти 3 і 4 виключити.

Таким чином, з 01 листопада 2011 року порядок повернення судового збору регулюється виключно ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Порядок обчислення та справляння державного мита повернення державного мита врегульовано Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита повернення державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22 квітня 1993 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за № 50 (далі -Інструкція).

Згідно до ст. 17 Інструкції повернення державного мита проводиться на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня зарахування державного мита до бюджету, до відповідного органу, що справляє мито. На підставі заяви платника відповідний орган подає до фінансового відділу району чи міста, до бюджету якого надійшло державне мито і де знаходиться другий примірник документа про його сплату, разом з заявою платника свій висновок (ухвалу суду, господарського суду, в інших випадках - довідку установи, яка справляла мито, - нотаріальної контори, ВВІР, ЗАГСу тощо) про обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита, а також оригінали документів, що підтверджують сплату державного мита, якщо воно підлягає поверненню в повному розмірі, із зазначенням номера квитанції, суми державного мита та дати його сплати.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що до спірних правовідносин, що виникли між сторонами по справі, слід застосовувати вимоги саме Закону України «Про судовий збір», який набрав законної сили 01.11.2011 року, та був чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Також, суд вважає необґрунтованим посилання позивача як на підставу для повернення державного мита на довідку Господарського суду Одеської області від 17 листопада 2011 року, оскільки відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про судовий збір»та ст. 17 Інструкції повернення судового збору (державного мита) здійснюється виключно за ухвалою суду, а не на підставі довідки суду.

Крім того, суд зазначає, що ухвала суду про повернення державного мита в розмірі 25585 грн. позивачем відповідачу не надавалась.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, дійшов до висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 14.05.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, ст. ст. 159-164 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум»до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії такого рішення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 18 травня 2012 року.

Суддя О.М. Тарасишина

У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум» до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

18 травня 2012 року

.