Справа № 10704/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Федусик А.Г.
при секретарі - Пальоной І.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Стандарт-Ойл»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2010 року №0001092301/3 та №0001082301/3, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач (ПП) звернувся до суду з адміністративним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що в період з 11.03.2010 року по 07.04.2010 року Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м.Одеси (далі ДПІ) було проведено планову виїзну перевірку ПП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.08.2008 року по 31.12.2009 року. За результатами цієї перевірки був складений акт від 12.04.2010 року №1811/23-1/36110392, в якому зазначено про порушення ПП вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 67809 грн., а також вимог п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 54247 грн.. На підставі цього акту перевірки ДПІ прийняла податкові повідомлення - рішення від 23.04.2010 року №0001082301/0, яким ПП було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 88840 грн. (в тому числі 67809 грн. за основним платежем та 21031 грн. за штрафними санкціями), та №0001092301/0, яким ПП було визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 81373 грн. (в тому числі 54247 грн. за основним платежем, та 27126 грн. за штрафними санкціями). За наслідками адміністративного оскарження вказаних рішень відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 26.10.2010 року №0001082301/3 та №0001092301/3, якими скарги ПП були залишені без задоволення. Позивач вважає неправомірними викладені в акті перевірки висновки ДПІ щодо наявності порушень, оскільки вони не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на нормах права. Крім цього, відповідачем були порушені строки та порядок розгляду скарг ПП, у зв'язку з чим відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вважається, що вказані скарги задоволені на його користь. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд визнати недійсними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення від 26.10.2010 року №0001082301/3 та №0001092301/3.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав у повному обсязі позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у заяві (т.1 а.с. 4-9).
Представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.1 а.с. 175-177).
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ПП зареєстровано виконкомом Одеської міськради 29.08.2008 року, є платником ПДВ та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ (т.1 а.с.10-12).
В період з 11.03.2010 року по 07.04.2010 року ДПІ було проведено планову виїзну перевірку ПП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.08.2008 року по 31.12.2009 року.
За результатами цієї перевірки був складений акт від 12.04.2010 року №1811/23-1/36110392, в якому зазначено про порушення ПП вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 67809 грн., а також вимог п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" (далі Закон про ПДВ), що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 54247 грн. (т.1 а.с.13-48).
Такий висновок обґрунтований тим, що в порушення вказаних вимог позивач відніс до складу валових витрати по оплаті інформаційно-організаційних та експедиторських послуг від ПП «Консалтинг-Центр-груп»на загальну суму 271236 грн., а також до свого податкового кредиту ПДВ по цим операціям в сумі 54247 грн., без підтвердження належними податковими деклараціями з ПДВ та іншими первинними документами, які б містили інформацію щодо змісту цих господарських операцій та докази їх зв'язку з господарською діяльністю ПП.
На підставі цього акту перевірки ДПІ прийняла податкові повідомлення - рішення від 23.04.2010 року №0001082301/0, яким ПП було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 88840 грн. (в тому числі 67809 грн. за основним платежем та 21031 грн. за штрафними санкціями), та №0001092301/0, яким ПП було визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 81373 грн. (в тому числі 54247 грн. за основним платежем, та 27126 грн. за штрафними санкціями).
За наслідками адміністративного оскарження вказаних рішень відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 26.10.2010 року №0001082301/3 та №0001092301/3, якими скарги ПП були залишені без задоволення. (т.1 а.с.49-83).
Суд вважає обґрунтованими викладені у акті перевірки висновки ДПІ про наявність порушень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону про ПДВ з наступних підстав.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, що сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 ст.5 цього Закону.
Згідно п.п.5.3.9 цієї статті не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно п.п.7.4.5. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
З аналізу вказаних норм вбачається, що право платника податку на віднесення витрат до складу валових та ПДВ до свого податкового кредиту виникає за наявності відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку і які підтверджують здійснення господарських операцій та їх відношення до господарської діяльності платника, а також належним чином оформленої податкової накладної з ПДВ.
Обґрунтовуючи правомірність віднесення до складу валових витрати по правовідносинам з ПП «Консалтинг-Центр-груп»та ПДВ по цим операціям до свого податкового кредиту, позивач посилався на укладений з цим контрагентом договір №05/05/У від 05.05.2009 року на надання інформаційно-організаційних послуг, предметом якого є надання послуг з розробки попереднього бізнес-плану, розробки схеми управління підприємством, а також надання інформаційно-організаційних послуг, та відповідно до якого ПП «Консалтинг-Центр-груп»прийняв на себе обов'язок надавати ПП рекомендації по веденню бізнесу з конкретними клієнтами (положення на ринку, платоспроможність, специфіка роботи та пошук клієнтів), провести аналіз ринку збуту продукції, визначити потреби ринку, знайти покупця (продавця) товарів (нафтопродуктів) у кількості та по ціні, узгодженої з замовником (ПП) у кожному конкретному випадку (т.1 а.с. 197).
На підтвердження виконання ПП «Консалтинг-Центр-груп»умов цього договору позивач посилався на складені акти виконаних робіт та податкові накладні, а також на укладені ПП договори з постачальниками та покупцями продукції (т.1 а.с.198-207, 209-215, 227-249, т.2 а.с.1-34, 78-87).
Разом з тим, вказані акти виконаних робіт та податкові накладні не містять в собі інформації щодо характеру цих робіт, їх обсягу, місця виконання та участі ПП «Консалтинг-Центр-груп»в укладанні ПП договорів купівлі-продажу продукції з покупцями, а також будь-якої інформації щодо виконання ПП «Консалтинг-Центр-груп»інших обов'язків по договору №05/05/У від 05.05.2009 року, а саме надання рекомендацій по веденню бізнесу з конкретними клієнтами (положення на ринку, платоспроможність, специфіка роботи та пошук клієнтів), проведення аналізу ринку збуту продукції, визначення потреб ринку, пошуку покупців (продавця) товарів (нафтопродуктів) у кількості та по ціні, узгодженої з замовником (ПП) у кожному конкретному випадку.
Не містять вказаної інформації і договори між ПП і постачальниками та покупцями продукції, деякі з яких взагалі були укладені значно раніше укладання ПП вказаного договору з ПП «Консалтинг-Центр-груп», і в ході розгляду справи представником позивача не було надано суду будь-яких пояснень стосовно участі ПП «Консалтинг-Центр-груп»в пошуку таких покупців та укладенні ПП договорів з ними.
Крім цього, обґрунтовуючи правомірність формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ позивач посилався на те, що 01.06.2009 року між ним та ПП «Консалтинг-Центр-груп»був укладений договір №01-06 на надання експедиторських послуг, відповідно до якого останній прийняв на себе обов'язки щодо експедируванню, організації навантаження/розвантаження і контролю, оформлення супровідних документів і сертифікатів, на підтвердження виконання якого був складений акт виконаних робіт, податкова накладна з ПДВ та товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.208, 216-226).
Разом з тим, вказаний акт виконаних робіт №2/1 від 30.06.2009 року також не містить в собі інформації щодо того, в чому полягали виконані ПП «Консалтинг-Центр-груп»на користь ПП роботи, їх обсяг та місце виконання, а надані позивачем товарно-транспортні накладні не містять в собі будь-яких доказів організації ПП «Консалтинг-Центр-груп»перевезень перевізником ТОВ «Славтрансгруп», який фактично був визначений на момент укладання позивачем договору №01-06 від 01.06.2009 року з ПП «Консалтинг-Центр-груп»(т.1 а.с.217), та будь-яких доказів експедиторського супроводження вантажів останнім, контролю ним вантажно-розвантажувальних робіт та оформлення супровідних документів.
З огляду на зазначене суд вважає обґрунтованими викладені в акті перевірки висновки ДПІ про відсутність у ПП права на включення до складу валових витрат по правовідносинам з ПП «Консалтинг-Центр-груп»та ПДВ по цим операціям до свого податкового кредиту, оскільки наявні в матеріалах справи первинні документи по цим операціям, на які посилався позивач в обґрунтування позову, не можуть вважатися належними доказами здійснення цих господарських операцій та їх безпосереднє відношення до господарської діяльності ПП, і тому судом до уваги не приймаються, а інших, заслуговуючих на увагу доказів на підтвердження заявлених вимог в цій частині позивачем суду надано не було.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи податкові повідомлення - рішення від 26.10.2010 року №0001082301/3, яким ПП було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 88840 грн. (в тому числі 67809 грн. за основним платежем та 21031 грн. за штрафними санкціями), та №0001092301/3, яким ПП було визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 81373 грн. (в тому числі 54247 грн. за основним платежем, та 27126 грн. за штрафними санкціями), відповідач діяв на підставі закону, обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги ПП не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доводи позивача про те, що вказані первинні документи були отримані від ПП «Консалтинг-Центр-груп»правомірно, суд до уваги не приймає, оскільки на думку суду вказані документи можуть бути прийняті до уваги за умови підтвердження здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, що позивачем ані в ході перевірки, ані в ході судового розгляду справи доведено не було.
Також не заслуговують на увагу посилання позивача на порушення ДПІ строків розгляду його скарги від 13.05.2010 року, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що рішенням відповідача від 31.05.2010 року було продовжено розгляд первинної скарги ПП до 09.07.2010 року, і за результатами розгляду цієї скарги рішення було прийнято ДПІ 05.07.2010 року, тобто в межах встановлених строків, що підтверджується також і скаргою ПП до ДПА в Одеській області від 19.07.2010 року (т.1 а.с.66, 53).
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України „Про податок на додану вартість", Законом України „Про державну податкову службу в Україні", Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-72, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Приватного підприємства «Стандарт-Ойл»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2010 року №0001092301/3 та №0001082301/3 залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя А.Г.Федусик
Адміністративний позов Приватного підприємства «Стандарт-Ойл» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2010 року №0001092301/3 та №0001082301/3 залишити без задоволення.
14 травня 2012 року
.
Судове рішення № 24210412, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 14.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 10704/10/1570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: