Постанова № 24209726, 18.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3146/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Цицюри О.О.

при секретарі судового засідання Бойко В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «БМУ-Термо» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська про визнання незаконною та протиправною бездіяльності, визнання недійсною з моменту винесення вимоги про сплату боргу №Ю-1690 від 06.01.2012, -

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства «БМУ-Термо» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська про визнання незаконною та протиправною бездіяльності, визнання недійсною з моменту винесення вимоги про сплату боргу №Ю-1690 від 06.01.2012. Адміністративній справі було присвоєно номер №2а/1270/1108/2012.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року вищезазначений адміністративний позов було залишено без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків позовної заяви до 10 лютого 2012 року. Ухвалою судді від 15 лютого 2012 року адміністративний позов Дочірнього підприємства «БМУ-Термо» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська про визнання незаконною бездіяльності, визнання недійсною з моменту винесення вимоги про сплату боргу №Ю-1690 від 06.01.2012 було повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків у встановлений судом строк та спосіб на підставі ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України. Копія вказаної ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами 15.02.2012 були вручені уповноваженій особі позивача ОСОБА_1 (довіреність від 30.11.2011, дійсна до 29.11.2012) супровідним листом від 15.02.2012 за вих.№9614.

20.02.2012 ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 15.02.2012 про повернення адміністративного позову була оскаржена позивачем в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «БМУ-Термо» на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду по справі №2а/1270/1108/2012 від 15.02.2012 було задоволено, ухвалу Луганського окружного адміністративного суду по справі №2а/1270/1108/2012 від 15.02.2012 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.

18.04.2012 адміністративна справа №2а/1270/1108/2012 за позовом Дочірнього підприємства «БМУ-Термо» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська про визнання незаконною бездіяльності, визнання недійсною з моменту винесення вимоги про сплату боргу №Ю-1690 від 06.01.2012. Адміністративній справі було присвоєно номер №2а/1270/1108/2012 повернулась до Луганського окружного адміністративного суду з Донецького апеляційного адміністративного суду та їй було присвоєно новий номер №2а/1270/3146/2012.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року відкрито провадження по вищезазначеній справі.

Так, в обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 12.01.2012 ним була отримана вимога УПФУ в Жовтневому районі м.Луганська від 06.01.2012 №Ю-1690 про сплату заборгованості зі страхових внесків, розмір якої станом на 01.01.2012 становив 456656,09 грн. Дану вимогу позивач вважає такою, що винесена з порушенням вимог діючого законодавства України, порушує передбачені законом права позивача як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому, підлягає визнанню недійсною з моменту винесення, в свою чергу, допущена бездіяльність відповідача є незаконною (протиправною). Так, у порушення порядку стягнення заборгованості та періодичності надіслання вимог про сплату боргу страхувальнику, встановленого Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду від 19.12.2003 №21-1, на адресу позивача від відповідача не надходило вимог про сплату боргу із зазначенням суми заборгованості станом на 01.03.2011 та 01.04.2011. Також, на адресу позивача не надходило вимог про сплату боргу із зазначенням суми заборгованості, що утворилася в період з 01.09.2011 по 01.12.2011, у результаті чого порушені його права на ознайомлення із вимогами, на їх узгодження та оскарження у разі непогодження із сумою заборгованості, обчисленою органом Пенсійного фонду. Таким чином, у результаті несвоєчасного надіслання відповідачем вимог про сплату боргу, позивач був позбавлений можливості на ознайомлення із сумою нарахованих штрафів та пені (у випадку їх нарахування) та їх оскарження у встановленому законодавством порядку, що має наслідком необгрунтоване нарахування штрафних санкцій, неправомірне збільшення загальної суми боргу та порушення майнових прав та інтересів позивача. Крім того, через неотримання вимог із зазначенням суми боргу станом на 01.03.2011, 01.04.2011, 01.09.2011, 01.10.2011, 01.11.2011 та 01.12.2011, позивач був позбавлений інформації стосовно того, чи були зараховані виплати, здійснені ДП «БМУ-Термо» в рахунок погашення заборгованості зі сплати страхових внесків, у суворій відповідності до призначення платежу, вказаного у відповідних платіжних дорученнях. Отже, позивач вважав, що у даному випадку відповідачем допущену незаконну (протиправну) бездіяльність, що виразилася у ненадісланні позивачеві вимог із зазначенням суми заборгованості зі сплати страхових внесків станом на 01.03.2011, 01.04.2011, 01.09.2011, 01.10.2011, 01.11.2011 та 01.12.2011. Крім того, пункт 4 «дата набрання чинності вимоги про сплату боргу» оскаржуваної вимоги у порушення встановленої додатком №9 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України типової форми є незаповненим, а отже, невказаним є термін оскарження цієї вимоги. Крім того, відповідачем було заповнено графу 4 вимоги про сплату боргу від 06.01.2012 №Ю-1690, а саме, в якості визначення суми боргу з фінансових санкцій (штрафів) зазначено грошову суму у розмірі 11377,16 грн., проте, приміткою до даної вимоги визначено, що графи 4 та 5 заповнюються в разі формування узгодженої вимоги, яка підлягає направленню до органів державної виконавчої служби. Оскаржувана ж у даній справі вимога УПФУ в Жовтневому районі м.Луганська про сплату боргу від 06.01.2012 №Ю-1690 не є узгодженою, відомості щодо її направлення до державної виконавчої служби у позивача відсутні. Таким чином, вимога про сплату боргу від 06.01.2012 №Ю-1690 винесена з порушенням ч.3 ст.106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України в частині порядку заповнення та строків винесення, а відомості, які вона містить, не відповідають дійсності. Відтак, приймаючи вимогу про сплату боргу в межах повноважень та на виконання функцій, покладених законом на відповідача, допущено формальні порушення щодо її складення та формування, що є підставою для визнання її недійсною з моменту прийняття. Станом на дату подання позивачем даного позову, на адресу ДП «БМУ-Термо» не надходило рішення УПФУ в Жовтневому районі м.Луганська про застосування штрафних санкцій, форма якого встановлена додатком 14 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. У зв'язку із чим, зі змісту оскаржуваної вимоги неможливо з'ясувати, за порушення яких саме норм законодавства та який базовий звітний період на позивача накладено штраф у розмірі 11377,16 грн. Крім того, оскаржувана вимога не містить відомостей про прийняття такого рішення, що у свою чергу, є додатковим підтвердженням порушення прав позивача на його оскарження. Отже діїі відповідача по включенню суми штрафу до вимоги від 06.01.2012 №Ю-1690 є незаконними (протиправними). Крім того, актом звірки від 10.08.2011, проведеної між позивачем та відповідачем щодо зарахування Управлінням ПФУ в Жовтневому районі м.Луганська сум, сплачених ДП «БМУ-Термо» в рахунок погашення страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2010 по 16.02.2011, виявлені розбіжності між призначенням платежу, вказаним у платіжних дорученнях позивача, та фактичним зарахуванням відповідачем сплачених сум. Саме з акту перевірки позивачу стало відомо, що відповідачем було змінено напрямок зарахування платежів, що є порушенням норм постанови НБУ від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №37/8976, «Про затвердження Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті», а саме, п.10.11 розділу 10 зазначеної Інструкції, яким передбачено, що у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здіснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої сумт в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. При цьому, протягом 5-ти робочих днівпісля закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, яке надсилається (вручається) такому платнику. З 01.11.2011 та станом на дату подання позову на адресу позивача такого повідомлення не надходило. На підставі викладеного, позивач просив суд визнати незаконною та протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська щодо ненадіслання позивачеві вимог із зазначенням сум заборгованості зі сплати страхових внесків станом на 01.03.2011, 01.04.2011, 01.09.2011, 01.10.2011, 01.11.2011 та 01.12.2011, визнанти недійсною з моменту винесення вимогу про сплату боргу №Ю-1690 від 06.01.2012.

У ході судового розгляду справи представник позивача у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні та дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові. В судове засідання 18.05.2012 представник позивача не прибув, до початку розгляду справи факсом до канцелярії суду за вх.№19501 від 18.05.2012 надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання 18.05.2012 не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. 15.05.5012 до канцелярії суду за вх.№18990 від УПФУ в Жовтневому районі м.Луганська надійшли письмові заперечення проти позову №4366/07-20 від 15.05.2012, у яких, зокрема, зазначено наступне. Згідно ст.ст.14,15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон) юридична особа є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. Але, у порушення вказаних норм Закону, ДП «БМУ-Термо» не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до прикінцевих і перехідних положень Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків утворилася з листопада 2010 року. За відповідний період рекомендованим листом з повідомленням про вручення підприємству були направлені наступні вимоги про сплату боргу: №Ю-2033-У від 03.11.2010 на суму 445569,07 грн. (дата отримання вимоги 05.11.2010), №Ю-2262-У від 06.12.2010 на суму 566717,31 грн. (дата отримання вимоги 09.12.2010), №Ю-102-У від 06.01.2011 на суму 486535,65 грн. (дата отримання вимоги 14.01.2011 (скасована), №Ю-340-У від 07.02.2011 на суму 565079,01 грн. (дата отримання вимоги 11.02.2011 (скасована)), №Ю-579-У від 02.03.2011 (станом на 01.01.2011) на суму 470485,65 грн. (дата отримання вимоги 04.03.2011), №Ю-578-У від 01.03.2011 (станом на 01.02.2011) на суму 549029,01 грн. (дата отримання вимоги 04.03.2011), №Ю-958-У від 06.05.2011 на суму 445278,93 грн. (дата отримання вимоги 16.05.2011), №Ю-1325-У від 07.06.2011 на суму 445278,93 грн. (дата отримання вимоги 15.06.2011), №Ю-1396-У від 05.07.2011 на суму 445278,93 грн. (дата отримання вимоги 12.07.2011). В березні 2011 року з ДП «БМУ-Термо» було проведено звіряння розрахунків та виявлено платежі, що були ним здійснені до взяття його на облік в УПФУ в Жовтневому районі м.Луганська, після чого страхові внески, сплачені за платіжним дорученням №887 від 01.04.2010 в сумі 15050,00 грн. та платіжним дорученням №885 від 01.04.2010 в сумі 1000,00 грн. були взяті до обліку. Згідно з рішенням про результати розгляду заяви ДП «БМУ-Термо» від 02.03.2011 №2291/03-20 вимогу про сплату боргу №Ю-102-У скасовано та надіслано нову вимогу №Ю-579-У від 02.03.2011 на суму боргу 470485,65 грн. Згідно з рішенням про результати розгляду заяви ДП «БМУ-Термо» від 01.03.2011 №2233/03-20 вимогу про сплату боргу №Ю-340-У скасовано та надіслано нову вимогу №Ю-578-У на суму боргу 549029,01 грн. Таким чином, у вимозі про сплату боргу №Ю-578-У від 01.03.2011 враховано борг по підприємству позивача з урахуванням звіту за грудень 2010 року, а тому, приросту боргу щодо Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відбуватися не буде. Сума боргу 549029,01 грн. по страховим внескам збільшуватися не буде. Сума боргу може зменшуватися по підприємству лише за умови перерахування заборгованості зі сплати страхових внесків. У лютому 2011 року ДП «БМУ-Термо» сполатило страхових внесків у розмірі 119800,08 грн. і згідно ч.5 ст.106 Закону вказана сума була зарахована в рахунок погашення раніше утвореної заборгованості. Тому в травні, червні, липні та серпні 201 року останньому були виставлені вимоги про сплату боргу №Ю-958-У від 06.05.2011, №Ю-1325-У від 07.06.2011, №Ю-1396-У від 06.07.2011 та №Ю-1539-У від 03.08.2011 на суму 445278,93 грн. Вказані вимоги були отримані позивачем згідно з поштових повідомлень про вручення, тому, ще з січня 2011 року ДП «БМУ-Термо» було повідомлено про суму заборгованості. Оскажувана ж у даній справі вимога про сплату боргу №Ю-1690У від 06.01.2012 Дочірньому підприємству «БМУ-Термо» була виписана згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. У спірній вимозі до суми заборгованості включено суму штрафів у розмірі 11377,16 грн. Управлінням ПФУ в Жовтневому районі м.Луганська 26.08.2011 було винесено рішення №920 про застосування до позивача штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів зі страхових внесків на суму 11377,16 грн., дане рішення директором позивача отримано особисто 26.08.2011. Крім того, згідно п.8.8 Інструкції у разі, якщо платник єдиного овнеску, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену в ній суму або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив її в судовому порядку, а також, у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду у встановленому порядку і подає вимогу до відповідного органу державної виконавчої служби. Враховуючи викладене, відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають повністю, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що Дочірнє підприємство „БМУ-Термо" (ідентифікаційний код юридичної особи 30921326) 18.04.2000 зареєстровано в якості юридичної особи Слов'яносербською районною державною адміністрацією Луганської області в якості юридичної особи (а.с.46), з 17.11.2011 внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а.с.45) та згідно повідомлення про взяття на облік юридичної особи/відокремленого підрозділу від 26.05.2010 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська в якості платника страхових внесків (страхувальника) (а.с.47).

06 січня 2012 року Управлінням ПФУ в Жовтневому районі м.Луганська відносно Дочірнього підприємства «БМУ-Термо» винесена вимога №Ю-1690 про сплату заборгованості зі сплати страхових внесків, розмір якої станом на 01.01.2012 року стано вить 456656,09 грн., з яких: недоїмка у сумі 445278,93 грн. та фінансові санкції (штрафи) в сумі 11377,16 грн. (а.с.44).

12 січня 2012 року вказана вимога була отримана позивачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.59-на звороті).

Згідно картки особового рахунку страхувальника юридичної особи, яка має найманих працівників, заборгованість ДП "БМУ ТЕРМО" по внесках за період з 01.08.2011 по 01.05.2012 становить 420678,52 грн., борг по фінансовим санкціям 11377,16 грн. (а.с.61,62).

Фінансові санкції до ДП «БМУ-Термо» застосовані Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська рішенням №920 від 26.08.2011 про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів зі страхових внесків на суму 11377,16 грн., перший примірник якого директором позивача отриманий особисто під підпис 26.08.2011 (а.с.60).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

На підставі ст. 4, ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Тобто, до 01.01.2011 відповідно до від 09 липня 2003 року №1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач був платиком страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 відповідно до вимог Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) Дочірнє підприємство «БМУ-Термо» повинно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями зі сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Так, у порушення норм ст.20 Закону України від 09 липня 2003 року №1058- IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) Дочірнє підприємство «БМУ-Термо» несвоєчасно сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим, станом на 01.01.2012 за ним обліковується заборгованість (недоїмка) зі сплати страхових внесків, яка становить 456656,09 грн., у тому числі, фінансові санкції в розмірі 11377,16 грн., щопідтверджується карткою особового рахунку за період з 01.08.2011 по 01.05.2012 (а.с.61,62).

Відповідно до ст.106 Закону України від 09 липня 2003 року №1058- IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно, на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами 9 і 10 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами 9 і 10 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Так, на підставі пункту 7 частини 9 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Управлінням ПФУ в Жовтневому районі м.Луганська 26.08.2011 відносно позивача винесено рішення №920 про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків на суму 11377,16 грн., що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.60).

У суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем рішення УПФУ в Жовтневому районі м.Луганська №920 від 26.08.2011 про застосування фінансових санкцій, а тому, воно є чинним на час розгляду справи та таким, що підлягає виконанню.

Відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):

- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;

- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;

- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;

- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Так, Управлінням ПФУ в Жовтневому районі м.Луганська рекомендованим листом з повідомленням Дочірньому підприємству «БМУ-Термо» направлено вимогу про сплату боргу №Ю-1690 від 06.01.2012, яка була сформована станом на 01.01.2012 на суму 456656,09 грн., у тому числі: недоїмка - 445278,93 грн.,фінансові санкції (штрафи) - 11377,16 грн., яка була отримана підприємством 12.01.2012, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення його уповноваженої особи (а.с.59-на звороті).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до п. 6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №21-5 від 27.09.2010, затвердженою постановою Пенсійного фонду України, органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом.

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Згідно п. 8.3 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" від 19.12.2003 №21-1 при формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-ша частина - літери "Ю" (вимога до юридичної особи), 2-га частина - порядковий номер, 3-тя - літера "У" (узгоджена вимога). Літери та цифри є частиною одного порядкового номеру, який присвоюється при формуванні вимоги, законодавством і Інструкцією не передбачено того, що літера "У" вписується в порядковий номер вимоги тільки після узгодження даної вимоги з боржником.

Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Протягом 10 робочих днів після отримання вимоги страхувальник повинен сплатити зазначену у вимозі суму, або узгодити її або оскаржити вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або у судовому порядку, або якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму протягом 10 робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу до відповідного органу державної виконавчої служби. Вимога набирає чинності через 10 робочих днів з моменту отримання підприємством. Дата набрання чинності вимоги про сплату боргу, зазначеної в п.4 вимоги про сплату боргу, заповнюється органом Пенсійного фонду у разі подання вимоги про сплату боргу до органу державної виконавчої служби.

З аналізу вищенаведених нормативних актів, суд прийшов до висновку, що УПФУ в Жовтневому районі міста Луганська цілком обґрунтовано і законно виставило позивачу оскаржувану в даній справі вимогу про сплату боргу №Ю-1690 від 06.01.2012.

Оскаржувана вимога була винесена повноважним на те органом і в строк 5 робочих днів, наступних за звітним базовим періодом.

Посилання позивача на зміну призначення відповідачем платежу, що призвело до порушених прав та нарахування суму заборгованості фінансових санкцій, не мають під собою обґрунтування, оскільки УПФУ відповідно до вищевказаного законодавства має право за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашати суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (п.6.10 Інструкцї).

Із наданого суду акту звірки розрахунків від 10.08.2011, складеного між УПФУ в Жовтневому районі м.Луганська та ДП «БМУ-Термо», щодо зарахування сплачених позивачем у рахунок погашення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.11.2010 по 16.02.2011, вбачається, що відповідач зараховував кошти, згідно вимогам законодавства, більшість за призначенням платежу (а.с.48).

На підставі п. 2.1. Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №22-7 від 08.10.2010, затвердженого постановою Пенсійного фонду України, не підлягає узгодженню платником єдиного внеску відповідно до цього Порядку вимога, сформована на підставі зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначеного платником єдиного внеску у звіті про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску, а також рішень про нарахування пені та накладення штрафів, які оскаржувались та були розглянуті відповідно до вимог цього Порядку.

На думку суду формальне порушення заповнення бланку вимоги про сплату боргу по страховим внескам, відмітка букви "у" не є підставою для скасування такої вимоги і тим самим не сплати позивачем боргу по страховим внескам.

Встановлені статтями 105, 162 КАС України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі зі встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) -індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача в письмових запереченнях проти позову надані обґрунтовані пояснення щодо спростування вимог позивача, натомість останнім не доведено належними засобами доказування правомірності заявленого позову, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога про сплату боргу №Ю-1690 від 06.01.2012 на суму 456656,09 грн., винесена Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська відповідно до норм чинного законодавства, а тому в задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "БМУ-Термо" необхідно відмовити за необгрунтованістю.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки рішення ухвалене не на користь позивача, судові витрати не підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст..ст. 2,3,11,17-18, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «БМУ-Термо» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська про визнання незаконною та протиправною бездіяльності, визнання недійсною з моменту винесення вимоги про сплату боргу №Ю-1690 від 06.01.2012 відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 18 травня 2012 року.

Суддя О.О. Цицюра