Постанова № 24208878, 23.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/8752/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Потолової Г.В.

при секретарі -Козачок К.О.

за участю: представника позивача -Задої А.В., Балаяна А.Г.

представника відповідача -Козлюка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрострой»до Новомосковської об'єднаної державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Днепрострой»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом з проханням визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 05.07.2011р., №0001242320, №0001252320, №0001262320, №0001272320.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень. Зазначає, що перевірка здійснена правомірно, та правомірно виявлено, що позивачем безпідставно завищено показники рядку 04.1 Декларації і тому відповідачем правомірно застосовані санкції до позивача. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Днепрострой»(далі -позивач, ТОВ «Днепрострой») зареєстровано Виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради м.Дніпропетровська 28.10.1999р. (а.с.70).

Крім того, позивач зареєстрований як платник податків в Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції 12.11.1999р. за №1116 (а.с.76).

Отже, позивач належним чином зареєстрований як юридична особа та платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють сплату податків в Україні.

На підставі направлень від 23.05.2011р. №№260, 261, 262, 263 фахівцями податкового органу, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Днепрострой»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р.

За результатами перевірки складено акт №218/231/30602474 від 20.06.2011р., в ході перевірки встановлено, що позивачем порушені:

- п.1.31. ст..1, пп.4.1.1 і 4.1.6 п. 4.1 ст.4; п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 п 5.9 ст.5; пп7.4.1 і 7.4.3 п.7.4 ст.7 з урахуванням п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1079155грн.00коп., у тому числі за І квартал 2010 року в сумі 460910грн.00коп., за ІІ квартал 2010 року в сумі 382735грн.00коп. за ІІІ квартал 2010 року у сумі 235510грн.00коп.;

- п.п. 1.4, 1.6 і 1.8 ст.1, п.4.1 ст.4, пп. 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 863324грн.00коп., у тому числі за лютий 2010 року в сумі 207500грн.00коп., за березень в сумі 161228грн.00коп., за червень 2010 року в сумі 306188грн.00коп., за вересень 2010 року в сумі 188408грн.00коп.;

- п.7.1 ст.7, пп. 8.1.1 п.8.1 ст.8; п.17.2 ст.17; п.19.2 ст.19 та пп. 20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» внаслідок чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки з питання щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 105грн.00коп., в тому числі за квітень 2010 року у сумі 105,00грн.

На підставі Акту перевірки №218/231/30602474 від 20.06.2011р. відносно позивача виставлені податкові повідомлення-рішення, від 05.07.2011р. а саме:

- №0001242320, яким визначено позивачу до сплати податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 324280грн.75коп. (в т.ч. 259375грн.00коп. -основний платіж, 64843грн.75коп. - штрафна санкція) (а.с.60);

- №0001252320 яким визначено позивачу до сплати податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 259375грн.00коп. (в т.ч. 207500грн.00коп. -основний платіж, 51875грн.00коп. - штрафна санкція) (а.с.61);

- №0001262320 яким визначено позивачу до сплати податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 1240725грн.00коп. (в т.ч. 819780грн.00коп. -основний платіж, 204945грн.00коп. -штрафна санкція) (а.с.62);

- №0001272320 яким визначено позивачу до сплати податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 819780грн.00коп. (в т.ч. 655824грн.00коп. -основний платіж, 163956грн.00коп. -штрафна санкція) (а.с.63).

Дані податкові повідомлення-рішення направлені на адресу позивача та отримані останнім 07.07.2011р.

Не погоджуючись з рішеннями податкового органу позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що викладені в акті перевірки висновки були зроблені лише на підставі самостійного встановлення відповідачем нікчемності правочинів укладених і здійснених позивачем за період, що перевірявся. На думку позивача, зазначене свідчить про те, що висновки стосовно фактичної наявності податкових зобов'язань ТОВ «Днепрострой»за платежем «податок на прибуток приватних підприємств»згідно рішень №124 та №126, а також податкових зобов'язань позивача за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт. послуг)»згідно рішень №125 та №127 не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням п.6 ч.1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, приписами якого встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку.

Також, на думку позивача висновки в акті перевірки про наявність законних підстав для збільшення позивачеві податкових зобов'язань за платежем «податок на прибуток приватних підприємств»й «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг»згідно вище зазначених рішень спростовуються ч.2, 3 ст.215, ст.228 ЦК України.

Позивач зазначає, що висновок відповідача про нікчемність правочину є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди нікчемними правочинами і відповідно до ч.1, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. І позивач вважає, що з матеріалів справи жодний із правочинів зазначений в акті до теперішнього часу не визначений недійсним у судовому порядку.

Крім того, позивач стверджує, що з матеріалів акту не вбачається посилання податкового органу на належні та допустимі докази на підтвердження того, що укладаючи правочини позивач та/або фізичні особи -позикодавці й ТОВ «Ультраторг», діяли з метою, яка суперечила б інтересам держави та суспільства. А також з акту перевірки не вбачається посилання відповідача на те, що правочини між ТОВ «Днепрострой»та/або фізичними особами -позикодавцями й ТОВ «Ультраторг» в судовому порядку визнані недійсними.

Отже, позивач наполягає, що встановлені актом обставини свідчать про виконання сторонами умов відповідних правочинів в межах взятих на себе зобов'язань.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Так, відповідач стверджує, що в ході перевірки встановлено, що за ТОВ «Днепрострой»21.08.2009р. на підставі рішення виконкому Новомосковської міської ради від 19.08.2009р. №573 (акт готовності об'єкта до експлуатації від 31.07.2009р. №7Ю свідоцтво від 14.08.2009р. №0400000091 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил) було оформлено свідоцтво про право власності на 37-квартарний будинок по вулиці Радянська, 50-А. В подальшому протягом перевіреного періоду на підставі договорів безпроцентної цільової позики, укладених з фізичними та юридичними особами, згідно із рішенням виконкому Новомосковської міської ради підприємством передавались у власність житлові приміщення (квартири) розташовані за адресою: м.Новомосковськ, вул.Радянська, 50-А (на запит податкового органу від 01.06.2011р. №11672/10/23-114 щодо надання пояснень по встановленим взаємовідносинам та копій договорів, актів приймання-передачі житлових приміщень (квартир), платіжних документів -відповіді від платника податків не отримано).

Крім того, відповідач звертає увагу, що фахівцями податкового органу встановлено, так при реалізації в лютому 2010 року квартир на загальну суму 982475грн.97коп., відображеної в бухгалтерському обліку методом подвійного запису за дебетом рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів»та кредитом 791 «Результат операційної діяльності», підприємством здійснено списання собівартості даних житлових за дебетом та кредитом відповідно в сумі 3109437грн.17коп., тобто товариством, за даними офіційного бухгалтерського обліку, квартири реалізовувалися значно нижче їх балансової вартості (від'ємний фінансовий результат склав 2126961грн.20коп.). Останнє,в свою чергу, підтверджується актом передачі основних засобів (10-ти поверхового житлового будинку з другим рівнем та надбудовою по вулиці Радянська, 50-А), наданим на письмовий запит податкового органу головою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Алмаз», згідно з яким залишкова вартість об'єкта становить на 30 червня 2010 року складала 9834151грн.03коп.

До того ж відповідач наполягає, що згідно законодавства України інвестування та фінансування будівництва таких об'єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути загального інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені і діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, по яким базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

Також, відповідач зазначає, що за результатами перевірки встановлено наявність господарських взаємовідносин з ТОВ «Ультраторг», а саме: на підставі договору від 01.10.2009р. №0110/02, укладеного між ТОВ «Днепрострой»(покупець) та ТОВ «Ультраторг»(постачальник), останній зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити пісок в кількості 34300тн., відповідно кількість товару повинна відповідати технічним умовам заводу виробника, сума угоди складає 5100000грн.00коп. Так, відповідно до п.4 Договору поставки товару відбувається в наступні строки: лютий 2010 року -8300тн.; березень -червень 2010 року -10000тн.; липень -вересень 2010 року -10000тн.; жовтень -грудень 2010 року -6000тн. В зв'язку з тим, що протягом тперіоду з 19.02.2010р. по 26.02.2010р. на підприємстві працювало лише 3 водії, а списання пального відбулось в незначних розмірах та переважно на легкові авто, отже здійснити перевезення 8300тн. піску, навіть в місячний термін, не є можливим.

Крім того, відповідач вважає, що документ, наданий посадовими особами для проведення перевірки (видаткова накладна від 19.02.2010р. за №19012) в графі «Найменування товару»містить лише назву товару -пісок (тобто гірська порода), без жодних посилань на технічну документацію або встановлені стандарти його якості, прямо передбачені умовами договору. А порядок транспортування (фізичного переміщення) указаних активів документально не підтверджено. Отже, для перевірки позивачем не надані документи, які б підтверджували відповідність радіаційно-гігієнічним нормативам отриманих будівельних матеріалів.

Таким чином, відповідач зазначає про правомірне встановлення фахівцями податкового органу безпідставного завищення позивачем показників рядку 04.1 Декларації всього у сумі 1037500грн.00коп., та правомірно винесені податкові повідомлення-рішення. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про систему оподаткування", платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Статтею 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно зі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та збрів, а також дотримання валютного та іншого законодавств, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи..., та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності..., а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Так, відповідно до п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Таким чином передача запиту на отримання інформації до підрозділу податкової міліції не є законним способом отримання податкової інформації від платника.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010 року №984 (далі -Порядок №984), визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п.5.2. Розділу II Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Наведене вказує на те, що відповідач зобов'язаний був звернутися до позивача з дотриманням порядку отримання податкової інформації, встановленого статтею 73 Податкового кодексу України. У разі відмови з боку позивача - скласти акт про таку відмову, або у разі отримання таких документів дослідити їх та систематизовано, як того вимагає пункт 4 Розділу І Порядку №984, викласти факти, що міститься в таких первинних документах та надати їм об'єктивну оцінку. Однак, відповідачем не виконано приписи вказаних правових норм. При цьому, в акті перевірки фактично лише наводяться цитати з актів перевірок інших підприємств без підтвердження цих фактів первинними документами. Логіко-граматичне тлумачення нормативних актів, що регулюють правовідносини пов'язані з проведенням контролюючим органом перевірок та складання актів перевірок, вказує на те, що акт перевірки не є підставою для виникнення будь-яких прав та обов'язків ані у платника ані у податкового органу, а тому відомості, зазначені в актах податкових перевірок інших підприємств, не мають преюдиційного значення, а підлягають встановленню на загальних підставах.

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Відповідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. за № 742/11/13-11 судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При розгляді справи суд виходить з того, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Одночасно, судом враховано, що згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011 р. за № 742/11/13-11, в податкових відносинах не може застосуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В ході судового розгляду справи досліджено наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

При цьому з наявних в матеріалах справи документів та наданих сторонами пояснень вбачається відсутність факту здійснення господарської операції, про що зокрема, свідчить отримання майнової вигоди (права на таку вигоду) позивача у справі виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Крім того, при розгляді справи судом враховано надану відповідачем постанову Новомосковського міськрайонного суду від 22.08.2011 р. по справі № 3-3835/11, яка набрала законної сили 01.09.2011 р. (а.с.106).

Відповідно до зазначеної постанови директора ТОВ «Днепрострой»Фадєєва В.Л. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, а саме: здійснення неналежного контролю за веденням та організацією встановленого законом податкового обліку на підприємстві, в результаті чого було занижено податок на прибуток.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, суд не бере до уваги апеляційну скаргу позивача від 17.11.2011 р., копія якої надана у судовому засіданні 23.11.2011 р., оскільки позивачем не надано доказів прийняття судом апеляційної інстанції такої скарги, поновлення апелянту строку оскарження постанови Новомосковського міськрайонного суду від 22.08.2011 р. та доказів скасування чинності зазначеної постанови.

Навпаки, відповідачем надано суду постанову ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції від 08.11.2011 р. про відкриття виконавчого провадження № 29894725 (в копії), яка не оскаржена та не скасована і є чинною на час розгляду адміністративної справи.

Зазначенні в Акті висновки, підтверджені допустимими та достатніми доказами.

Суд, згідно ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи та наданих представниками сторін у судовому засіданні пояснень вбачається, що суб'єкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача на підставі та у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи правильність дій та рішень відповідача, а також те, що відповідачем доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідні докази суду надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та спростовані матеріалами справи і поясненнями представників сторін.

За викладених обставин, у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрострой»до Новомосковської об'єднаної державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень -відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 28.11.2011 р.

Суддя Г.В. Потолова