Постанова № 24208575, 25.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 січня 2012 р. о 16:29 Справа №2а-13302/11/0170/16

Окружний адміністративний суд Автномної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., при секретарі судового засідання Сидельовій М.В,

за участю представника відповідача - Депутатова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим

до Державного підприємства Міністерства оборони України "Кримвійськбуд"

про стягнення

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Алушті АР Крим звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Кримвійськбуд" про стягнення 16077,59 грн. заборгованості.

Адміністративний позов мотивований тим, що Державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим складено акт камеральної перевірки податкової звітності з земельного податку за грудень 2010 року, на підставі якого встановлено несвоєчасну сплату грошового зобов'язання та застосовані штрафні санкції. Крім того, відповідачем не сплачено податкове зобов'язання зі сплати земельного податку, самостійно визначеного платником податків у податковому розрахунку земельного податку за 2011 рік.

У зв'язку з чим, позивач зазначає, що у відповідача існує податкова заборгованість перед державним бюджетом України в розмірі 16077,59 гривень з земельного податку, у тому числі суму задекларованого зобов'язання з земельного податку за травень-серпень 2011 року у сумі 4011,30 грн. за кожен місяць, 32,39 гривень штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання зі сплати земельного податку за грудень 2010 року.

Ухвалами суду від 27.10.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причин неявки не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених в письмовому запереченні, пояснив, що податкова вимога №26 від 01.02.2011 року розповсюджувалась на податковий борг відповідача, який виник до 01.02.2011 року. Можливість стягнення збільшеної суми податкового боргу, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, може мати місце у випадку, коли збільшення боргу відноситься до періоду виникнення такого боргу, що вказано у податковій вимозі. Таким чином, податкова вимога №26 від 01.02.2011 року не має відношення до податкового боргу, що виник у період з червня по вересень 2011 року.

Відповідно до ч.2 ст.40 КАС України, особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані своєчасно повідомити про це суд.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Враховуючи вищезазначені обставини, приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, керуючись ст. 128 КАС України, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, оцінивши докази по справі в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 6, п. 7 ч. 1 ст. 3, п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, відповідно до яких визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Державне підприємство Міністерства оборони України "Кримвійськбуд" є юридичною особою, державну реєстрацію якого проведено 30.04.1998 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.04.2011 року, довідкою з ЄДРПОУ. (а.с. 5-8).

Відповідач знаходиться на податковому обліку в ДПІ м. Сімферополь з 25.08.2008 року за №7531, що підтверджується довідкою №11026/10 від 05.04.2005 року (а.с.7, зв.б).

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку, передбаченого ст. 9 Податкового кодексу України - плати за землю, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідачем до Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим було подано податковий розрахунок земельного податку за 2011 рік, №2171 від 31.01.2011 року (а.с.12).

Згідно до наявного в адміністративному позові розрахунку, сума заборгованості відповідача за податковим розрахунком №2171 виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначеного зобов'язання по земельному податку по строкам оплати на 30.06.2011 р., 30.07.2011 р., 30.08.2011 р., 30.09.2011 р. у сумі 4011,30 грн. за кожним строком.

Посадовою особою ДПІ у м. Алушта проведено камеральну перевірку податкової звітності з земельного податку за грудень 2010 року. За результатами перевірки складено акт №802/15-3/24308323 від 08.07.2011 року, згідно з яким встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку, визначеного п.57.1 статті 57 Податкового кодексу України, несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з земельного податку за грудень 2011 року. Граничний термін сплати - 30.01.2011 року, фактична сплата - 01.02.2011 року.

Судом встановлено, що на підставі акта перевірки №802/15-3/24308323 від 08.07.2011 року було складено податкове повідомлення-рішення від 18.07.2011 року № 00041411503, згідно з яким на відповідача накладено штрафні санкції у розмірі 32,39 гривні (а.с.18).

Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не було отримано, та повернуто поштовим відділенням з відміткою: "за відмовою адресата від одержання".

Відповідно до п.58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, відправлене на адресу відповідача повідомлення-рішення вважається врученим 25.07.2011 року.

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Таким чином, у відповідача виник податковий борг у розумінні Податкового кодексу України на загальну суму 16077,59 грн.

Податковим кодексом України встановлений чіткий порядок стягнення податкового боргу, в тому числі, визначений момент, з якого податкові органи отримують право на його стягнення в судовому порядку.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено в ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, п.п. 14.1.153, 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період за кожних конкретних підстав (наприклад, на підставі кожної податкової декларації або на підставі кожного податкового повідомлення-рішення). Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, визначення якого міститься у п.п. 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Норма п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", яка встановлювала, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу, при цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється, втратила чинність з 01.01.11 р. у зв'язку із набранням чинності Податковим кодексом України, у якому подібна норма відсутня.

Норма п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України стосується випадків самостійного погашення податкового боргу платником податків.

Норма п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України стосується випадків збільшення податкового боргу внаслідок адміністративного оскарження.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р. за N 595/5786, згідно з п. 4.6. якого окрема податкова вимога щодо нового податкового боргу не формується, з часу набрання чинності Податковим кодексом України не діє.

У Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1037, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за 1432/18727, який діє з часу набрання чинності Податковим кодексом України, відповідна норма щодо неформування та ненаправлення окремої вимоги на новий борг відсутня.

Таким чином, врегулювання спірних відносин в частині права позивача на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу за податковим розрахунком земельного податку №2171 від 31.01.2011 року та податковим повідомленням-рішенням №0004141503 від 18.07.2011 року повинно відбуватись за вимогами чинного Податкового кодексу України, а саме з урахуванням п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, згідно якого для виникнення права на стягнення податкового боргу, необхідно настання двох подій, а саме:

- направлення платнику податків податкової вимоги про погашення податкового боргу по кожному виду податку, по кожному податковому періоду окремо;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги

Доданий до позовної заяви корінець вимоги про сплату боргу від 01.02.2011 року №26 не може вважатись належним доказом дотримання приписів статті 95 ПК України, оскільки вона виставлена до виникнення зобов'язання по земельному податку по строкам оплати на 30.06.2011 р., 30.07.2011 р., 30.08.2011 р., 30.09.2011 р. та направлення податкового повідомлення-рішення від 18.07.2011 року № 00041411503; в ній зазначено про сплату боргу за іншими підставами (стягнення тільки за основним платежем), ніж борг, про стягнення якого заявлено позов.

За таких обставин, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 25.01.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 30.01.2012 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.