Постанова № 24208265, 24.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2012 року № 2а-2547/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №1 від 06.10.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. №7/9/10-114 від 14.03.2012)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтехсервіс»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.04.2012 року в 10год. 22хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Комтехсервіс»(надалі -Позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України (надалі -Відповідач) про скасування податкового повідомлення -рішення від 23.09. 2011р. №0006482312.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного податкового законодавства, завдає шкоди охоронюваним правам та інтересам Позивача. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов підлягає задоволенню, з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що в період з 19.08.2011р. по 25.08.2011р. Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання Позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.09.2009р. по 01.07.2011р. За результатами цієї перевірки Відповідачем складено Акт № 1963/23-12/30218754 від 02.09.2011р. На підставі цього Акту Відповідачем видане податкове повідомлення-рішення від 23.09.2011р. № 0006482312. У відповідності до цих документів Позивачу було донараховано податок на прибуток підприємств: за основним платежем 77442грн., за фінансовими санкціями 19361 грн.

Актом перевірки встановлено заниження Позивачем податку на прибуток підприємства за 4 квартал 2010 року у розмірі 77442 грн. внаслідок не підтвердження на цю суму валових витрат товариства.

До складу валових витрат ТОВ «Комтехсервіс»4-го кварталу 2010 року ця сума віднесена в зв'язку з придбанням ТОВ «Комтехсервіс»комп'ютерного обладнання на договірних умовах між ТОВ «Комтехсервіс»та ТОВ «Фінансова компанія «Соларіс»на підставі видаткової накладної № 10120108 від 01.12.2010р. на загальну суму 371720,40 грн. в т.ч. ПДВ 61953,40 грн., виписаних ТОВ «Фінансова компанія «Соларіс».

В Акті перевірки зазначено, що вартість комп'ютерного обладнання, які були отримані по вказаній накладній не може бути віднесена до складу валових витрат ТОВ «Комтехсервіс»з наступних причин: СВ Ленінським РВ ВМУ УМВС України у Вінницький області порушено кримінальну справу за ч. 2 cт. 205 КК України. Приводом до порушення кримінальної справи є виявлення органом дізнання факту фіктивного підприємства, тобто створення суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності. З цієї інформації в Акті перевірки зроблено висновок про невідповідність податкової накладної № 10120108 від 01.12.2010р., нормам Закону України, з тих підстав, що видані ТОВ «ФК «Соларіс»документи не є дійсними, а тому, не можуть бути підтверджуючими документами.

Проте, дослідивши усі докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов о висновку про те, що такі доводи Відповідача є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду про наступне.

На момент виникнення спірних правовідносин не було жодного судового рішення яким був встановлений факт фіктивності та ліквідації ТОВ «ФК «Соларіс». А відтак, доводи зроблені інспекторами ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про фіктивність ТОВ «ФК «Соларіс» та нікчемність угоди між ТОВ «ФК «Соларіс»та ТОВ «Комтехсервіс»не відповідають вимогам законодавства України та зроблені на підставі постанови про порушення кримінальної справи передчасно та з перевищенням повноважень. Окрім того, судом встановлено, що ТОВ «ФК «Соларіс» і наразі не виключене з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Так, відповідно до ст. 55-1 ГК України, ознаки фіктивності, що дають підставидля звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів не дійсними.

У відповідності до норм ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.09.2006р., визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва

платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

У відповідності до норм п. 7 ст. 59 Господарського кодексу України, скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про те, що Відповідач не мав юридичних підстав вважати видаткову накладну № 10120108 від 01.12.2010р. виписані ТОВ «Фінансова компанія «Соларіс»- недійсною.

Що стосується визнання Відповідачем недійсною видаткової накладної та вищевикладених тверджень, зазначених в Акті перевірки, щодо нікчемності угоди від 01.12.2010р. між ТОВ «Комтехсервіс»та ТОВ «ФК «Соларіс», суд звертає увагу на таке.

У відповідності до норм ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до норм ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Угода від 01.12.2010р. між ТОВ «Комтехсервіс»та ТОВ «ФК «Соларіс», а, відповідно, і видаткова накладна № 10120108 від 01.12.2010р. не було визнано недійсними жодним судовим рішенням, недійсність цього правочину прямо не встановлена законом, жодна із заінтересованих сторін (в тому числі і органи податкової служби) не зверталися до суду з позовом про визнання недійсним цього правочину. Таким чином, у відповідності до норм ст. 204 ЦК України угода від 01.12.2010р. між ТОВ «Комтехсервіс»та ТОВ «ФК «Соларіс», а, відповідно, і видаткова накладна № 10120108 від 01.12.2010р. є дійсними.

Саме такої точки зору дотримується і Київський апеляційний Адміністративний суд в постанові від 29 квітня 2010 року по справі №2-а-239/09/2670.

Також вказана видаткові накладна має всі необхідні реквізити, передбачені ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995р. і тому посилання Відповідача на порушення Позивачем вимог п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є недоречним.

У відповідності до норм п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Комп'ютерне обладнання, яке було придбано ТОВ «Комтехсервіс»у ТОВ «ФК «Соларіс»за угодою від 01.12.2010р. були використані у власній господарській діяльності та їх вартість у відповідності до норм п. 5.1 Закону

України «Про оподаткування прибутку підприємств»відноситься до складу валових витрат ТОВ «Комтехсервіс».

Виходячи з вищенаведеного висновки Відповідача, зазначені в Акті перевірки, щодо недійсності видаткової накладної № 10120108 від 01.12.2010р. та, відповідно, незаконності віднесення вартості комп'ютерного обладнання, отриманих ТОВ «Комтехсервіс»за цими накладними, до складу валових витрат товариства протирічать нормам ст.ст. 204, 215 ЦК України та п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. б, 8,19 Конституції України.

При цьому ТОВ «Комтехсервіс»включило до складу валових витрат 4-го кварталу 2010 року вартість комп'ютерного обладнання отриманих за угодою від 01.12.2010р. між ТОВ «Комтехсервіс»та ТОВ «ФК «Соларіс»по видатковій накладній № 10120108 від 01.12.2010р. на загальну суму 371720,40 грн. в т.ч. ПДВ 61953,40 грн. від ТОВ «Фінансова компанія «Соларіс»на цілком законних підставах.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятого рішення.

Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для скасування оспорюваного податкового повідомлення рішення.

Керуючись ст.ст. 11, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України від 23.09.2011р. № 0006482312.

3.Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 30 грн. 12 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтехсервіс»»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур