КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
06 грудня 2011 року Справа № 1170/2а-4267/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 14-30 год. адміністративну справу
за позовом: Приватного підприємства фірми «Інгуша»,
до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції,
про скасування повідомлення-рішення,
за участю:
секретаря судового засідання -Канюки І.І.,
представників:
позивача -Карапетяна С.А.,
відповідача -Бобуха С.А.
Приватне підприємство фірма «Інгуша»звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0001052310 від 17.10.2011 р., яким Приватному підприємству фірмі «Інгуша»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 р. у розмірі 5 197,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Позивач вказує, що висновки перевірки про непов'язаність зазначених операцій з господарською діяльністю підприємства є безпідставними.
В судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 06.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12.12.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ВСТАНОВИВ:
У період з 02.09.2011 р. по 15.09.2011 р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Інгуша»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 р., за наслідками якої складено акт №96/23-1/13769653 від 29.09.2011 р., висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, п.198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за січень 2011 року на суму 5 197,00 грн. (а.с.13-80).
На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001052310 від 17.10.2011 р., яким Приватному підприємству фірмі «Інгуша»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 р. на 5 197,00 грн. (а.с.8).
Судом встановлено, що позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 р. задекларовано податковий кредит у сумі 480 381,00 грн. (а.с.126-131), до складу якого, зокрема, включено ПДВ в сумі:
- 1 242,48 грн. за взаємовідносинами з ПрАТ «МТС Україна»щодо оплати послуг мобільного зв'язку за податковою накладною №1158217489 від 31.01.2011 р. (а.с.159);
- 298,83 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Дельта-Інвест»щодо придбання консолі (а.с.166 зворотній бік);
- 1 348,33 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Дельта-Інвест»щодо придбання телевізора та домашнього кінотеатру (а.с.167 зворотній бік);
- 975,00 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Дельта-Інвест»щодо придбання телевізора (а.с.168 зворотній бік);
- 82,00 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Дельта-Інвест»щодо придбання вагів побутових (а.с.165 зворотній бік);
- 500,00 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Енергоатом»щодо придбання газу за податковою накладною №15 від 18.01.2011 р. (163);
- 416,67 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Енергоатом»щодо придбання газу за податковою накладною №31 від 26.01.2011 р. (а.с.164);
- 322,98 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Енергоатом»щодо придбання газу за податковою накладною №29 від 05.01.2011 р. (а.с.162);
- 10,35 грн. віднесено без підтверджуючих документів.
Відповідач вважає, що зазначені операції не пов'язані з господарською діяльністю ПП «Інгуша».
Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до договору №5.20334 від 01.01.2011 р., укладеного між ПП «Інгуша»та ПрАТ «МТС Україна», останнє взяло на себе зобов'язання надавати на тарифній основі телекомунікаційні послуги (а.с.156-157).
Згідно рахунку за телекомунікаційні послуги ПрАТ «МТС Україна»ПП «Інгуша»оплачено 7 920,85 грн., в тому числі ПДВ в сумі 1 242,49 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача (а.с.158, 175).
За вказаною операцією ПП «Інгуша»видано податкову накладну»№1158217489 від 31.01.2011 р. (а.с.159).
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що 06.05.2008 р. ПП «Інгуша»придбано у ТОВ «Дельта Інвест»ваги TEFAL ВМ80220 в сумі 492,00 грн. в тому числі ПДВ у сумі 82,00 грн.
Відповідно до п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку, що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.
Згідно п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги -мають вартісний характер і цінове вираження.
В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що ПП «Інгуша»здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами, алкогольними напоями та безалкогольними напоями, продуктами харчування, а тому підприємством створена мережа кіосків, зв'язок між якими здійснюється за допомогою телекомунікаційного зв'язку МТС Україна. При цьому зважування товару в кіосках здійснюється на вагах.
Вказане підтверджується додатком №1 до акту перевірки №96/23-1/13769653 від 29.09.2011 р. з якого вбачається, що ПП «Інгуша»створені 2 магазини, міні-маркет та 62 кіоски, які розміщені в м. Олександрія, м. Кривий Ріг, м. Світловодськ та в м. Знам'янка (а.с.113).
Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У відповідності до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.
В силу припису п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
У відповідності до п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З огляду на викладене, суд вважає, що, позивач сформував податковий кредит з операцій з оплати телекомунікаційних послуг на підставі належно оформленої податкової накладної, виданої йому ПрАТ «МТС Україна»у перевіряємому періоді. При цьому ПрАТ «МТС Україна»на момент виписки податкової накладної, було зареєстроване платником податку на додану вартість, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкової накладної.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що оплата позивачем телекомунікаційних послуг пов'язана з господарською діяльністю ПП «Інгуша», а тому податкове повідомлення-рішення №0001052310 від 17.10.2011 р. підлягає скасуванню в частині зменшення Приватному підприємству фірмі «Інгуша»розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 р. у сумі 1 242,49 грн.
В запереченні на позов відповідач посилався на те, що ПП «Інгуша»в порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за січень 2011 р. ПДВ в сумі 82,00 грн. з операції з придбання вагів згідно фіскального чеку за травень 2008 р.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Суд враховує, що господарська операція з придбання вагів, за якою позивачем віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту за січень 2011 р. відбулася у травні 2008 р., тобто в період дії Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.2011 р. №198/97-ВР.
У відповідності до п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п.7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
У відповідності до п.п.7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Матеріали справи містять копію фіскального чеку, що підтверджує прийняття платежу постачальником від позивача за ваги з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (а.с.165 зворотній бік).
З системного аналізу даних норм вбачається, що законодавцем визначена дата виникнення права на формування податкового кредиту тобто початок перебігу строку виникнення права, як можливості такого платника податку на його використання та визначає можливість для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит.
Окрім цього, відповідно до п.п.5.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Згідно п.п.15.1.1. цього Закону, строк давності складає 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а тому суд вважає, наявним у позивача права сформувати в січні 2011 року податковий кредит з операції з придбання 06.05.2008 року вагів.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що придбання позивачів вагів здійснене в межах господарської діяльності ПП «Інгуша», а формування податкового кредиту за таким придбання в січні 2011 року є правомірним, а тому податкове повідомлення-рішення №0001052310 від 17.10.2011 р. підлягає скасуванню в частині зменшення Приватному підприємству фірмі «Інгуша»розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 р. у сумі 82,00 грн.
Також, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору поставки стиснутого газу-метану на АГКС-2 в м. Кіровограді від 23.05.2007 р., укладеного між ПП «Інгуша»та ТОВ «Енергоатом», останнє зобов'язалося постачати ПП «Інгуша»стиснутий газ-метан шляхом заправки автотранспорту позивача. При цьому, відповідно до п. 2.2, 2.3 Договору розрахунок за поставлений газ здійснюються шляхом 100% попередньої оплати в розмірі, що забезпечить заправку автомобільного транспорту не менш ніж протягом трьох днів (а.с.160).
У січні 2011 р. ПП «Інгуша»здійснено попередню оплату газу в сумі 7 437,89 грн. в тому числі ПДВ у сумі 1 239,65 грн. у зв'язку з чим ТОВ «Енергоатом»видано податкові накладні №29 від 05.01.2011 р., №15 від 18.01.2011 р., №31 від 26.01.2011 р. (а.с.162-164).
Відповідно до видаткової накладної №ЕП-0000007 від 31.01.2011 р. ТОВ «Енергоатом»передано ПП «Інгуша»газ метан в кількості 1 582 м. куб. на загальну суму 6 644,40 грн., в тому числі ПДВ у сумі 1 107,40 грн. (а.с.161).
Оплата придбаного газу підтверджується платіжними дорученням №2 від 05.01.2011 р., №87 від 18.01.2011 р., №170 від 26.01.2011 р., відповідно до яких ПП «Інгуша»сплатило ТОВ «Енергоатом»7 500,00 грн. як попередню оплату за газ та виписками з банківського рахунку позивача (а.с.177-182).
У відповідності до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В судовому засіданні представник відповідача зазначає, що ТОВ «Енергоатом»не задекларувало податкові зобов'язання по вказаним операціям, а тому податковий орган вважає, що у позивача відсутнє право на віднесення ПДВ за вказаними господарськими операціями до складу податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді.
В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Енергоатом»на момент виписки податкових накладної, було зареєстроване платником податку на додану вартість, а тому згідно вимог п.201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкової накладної.
Суд вважає, що покупець не може нести відповідальність за несплату податків своїми постачальниками. Більш того, у разі якщо ж такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
В судовому засіданні встановлено та не заперечувалося відповідачем, що у власності ПП «Інгуша»є автомобілі, якими позивач здійснює доставку товарів по торгових точках. Суд вважає, що операції із придбання газу є реальними та пов'язані з господарською діяльністю позивача, таким чином ПДВ в сумі 1 239,65 грн. віднесено до складу податкового кредиту на підставі належно підтверджених податкових накладних виданих ТОВ «Енергоатом», а тому податкове повідомлення-рішення №0001052310 від 17.10.2011 р. підлягає скасуванню в частині зменшення Приватному підприємству фірмі «Інгуша»розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 р. у сумі 1 239,65 грн.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що 10,35 грн. ним віднесено до складу податкового кредиту без наявності належних первинних документів та правових підстав та посилався на правильність позиції податкового органу в цій частині, а тому суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0001052310 від 17.10.2011 р. в частині зменшення Приватному підприємству фірмі «Інгуша»розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 р. у сумі 10,35 грн. скасуванню не підлягає.
В ході розгляду справи встановлено, що позивачем у 2008 році придбано консоль SAMSUNG WMN5090А (кронштейн для телевізора на дистанційному керуванні) в сумі 1 793,00 грн. в тому числі ПДВ в сумі 298,83 грн., телевізор 42? SAMSUNG PS, домашній кінотеатр SAMSUNG Н Т -КХ20R в сумі 8 090,00 грн. в тому числі 1 348,33 грн. (а.с.165-167). Також 07.11.2008 р. ПП «Інгуша»придбано у ТОВ «Дельта Інвест»телевізор SAMSUNG у сумі 5 850,00 грн. в тому числі 975,00 грн. (а.с.168).
Представник позивача в судовому засіданні пояснював, що придбані телевізори та домашній кінотеатр ним використовуються для транслювання процесу вирощування грибів. При цьому будь-яких доказів суду не надано.
В підтвердження оприбуткування даного товару на підприємстві до справи позивачем надано складені ним прибуткові накладні на даний товар, датовані 31.01.2011 року.
З матеріалів справи вбачається, що телевізори, консоль та домашній кінотеатр придбані в листопаді 2008 року. Інформації про те, де вони знаходились та ким використовувались до моменту оприбуткування їх в січні 2011 року на підприємстві суду позивачем не надано, доказів використання телевізорів, консолі та домашнього кінотеатру в господарській діяльності підприємства суду не надано, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0001052310 від 17.10.2011 р. в частині зменшення Приватному підприємству фірмі «Інгуша»розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 р. в сумі 2 622,16 грн. (298,83 грн. + 1 348,33 грн. + 975,00 грн.) задоволенню не підлягають.
Таким чином задоволенню підлягають вимоги в частині 2 564,14 грн. (1 242,48 грн. + 82,00 грн. + 500,00 грн. + 416,67 грн. + 322,98 грн.)
У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001052310 від 17 жовтня 2011 р., винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Приватному підприємству фірмі «Інгуша»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 р. у розмірі 5 197,00 грн., в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 2 564,14 грн.
3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити
Присудити Приватному підприємству фірмі «Інгуша», код ЄДРПОУ 13769653 (25014, м. Кіровоград, вул. Терешкова, 219) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 1,70 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Могилан
Судове рішення № 24207934, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 06.12.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1170/2а-4267/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: