Постанова № 24207567, 11.05.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/4734/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом звернулося Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області з вимогою: зобов'язати Ленінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції зняти арешт з окремого поточного рахунку № 2604721401 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який відкритий страхувальником - Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством «Центральний» (код ЄДРПОУ 00193192).

В обгрунтування позову позивач зазначив, що у Ленінському відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на виконанні знаходиться зведене виконавче проваджений про стягнення боргу з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Центральний». Заступником начальника Ленінського відділу ДВС 18.05.2012 року та 07.09.2011 року, за повідомленням ДПІ у Ленінському районі, накладений арешт на окремий поточний рахунок № 2604721401 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який відкритий страхувальником КЖЕП «Центральний» (код ЄДРПОУ 00193192) в «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805.

Виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду зверталася до Ленінського відділу ДВС з телеграмою від 06.04.2012 року та листом від 03.04.2012 року № 0708-1688 для зняття арешту з окремого поточного рахунку, однак Ленінський відділ ДВС відмовив у знятті арешту.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду письмове клопотання з проханням розглянути справу без участі позивача у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача до суду не з'явився, подав до суду клопотання щодо визнання адміністративного позову з проханням розглядати справу в порядку письмового провадження, однак в обґрунтування клопотання зазначив, що Законом України «Про виконавче провадження», станом на теперішній час не вбачається підстав для самостійного прийняття рішення державним виконавцем про зняття арешту з коштів, які містяться на рахунку боржника, якщо виконавче провадження незавершене за заявою ДОВ Фонду з тимчасової втрати працездатності, який не є стороною у виконавчому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у Ленінському відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на виконанні знаходиться зведене виконавче проваджений про стягнення боргу з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Центральний».

Заступником начальника Ленінського відділу ДВС 18.05.2012 року та 07.09.2011 року, за повідомленням ДПІ у Ленінському районі, накладений арешт на окремий поточний рахунок № 2604721401 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який відкритий страхувальником КЖЕП «Центральний» (код ЄДРПОУ 00193192) в «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду зверталася до Ленінського відділу ДВС з телеграмою від 06.04.2012 року та листом від 03.04.2012 року № 0708-1688 для зняття арешту з окремого поточного рахунку, однак Ленінський відділ ДВС відмовив у знятті арешту.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.21 Закону України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів у відповідному органі Державного казначейства України в порядку, встановленому Державним казначейством України.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

У разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника-роботодавця страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, повертаються до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду, яка в подальшому забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Фінансування такого страхувальника виконавчою дирекцією відділення Фонду припиняється.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 7 Закону України Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року N 202/98-ВР «Про виконавчу службу», зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» - використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

В силу ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до частин першої та другої ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» процедура звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається, зокрема, на кошти боржника, у тому числі на рахунках в установах банків.

Положеннями статті 57 Закону визначено порядок накладення арешту та вилучення майна боржника. Зокрема, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Системний аналіз статей 52, 57 цього Закону дає підстави стверджувати, що накладення арешту на банківський рахунок є складовим елементом процесу виконавчого провадження, який застосовується органами державної виконавчої служби України для збереження та звернення стягнення на грошові кошти боржника за рішенням суду.

Разом з тим, за положеннями статті 21 Закону України № 2240 страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, суд вважає, що арешт розрахункового рахунку № 2604721401 позивача приведе до того, що грошові кошти, які повинні бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, будуть використані для інших потреб, що в свою чергу суперечить положенням ст.21 Закону України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин суд доходить висновку, що позов повністю доведений позивачем, не спростований відповідачем та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 128, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Ленінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції зняти арешт з окремого поточного рахунку № 2604721401 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який відкритий страхувальником - Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством «Центральний» (код ЄДРПОУ 00193192).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков