Ухвала суду № 24206120, 23.05.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23 травня 2012 року справа № 02-24/1526/2012-545/2012

Суддя господарського суду міста Севастополя Єфременко О.О., розглянувши матеріали позовної заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноробне підприємство «Діоніс»ЛТД

(вул. Грибоєдова, 7, м. Сімферополь, 95017)

до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та м.Севастополі

(пл. Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008)

про визнання додаткової угоди недійсною,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виноробне підприємство «Діоніс»ЛТД звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та м.Севастополі про визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 06.02.2012 до договору оренди цілісного майнового комплексу колишнього Сімферопольського експериментального виробництва від 21.03.2000 з дати її укладення.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 травня 2012 року зазначена позовна заява разом з доданими до неї документами в порядку статей 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, була передана за підсудністю до господарського суду міста Севастополя.

Матеріали зазначеної позовної заяви надійшли до господарського суду міста Севастополя 21 травня 2012 року (вх.№4564/12).

За наслідком розподілу позовної заяви автоматизованою системою документообігу позовна заява передана до розгляду судді Єфременко О.О.

При вирішенні питання про порушення провадження у справі суддя перевіряє дотримання позивачем вимог статей 54-57 Господарського процесуального кодексу України при пред'явленні позову.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (який набрав чинності 01.11.2011), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання позовної заяви немайнового характеру -1 розмір мінімальної заробітної плати.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Товариством з обмеженою відповідальністю «Виноробне підприємство «Діоніс»ЛТД пред'явлено вимогу до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та м.Севастополі про визнання додаткової угоди № 6 від 06.02.2012 до договору оренди цілісного майнового комплексу колишнього Сімферопольського експериментального виробництва від 21.03.2000 недійсною, яка носить немайновий характер.

Тобто, за подання цієї позовної заяви позивачем правильно сплачений судовий збір у розмірі 1073,00 грн (з урахуванням встановленої статтею 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" мінімальної заробітної плати з 01.01.2012 - 1073,00 грн).

Однак, згідно зі статтею 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Для зарахування коштів судового збору до спеціального фонду державного бюджету Державною казначейською службою України відкриті спеціальні рахунки в розрізі усіх її територіальних підрозділів.

При заповненні платіжного документа у графі "призначення платежу" вказується: "Судовий збір за позовом __(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ___(назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ ___ (суду, де розглядається справа)".

Проте, до позовної заяви позивачем додане платіжне доручення № 1833 від 10.05.2012 про сплату судового збору в сумі 1073,00 грн за реквізитами господарського суду Автономної Республіки Крим, зокрема зазначено: отримувач -Державний бюджет м.Сімферополя, код отримувача 38040558, Банк отримувача ГУ ДКСУ в АРК в м.Сімферополі, МФО 824026, р/р 31216206700002, призначення платежу -судовий збір, ЄДРПОУ суду -03499968.

Згідно з листом Головного управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі №06-47/1204 від 03.02.2012 по місту Севастополю у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі відкрито рахунок для зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22030001: рахунок 31215206783001, одержувач: Державний бюджет міста Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509.

Зазначена інформація загальнодоступна та розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України (www.court.gov.ua).

Таким чином, враховуючи те, що позивачем під час подачі позову до господарського суду Автономної Республіки Крим була невірно визначена територіальна підсудність розгляду даного спору (без урахування вимог частини першої статті 15 Господарського процесуального кодексу України), внаслідок чого судовий збір був сплачений до Державного бюджету м. Сімферополя за реквізитами господарського суду Автономної Республіки Крим, суд дійшов висновку про порушення порядку сплати судового збору, зокрема статті 9 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору.

Крім того, згідно з пунктом 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною першою статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення (із змінами, внесеними згідно із Законом України № 3382-VI від 19.05.2011, який набрав чинності 18.06.2011).

Слід зазначити, що до позовної заяви у якості доказу надіслання копії позовної заяви на адресу відповідача додано лише фіскальний чек від 14.05.2012 №4033, який свідчить про направлення поштового відправлення на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, але не вбачається направлення на адресу відповідача саме копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що серед доданих до позовної заяви документів відсутній опис вкладення поштового відправлення, який би підтверджував факт направлення відповідачеві позовної заяви з доданими до неї документами.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Отже, позовна заява з вказаних вище підстав підлягає поверненню позивачеві без розгляду.

Судом роз'яснюються положення частини третьої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Положеннями статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі повернення заяви або скарги.

Крім того, у пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 № 01-06/1175/2011 зазначено, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах Господарського процесуального кодексу України: частині першій статті 63 (повернення позовної заяви).

У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»визначено, що питання щодо повернення судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

У зв'язку з поверненням позовної заяви без розгляду, суд вважає необхідним вирішити питання щодо повернення позивачу сум сплаченого судового збору.

Керуючись частиною першою статті 56, пунктами 2, 3 частини першої статті 57, пунктами 4, 6 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноробне підприємство «Діоніс»ЛТД до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та м.Севастополі про визнання додаткової угоди недійсною, повернути без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Виноробне підприємство «Діоніс»ЛТД (вул. Грибоєдова, 7, м. Сімферополь, 95017, ЄДРПОУ 30848549) з Державного бюджету міста Сімферополя (ЄДРПОУ 38040558, Банк одержувача -ГУ ДКСУ в АРК в м.Сімферополі, МФО 824026, р/р 31216206700002, призначення платежу -судовий збір, ЄДРПОУ суду 03499968) судовий збір в сумі 1073,00 грн (одна тисяча сімдесят три грн 00 коп), перерахований платіжним дорученням № 1833 від 10.05.2012.

Ухвала набирає законної сили 23.05.2012

Суддя підпис О.О.Єфременко