Рішення № 24205471, 15.05.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" травня 2012 р. Справа № 21/5007/24/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №152 від 23.04.12р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (м.Малин)

до Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (м.Малин Житомирська область)

про стягнення 46749,43 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 46749,43грн. заборгованості, з яких: 44035,48грн. основного боргу, 1832,89грн. пені, 336,86грн. інфляційних та 544,20грн. 3 % річних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала. Подала заяву про уточнення позовних вимог за №172 від 04.05.12р., згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 44030,92грн. основного боргу, 2232,27грн. пені, 336,82грн. інфляційних та 544,10грн. 3% річних, у зв'язку з тим, що на час звернення до суду позивачем помилково не було враховано оплату в сумі 4,56грн., проведену відповідачем 17.08.11р. До заяви додано, зокрема, уточнені розрахунки заборгованості, пені, інфляційних, 3% річних, копію повідомлення банку про часткову оплату послуг за 17.08.11р.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, суд розцінив вказану заяву як пояснення по справі та прийняв до розгляду для врахування при вирішенні спору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.66).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Враховуючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та витребувані судом документи, справа розглядається у відповідності до ст. 77 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи та позовної заяви вбачається, що у відповідності до укладеного Договору №135 від 17.01.06р. (а.с.8), Державне комунальне підприємство "Малинміськводоканал" зобов'язувалося забезпечити ВАТ "МДЕЗ" (відповідач, Абонент) питною водою, яка відповідає чинному стандартові або дозволу Держспоживстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, а також приймати від нього стічні води в розмірі встановленого ліміту. У свою чергу відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно оплачувати надані йому послуги у водопостачанні та водовідведенні, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, відповідно до цього договору та Правил користування системи комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України та Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення.. (п.п. 1, 2 Договору).

Як зазначив позивач у позовній заяві, тариф за надані послуги з водопостачання та водовідведення визначається на підставі галузевих нормативних витрат відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з центрального водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМУ №959 від 12.07.06р., а з 18.08.11р. - відповідно Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМУ №869 від 01.06.11р.

Відповідно до абз. 1 п. 4 Договору, розрахунки за воду, використану абонентом та стоки здійснюються згідно з главою 12 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України за чинним законодавством України за затвердженими тарифами до 5 числа наступного за розрахунковим місяця. У разі зміни тарифів, діючих на час укладання договору, оплата Абонентом наданих йому послуг здійснюється за новими цінами без зміни інших умов договору. Станом на 01.10.05р. тариф становить: вода (водопостачання) - 2,56грн. за 1 куб. м; стоки (водовідведення) - 5,96 грн. за 1 куб. м.

У відповідності до п. 5 Договору, облік кількості використаної води здійснюється за показниками водолічильників. Зняття показників водолічильників здійснюється у підприємств не рідше одного разу на місяць до 20 числа представником Водоканалу спільно з представником Абонента, або представником абонента в односторонньому порядку. Якщо водолічильники тимчасово знято представником Водоканалу, або їх зіпсовано не з вини Абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильника. Такий порядок зберігається до установки нового лічильника, і перерахунок за попередній час не проводиться.

Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильників (абз.1 п.6 Договору).

Позивач вказує, що відповідач щомісячно надавав довідки про кількість використаної питної води та стічних вод, на підставі яких ДКП "Малинміськводоканал" виставляв до оплати рахунки (а.с. 16-23,25,27,29).

Однак, як зазначає позивач, в порушення умов Договору щодо термінів проведення оплати, відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі здійснював свої зобов'язання, в результаті чого за період з серпня 2011 року по березень 2012 року виникла заборгованість, яка з урахуванням частково проведеної оплати, становить 44035,48грн. (а.с.6).

Разом з тим, як зазначає позивач, відповідно до договору №19/10-2/50 від 19.10.11р., укладеного між позивачем - ТОВ "Малин Енергоінвест" та ДКП "Малинміськводоканал", останній передав позивачу своє право вимоги боргу, яке виникло на підставі договорів, за якими надавались послуги юридичним особам з водопостачання та водовідведення в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу цих прав. У наступному, ДКП "Малинміськводоканал" аналогічними договорами щомісяця передавало ТОВ "Малин Енергоінвест" право вимоги за надані юридичними особами послуги з водопостачання та водовідведення (а.с. 33-40, 78).

Зазначає, що з метою досудового врегулювання спору ТОВ "Малиненергоінвест" направило ПАТ "МДЕЗ" претензію №38 з вимогою оплатити борг у добровільному порядку. Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

За несвоєчасну оплату послуг, відповідачу нараховано 1832,89грн. пені, 336,86грн. інфляційних, 544,20грн. 3% річних (а.с.7).

Вищевказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач позов за предметом та підставами пред'явлення не оспорив, доказів погашення боргу не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, що 17.01.06р. між Державним комунальним підприємством "Малинміськводоканал" та ВАТ "МДЕЗ" було укладено Договір №135 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунікальної каналізації (а.с.8).

У відповідності до умов вищезазначеного Договору, відповідач щомісячно подавав ДКП "Малинміськводоканал" показання лічильників у вигляді довідок (а.с.15, 17-19,21,22,24,26,28).

У свою чергу, відповідачу виставлялись рахунки на оплату наданих послуг у відповідності до наданих останнім показників (а.с.16-22 (зворотній бік), 25,27,29).

За період з липня 2011 року по березень 2012 рік відповідачу були надані послуги з водопостачання і водовідведення в сумі 50452,80грн.

Відповідачем частково були оплачені послуги на суму 39004,56грн., що підтверджується з витягу з реєстру банківських виписок ПАТ "ВТБ Банк" (а.с.30-32, 74).

При цьому, у відповідача перед ДКП "Малинміськводоканал" існувала заборгованість за минулі періоди в сумі 32582,68грн. Таким чином, загальна сума заборгованості склала 44030,92грн. (32582,68грн.+ 50452,80грн. - 39004,56грн.).

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (стаття 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України, Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.11р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Малиненергоінвест" (Новий кредитор) та Державне комунальне підприємство "Малинміськводоканал" (Первісний кредитор) уклали Договір про відступлення права вимоги №19/10-2 від 19.10.11р. (а.с.33-34), Додатковою угодою №1 до якого внесли зміни до вказаного Договору про відступлення права вимоги (а.с.77-78). Згідно Договору №19/10-2 та Додатку до нього, Первісний кредитор передає Новому кредиторові своє право вимоги, яке виникло на підставі договорів за якими надавались юридичним особам послуги водопостачання та водовідведення (далі - Зобов'язання), укладених між Первісним кредитором та юридичними особами - споживачами вказаних послуг (далі - Боржники) (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору, до Нового кредитора переходять права первісного кредитора по Зобов'язаннях в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав.

Сума Договору складається із сум всіх Зобов'язань, визначених в п. 1.2. цього Договору, що включають суми заборгованості по кожному із Зобов'язань, а також штрафні санкції, інфляційні витрати та відсотки, пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням Боржниками своїх обов'язків, які нараховані на дату укладення цього Договору (п.2.1. Договору).

У відповідності до п. 2.2. Договору, сума Договору визначається та вказується в Реєстрі особових рахунків абонентів, що формується і підписується Первісним кредитором та погоджується Новим кредитором до 01.11.11р. (Додаток №2).

Остаточна сума дебіторської заборгованості юридичних осіб станом на 01 листопада 2011 (з врахуванням здійсненої оплати споживачами за жовтень 2011 року та сум переплат станом на 01.11.11р.) буде сформована та погоджена сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі (п.2.3. Договору).

Відповідно до укладених Договорів про відступлення права вимоги №19-10-8/58 від 01.12.11р., №19/10-14/2 від 01.01.12р., №19/10-20 від 01.02.12р., №19/10-26 від 01.03.12р., №19/10-32 від 01.04.12р. (а.с. 35-40), які містять аналогічного змісту пункти 1.2, 2.1, Державне комунальне підприємство "Малинміськводоканал" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Малиненергоінвест" свої права вимоги, які виникла за період з 01.11.11р. по 31.03.12р. включно, на підставі договорів за якими надавались юридичним особам послуги водопостачання та водовідведення (далі - Зобов'язання), укладених між Первісним кредитором та юридичними особами - споживачами вказаних послуг (далі - Боржники) (п.1.1. Договорів).

Відповідно до п. 2.2. Договорів, сума Договору визначається та вказується в реєстрі нарахувань станом на відповідну дату укладених Договорів.

Відповідно до складених Реєстрів особових рахунків юридичних осіб ДКП "Малинміськводоканал", станом на 18.10.11р. заборгованість ПАТ МДЕЗ визначена в сумі 6806,92грн. (а.с.76), станом на 01.11.11р. - 11894,92грн., станом на 01.12.11р. - 6512,64грн. (а.с.80), станом на 01.01.12р. - 5495,04грн. (а.с. 83 (зворотній бік)), за січень 2012 року - 4858,56грн. (а.с.90), станом на 01.03.12р. - 8328,96грн. (а.с.92), станом на 01.04.12р. - 4940,80грн. (а.с.95-96).

Згідно Довідок до укладених Договорів про відступлення права вимоги, представники Нового кредитора ТОВ "Малин Енергоінвест" та представники Первісного кредитора ДКП "Малинміськводоканал" підтвердили отримання Новим кредитором на банківські рахунки та готівкою в касу оплату від організацій за фактично отримані послуги з водовідведення та водопостачання (а.с. 82, 86-89, 94, 98).

Таким чином, з огляду на наведені норми чинного законодавства України та умови вищезазначених Договорів про відступлення права вимоги, позивач - ТОВ "Малин Енергоінвест" отримав права кредитора та права позивача щодо грошових зобов'язань ПАТ "МДЕЗ" за надані останньому ДКП "Малинміськводоканал" послуги з водопостачання та водовідведення у вищевказаних сумах.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується позивачем, що станом на час звернення останнього до суду загальна сума заборгованості відповідача за надані послуги склала 44030,92грн.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення 44035,48грн. основного боргу.

Судом було встановлено та підтверджено позивачем (а.с. 68-69), що останнім не було враховано при зверненні до суду з позовом, здійснену відповідачем 17.08.11р. оплату в сумі 4,56грн. (а.с.74).

За вказаних обставин, задоволенню підлягає 44030,92грн. основного боргу. У стягненні 4,56грн. слід відмовити.

Крім того, згідно позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1832,89грн. пені, 336,86грн. інфляційних, 544,20грн. 3% річних (а.с.7), що відповідає приписам п. 2.1. Договорів.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 4 (абз. 2) Договору №135 від 17.01.06р. встановлено, що у разі несвоєчасної оплати платіжних вимог Абонент сплачує Водоканалові пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день затримки...

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, позивачем нараховано за період з 06.10.11р. по 16.04.12р. пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить за розрахунком останнього 1832,89грн. (а.с.7).

Однак, враховуючи, що позивачем не було включено сплачених відповідачем 4,56грн., а також невірно визначено період нарахування пені та суми боргу, на які остання нараховується, суд, здійснивши перерахунок пені за період з 06.10.11р. по 11.04.12р. (дата пред'явлення позову), на суми боргу, що виникали щомісячно, враховуючи приписи ст. 232 ГК України, дійшов висновку, що обґрунтовано заявлена її сума складає 1787,73грн. У стягненні 45,16грн. пені слід відмовити.

Що стосується заявлених позивачем 336,86грн. інфляційних, 544,20грн. 3% річних, суд зазначає наступне.

Так, приписами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок річних, суд вважає правомірно нарахованою суму 543,34грн. У стягненні 0,86грн. 3% річних слід відмовити.

Що стосується інфляційних, то проаналізувавши наданий позивачем розрахунок суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів, суд здійснивши перерахунок та врахувавши сплачені відповідачем 4,56грн. основного боргу, дійшов висновку, що задоволенню підлягає 336,82грн. інфляційних. У стягненні 0,04грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, копії яких долучено до матеріалів справи, підлягає задоволенню частково на суму 46698,81грн., з яких: 44030,92грн. основного боргу, 1787,73грн. пені, 336,82грн. інфляційних, 543,34грн. 3% річних.

У стягненні 4,56 грн. основного боргу, 45,16грн. пені, 0,86грн. річних та 0,04грн. інфляційних суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (11604, Житомирська обл. м. Малин, вул. Огієнка,55, код 30793296)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (11601, м. Малин, вул. Українських повстанців, 25А, код 37555721):

- 44030,92грн. основного боргу;

- 1732,64грн. пені;

- 336,82грн. інфляційних;

- 543,34грн. 3% річних;

- 1607,75 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21 травня 2012 року.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1- до справи

2- відповідачу (рек. з пов.)