Рішення № 24205359, 22.05.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.05.12 р. Справа № 5006/15/50/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Пилипенко О.М., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс», м.Київ

до відповідача Комунального комерційного підприємства «Донецькміськсвітло», м.Донецьк

про стягнення 574 002,00грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (за довір.)

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 15.05.12р. оголошено перерву до 22.05.12р.

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства «Донецькміськсвітло», м.Донецьк про стягнення 574002,00грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір поставки №139/1 від 01.06.10р., специфікації №1 та №2 від 01.06.10р.; видаткові накладні №11651 від 22.07.10р. та №6666 від 08.04.11р.; рахунки-фактури; довіреність.

Ухвалою від 28.04.12р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/15/50/2012.

15.05.12р. відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимоги повністю визнав, отримання товару підтвердив, пояснив, що товар залишися неоплаченим у зв'язку з відсутністю коштів.

В судовому засіданні 22.05.12р. представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

01.06.10р. між ТОВ «СЕА Електронікс» (постачальник) та ККП ДМР «Донецькміськсвітло» (покупець) укладено договір поставки №139/1 від 01.06.10р. (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язання поставити та передати у власність покупця обладнання (товар), зазначене у специфікації, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором. У специфікації зазначається найменування товару, його кількість, ціна, термін поставки, загальна вартість товару. Специфікація є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору).

Постачальник має право на поставку товару партіями(п.2.1 договору).

Поставка товару здійснюється на умов DDU та адресою місто Донецьк, вул.Горького, 50 (п.2.3 договору).

Датою поставки є дата вказана у видатковій накладній (п.2.7 договору).

До договору сторонами підписано специфікацію №1 від 01.06.10р. на суму 250002,00грн. та специфікацію №2 від 01.06.10р. на суму 956664,00грн., в яких сторонами погоджено найменування товару, кількість та ціну.

Згідно п.3.4 договору оплата за товар за договором здійснюється на підставі рахунків-фактур після його отримання, але не пізніше 25.12.11р.

Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.11р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п.7.1 договору).

Договір №139/1 від 01.06.10р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Як вбачається зі змісту договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з наданими до матеріалів справи видатковими накладними №11651 від 22.07.10р. на суму 250002,00грн. та №6666 від 08.04.11р. на суму 324000,00грн. позивачем (постачальником) було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму - 574002,00грн., що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на вищевказаних накладних, скріпленого печаткою підприємства та довіреністю на отримання товару №44 від 08.04.11р. Факт отримання товару також підтверджений відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Отже, обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідно до п.3.4 договору товар, поставлений за накладними №11651 від 22.07.10р. та №6666 від 08.04.11р., мав бути повністю оплачений не пізніше 25.12.11р.

Позивач направив відповідачу вимогу про виконання зобов'язання №214 від 06.02.12р. з проханням сплатити заборгованість за поставлений товар, проте вказана претензія залишилась без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 574002,00грн. у встановлений строк всупереч ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав, у зв'язку з чим на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем становить 574002,00грн.

У відзиві на позовну заяву заявлені позовні вимоги відповідачем визнаються повністю.

Згідно ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, виходячи з того, що, позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та визнаний відповідачем, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 615, 625, 712, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265, §1 глави 30 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс», м.Київ до Комунального комерційного підприємства «Донецькміськсвітло», м.Донецьк про стягнення 574 002,00грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства «Донецькміськсвітло» (83086, м.Донецьк, вул.Горького, буд.50; ЄДРПОУ 03343410, р/р 26008200400159 в філії «Донецька ДИРЕКЦІЯ ПАТ «БАНК КАМБІО», МФО 380399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс» (02094, м.Київ, вул.Краківська, буд.13-Б, корпус 2; ЄДРПОУ 32611674; р/р 26004012233761 в філії ПАТ «Укрексімбанку» в м.Києві, МФО 380333) основний борг в сумі 574002,00грн.; судовий збір в сумі 11480,04грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 22.05.12р. оголошено повний текст рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 22.05.12р.

Суддя Захарченко Г.В.