Рішення № 24205075, 22.05.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

22.05.2012Справа №5002-21/1010-2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м Сімферополь

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Феодосія

про стягнення 62 820,87 грн.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача ОСОБА_5, довіреність № 019-Д від 03.01.2012 р., юрисконсульт;

Відповідач не з'явився;

Сутність спору: Позивач - Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 46 525, 09 грн., за перевищення договірної величини об'єму споживання електроенергії в розмірі 14 880,62 грн., пеню в розмірі 1 123,83 грн., 3 % річних в сумі 217,50 грн., інфляційні нарахування в сумі 73,83 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору.

Вимоги позову позивач обґрунтовує тим, що відповідачем були порушені умови договору на поставку електричної енергії та Правила користування електричною енергією.

Відповідач у судове засідання призначене на 12 квітня 2012 року не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - ухвала Господарського суду Автономної республіки Крим від 29.03.2012 р. надсилалась 30.03.2012 р. за адресою вказаною позивачем у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, однак на день слухання справи повідомлення про вручення на адресу суду не поверталось; у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2012 року слухання справи було відкладено на 10 травня 2012 року.

28 квітня 2012 року до Господарського суду Автономної Республіки Крим було повернуто поштове відправлення (ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2012 року) з відміткою пошти «адресат прописаний за даною адресою, але не мешкає) (а. с. 57-59).

08 травня 2012 року до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшло електронне повідомлення за № 12/199/204 від 08.05.2012 р., у якому відповідач просить відкласти розгляд справи на більш пізній строк, у зв'язку з хворобою.

10 травня 2012 року до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшло електронне повідомлення за № 12/199204 від 08.05.2012р., у якому відповідач просить відкласти розгляд справи на більш пізній строк, у зв'язку з хворобою.

У зв'язку з неявкою відповідача у засідання суду 10 травня 2012 року слухання справи ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2012 року було відкладене на 22 травня 2012 року.

Представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги позову підтримав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином - ухвала Господарського суду Автономної республіки Крим надсилались за адресою вказаною позивачем у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_2 відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований за юридичною адресою: АДРЕСА_1 тобто за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (а. с. 52).

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Крименерго») та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір постачання електричної енергії № 1356.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов укладеного договору Постачальник (позивач) постачає електричну енергію Споживачу (відповідачу), а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі відповідно до умов договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами. Під час виконання умов договору, а також вирішення усіх питань, які не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пункт 2.2.3. договору встановлює обов'язок Споживача сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування відповідно до умов додатків № 4.1. або № 4.2. «Порядок розрахунків».

Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюється у відповідності з пунктом 6.6. Правил користування електричною енергією. Розрахункова дата (день коли споживач надає «Акт про об'єкти переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії», а постачальник виставляє кінцевий рахунок) встановлюється 18 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 18 числа місяця до того ж числа наступного місяця. Споживач до 3 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100 % заявленого (очикуємого) об'єму споживання електричної енергії (додаток № 4.1. до договору).

Однак відповідач у порушення умов укладеного договору розрахунки за спожиту енергію здійснював не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, що привело до утворення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 46 525,09 грн.

Правилами користування електричною енергією визначено, що електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару; електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення відповідача 14 880,62 грн. за перевищення договірної величини.

Як встановлено пунктом 1.2. Правил користування електричною енергією договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Згідно пункту 4.2. Правил користування електричною енергією визначено, що відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.

У відповідності з пунктом 5.1. договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очикуваємого споживання електричної енергії (додаток № 1 «Обсяги поставки електричної енергії споживачу і субспоживачу»). У разі ненадання Споживачем вищевказаних відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік встановлюється постачальником на рівні фактичних показників відповідних періодів поточного року.

Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії (пункт 6.14. Правил користування електричною енергією).

Відповідно умовам договору та Правилам користування електричною енергією встановлено розмір очікуваного споживання електричної енергії на 2011 та 2012 роки, що в свою чергу було оформлено відповідними Додатками № 1.

Пунктом 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 року № 411 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі» передбачено, що споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно частиною 5 та 6 статті 26 Закону України «Про електроенергетику».

У свою чергу, статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно пункту 6.13. Правил користування електричною енергією встановлено, що у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).

Обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору, що передбачено пунктом 6.16. Правил користування електричною енергією.

Згідно з пунктом 4.2.2. договору - за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, які встановлені відповідно до розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Відповідно до Додатку № 1 до договору відповідач узгодив з позивачем щомісячні межі граничної величини (обсягу) споживання електричної енергії на 2011 рік відповідно до розрахункових періодів, а саме: 10 000 кВтч. за період - березень 2011 року, 10 000 кВтч. за період квітень 2011 року, 5 000 кВтч. за період грудень 2011 року.

За результатами розрахункового періоду з 19.02.2011 року по 18.03.2011 року було встановлено, що відповідачем допущено порушення заявленого обсягу споживання електричної енергії, про що було складено акт про перевищення договірної величини споживання електроенергії (а. с. 24). Так за вказаний період споживачем було фактично спожито 20 283 кВтч. на суму 7963,16 грн.

За результатами розрахункового періоду з 19.03.2011 року по 18 квітня 2011 року було встановлено, що відповідачем допущено порушення заявленого обсягу споживання електричної енергії, про що було складено акт про перевищення договірної величини споживання електроенергії (а. с. 27). Так за вказаний період споживачем було фактично спожито 11 235 кВтч. на суму 978,98 грн.

За результатами розрахункового періоду з 19.11.2011 року по 18 грудня 2011 року було встановлено, що відповідачем допущено порушення заявленого обсягу споживання електричної енергії, про що було складено акт про перевищення договірної величини споживання електроенергії (а. с. 31). Так за вказаний період споживачем було фактично спожито 7 586 кВтч. на суму 2265,85 грн.

Відповідно додатку № 1 до договору відповідач узгодив з позивачем щомісячні межі граничної величини (обсяги) споживання електроенергії на 2012 рік відповідно до розрахункових періодів, а саме: за період лютий 2012 року - для однієї площадки вимірювання 700 кВтч, для іншої - 11 000 кВтч.

Однак, за результатами розрахункового періоду з 19.01.2012 року по 18.02.2012 року було встановлено, що відповідачем допущено порушення заявленого обсягу споживання електричної енергії, про що було складено акт про перевищення договірної величини споживання електроенергії. Так, замість заявлених 700 кВтч споживачем фактично спожито 1 411 кВтч, замість заявлених 11 000 кВтч спожито 14 387 кВтч, на суму 637,20 грн. та 3035,43 грн. відповідно.

Загальна сума заборгованості за перевищення договірної величини об'єму споживання електроенергії складає 14 880,62 грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не надано доказів сплати позивачу виниклої заборгованості.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 46 5525,09 грн., перевищення договірної величини в розмірі 14 880,62 грн. підлягають задоволенню

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 73,83 грн., 3 % річних у сумі 217,50 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що зазначено статтею 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 1123,83 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як визначено пунктом 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3.-2.2.4. договору, з порушенням строків, визначених додатком № 4.1., № 4.2., споживач зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 22 травня 2012 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526, 547, 625, 626, 627, 628, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Феодосія (АДРЕСА_1; рік народження не відомий; ІІН НОМЕР_1, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; Одержувач - ПАТ «Крименерго» п/р зі спеціальним режимом використання 260323051142 в філії КРУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 46525,09 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Феодосія (АДРЕСА_1; рік народження не відомий; ІІН НОМЕР_1, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; Одержувач - ПАТ «Крименерго» п/р 260073013142 в філії КРУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму за перевищення договірної величини об'єму споживання електроенергії в розмірі 14880,62 грн., пеню в розмірі 1123,83 грн., 3 % річних в розмірі 217,50 грн., інфляційні втрати в розмірі 73,83 грн.,

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Феодосія (АДРЕСА_1; рік народження не відомий; ІІН НОМЕР_1, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; Одержувач - ПАТ «Крименерго» п/р 260073013142 в філії КРУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) 1609,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.