Рішення № 24205037, 23.05.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2012 р. Справа № 5004/369/12

за позовом Підприємця ОСОБА_1

до відповідачів: 1) Горохівської міської ради

2) Управління державної казначейської служби України у Горохівському районі

про стягнення 162 607,62 грн.

Суддя Черняк Л.О.

При секретарі Хомич О.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача 1 : Годик В.Л. -голова міської ради,

від відповідача 2: Вербич М.Ю. -головний спеціаліст юридичного сектору (дов. від 13.12.2011 року №15-08/09/10/3-55)

Оскільки представники сторін не заявили клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 -1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач -підприємець ОСОБА_1 в позовній заяві просить суд стягнути з Горохівської міської ради та Державного казначейства України, за невиконання рішення суду, 3% річних від простроченої суми боргу за період з 13.08.2008 року по 31.01.2012 року 31825,62грн. та 130782грн. інфляційних втрат, всього 162607,62грн.

Позовні вимоги обґрунтовує таким.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13 серпня 2008 року задоволений позов підприємця до Горохівської міської ради та стягнено 309 000 грн. 00 коп. з розстрочкою виконання рішення терміном на один рік рівними щоквартальними виплатами з дати набрання чинності даної постанови.

Постановою Вищого господарського суду України від 29 жовтня 2008 року дана постанова Львівського апеляційного господарського суду у справі № 06/19-68 залишена без змін.

На виконання даного рішення господарським судом Волинської області видано наказ № 06/19-1 від 05.09.2008 року.

Виконанням даного судового рішення (оскільки боржник не виконав його в добровільному порядку), займались виконавчі служби Головних Управлінь юстиції у Волинській та Львівській областях.

Однак, не дивлячись на розстрочку, яку надав суд боржнику-відповідачу, останній не виконав судового рішення навіть і за три роки, при цьому з року в рік, обіцяючи закласти відповідні кошти у бюджет для того, щоб розрахуватись за споруджений підприємцем пам'ятник Т.Г. Шевченку в м. Горохові.

У зв'язку з такими діями Горохівської міської ради, на даний час, підприємцем поданий позов в господарський суд Волинської області до Горохівської міської ради про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції за невиконання умов розстрочки погашення заборгованості на підставі судового рішення.

Відповідно до положень п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної казначейської служби»від 15.06.2011р. № 651 суд замінює відповідача -Управління Державного Казначейства у Горохівському районі на Управління державної казначейської служби України у Горохівському районі та виключає Державне казначейство України з відповідачів.

Позивач уточнив розрахунок щодо стягнення інфляційних втрат за період з 13.08.2008р. по 15.01.2010р. в сумі 60255грн. та 3% річних за період з 13.08.2008р. по 18.11.2010 р. в сумі 21028,93грн., всього 81283,93грн., в решті позову уточнення нарахувань не подав, просить в цій частині позов залишити без розгляду.

Представник відповідача 1 -Горохівської міської ради у судовому засіданні проти позову заперечив.

Представник відповідача 2 - Управління державної казначейської служби України у Горохівському район у судовому засіданні та у запереченнях, поданих через канцелярію суду, проти позову заперечує, посилаючись на наступне:

Заявлена позивачем вимога про стягнення з Державного казначейства України суми коштів за невиконання рішення суду, а саме 3% річних від простроченої суми боргу за період з 13.08.2008р. по 31.01.2012р., а також заборгованості згідно встановленого індексу інфляції за період з 13.08.2008р. по 31.01.2012р. за своїм змістом не відповідає матеріально-правовому способу захисту порушеного права. Відповідно до п. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. У жодні правові відносини з позивачем Казначейство як юридична особа не вступало і жодних доказів, які б підтверджували факт заподіяння ним будь-якої шкоди позивачем не наведено. Тому позовні вимоги суперечать вимогам п. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін суд,

встановив:

Рішенням господарського суду Волинської області від 24.06.2008 року у справі № 06/19-68 за позовом підприємця ОСОБА_1 до Горохівської міської ради про стягнення 339500грн.авторської винагороди, відмовлено в задоволені позову.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 року апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1 задоволено, рішення господарського суду Волинської області від 24.06.2008 року по справі №06/19-68 скасовано, прийнято нове рішення, яким уточнений позов задоволено, зобов'язано стягнути з відповідача на користь позивача 309000грн. з розстрочкою виконання рішення терміном на один рік рівними щоквартальними виплатами з дати набрання чинності постанови.(а.с. 5-8).

Вищий господарський суд України у постанові від 29.10.2008 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 року залишив без змін.(а.с. 9-10).

На виконання вище наведених постанов господарським судом Волинської області видано наказ №06/19-1 від 05.09.2008 року.

Виконанням даного рішення займалися виконавчі служби Головних Управлінь юстиції у Волинській та Львівській областях. Однак на станом на момент розгляду спору дана заборгованість боржником не погашена.

Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України. Статтею 115 цього Кодексу встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.12.2011 р. стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому вказана норма права не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з ухваленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, з відповідача підлягають стягненню втрати від інфляційних процесів та річні відсотки, що, відповідно, становлять:

- сума втрат від інфляції за період з 13.08.2008 року (дата набрання законної сили постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2008р. по справі 06/19-68) р. по 15.01.2010 р. дорівнює 60255 грн.;

- сума 3% річних за період з 13.08.2008 року (дата набрання законної сили постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2008р. по справі 06/19-68) р. по 18.11.2010 р. складає 21028,93 грн., всього 81283,93грн. які підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт сплати основної суми заборгованості.

Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України позов відлягає до залишення без розгляду, оскільки позивач без поважних причин не надав суду розрахунку щодо стягнення 81323,69грн. із них: 3% річних - 10796,69грн., інфляційні втрати -70527грн., про що він сам не заперечує.

Оскільки позивачем було сплачено судовий збір лише 500грн. при поданні позовної заяви, ухвалою суду від 30.03.2012року сплату судового збору було відстрочено до ухвалення судового рішення по даній справі, тому підлягає достягненню з позивача 1126грн. судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 599, 626 Цивільного кодексу України, , ст.ст. 44. 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Горохівської міської ради (м. Горохів, вул. Шевченка, код 04051276) на користь Підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

81283,93грн. з них: 3% річних - 21028,93грн. та 60255грн. інфляційних втрат, а також стягнути 1626грн. витрат по оплаті судового збору.

3. Стягнути з Підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1126 грн. отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області., код за ЄДРПОУ-38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код банку отримувача (МФО) -803014, рахунок отримувача -31219206783002, код класифікації доходів бюджету -22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», призначення платежу "Судовий збір, за позовом Підприємця ОСОБА_1, код ЄДРПОУ 03499885"

4. В решті позовних вимог щодо стягнення 81283,93грн. позов залишити без розгляду.

Суддя Л. О. Черняк

Повний текст рішення

складено та підписано

23.05.12