Рішення № 24204996, 22.05.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

22.05.2012Справа №5002-21/814-2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія», м. Луганськ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Феодосія

про стягнення 3 760,01 грн.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача ОСОБА_5, довіреність № 52 від 19.04.2012 р., представник;

Відповідач не з'явився;

Сутність спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 3 434,69 грн., інфляційні нарахування у розмірі 21,37 грн., суму 3 % річних, що складає 49,26 грн., суму штрафної пені 254,69 грн. та судові витрати по оплаті послуг адвоката у розмірі 1 000,00 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі розраховувався з позивачем за поставлений за договором купівлі-продажу № 14/04/948/ф від 03.01.2011 р. товар, що привело до утворення заборгованості.

Відповідач у судове засідання призначене на 26 березня 2012 року не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - ухвала Господарського суду Автономної республіки Крим про порушення провадження у справі надсилалась 15.03.2012 р. за адресою вказаною позивачем у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, однак на день слухання справи повідомлення про вручення на адресу суду не поверталось. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2012 року слухання справи було відкладено на 10 квітня 2012 р.

28 березня 2012 року на адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим було повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, адресоване ФОП ОСОБА_3 з відміткою про вручення поштового відправлення 27 березня 2012 року.

Відповідач у засідання суду 10 квітня 2012 року не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2012 року надсилалась відповідачу за адресою вказаною позивачем у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією 12 квітня 2012 року, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав. У зв'язку з неявкою відповідача у засідання суду 10 квітня 2012 року слухання справи було відкладено на 10 травня 2012 року.

04 травня 2012 року до Господарського суду Автономної Республіки Крим було повернуто поштове відправлення адресоване відповідачу (ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2012 року) за формою № 20 з позначкою «за закінченням терміну зберігання»).

У зв'язку з неявкою відповідача у засідання суду 10 травня 2012 року, відповідно до ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2012 року слухання справи було відкладено на 22 травня 2012 року.

У засідання суду представник позивача з'явився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно свідоцтву про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В 04 № 065076 відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований у якості суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 27.08.2010 р. за юридичною адресою: 98187, Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, смт. Щебетовка, вул. Персикова, будинок 7 (а. с. 30), тобто за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві.

Крім того, 21 травня 2012 року до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим поштою від позивача надійшло клопотання за вих. № 109 від 02.04.2012 р. з додатком - витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_2 в якому надається інформація з Єдиного Державного реєстру щодо реєстрації ОСОБА_3, реєстраційний номер фізичної особи - підприємця - НОМЕР_3, місто реєстрації: АДРЕСА_1

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

03 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу № 14/04/948/Ф.

Відповідно до умов укладеного договору Продавець (позивач) зобов'язується передати Покупцю (відповідачу) у визначені договором строки товар, а Покупець зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах договору. Продавець передає за договором Покупцю партіями наступний товар: господарські товари, побутову техніку та інші товари народного споживання в асортименті, кількості, та за цінами за одиницю товару згідно накладним, які є невід'ємною частиною договору. Партією товару вважається його кількість, вказана у накладній.

Згідно пункту 1 статті 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно пункту З вищевказаної статті у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Пунктом 3.1. договору визначені умови поставки - одержання товару на умовах само вивозу зі складу продавця за адресою: м. Сімферополь, вул. Данилова, 43, або а попередньою домовленістю сторін.

Згідно з розділом 2 договору сторони домовились про наступні розмірі та порядки оплати: Покупець зобов'язаний перерахувати оплату за товар на розрахунковий рахунок Продавця протягом 21 календарного дню з моменту поставки товару у відповідності з умовами договору. Сторони домовилися, що датою виконання Покупцем своїх обов'язків з оплати товари вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

На виконання умов укладеного договору позивачем було здійснено поставку товару за наступними накладними № 813653 від 23.08.2011 р. на суму 2500,92 грн., № 821892 від 07.09.2011 р. на суму 1701,62 грн., № 839633 від 05.10.2011 р. на суму 234,49 грн. Всього на суму 4437,03 грн.

Однак відповідач, у порушення умов укладеного договору, за товар, поставлений позивачем, розрахувався не в повному обсязі, та не в обумовлені договором строки, що привело до утворення заборгованості в розмірі 3434,69 грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав доказів погашення виниклої заборгованості.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, позивач просить стягнути відповідача 3 % річних в розмірі 49,26 грн. та інфляційні втрати в розмірі 21,37 грн.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми штрафної пені в розмірі 254,69 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як визначено пунктом 5.2. договору - за кожний день прострочення платежу Покупцю нараховується штрафна неустойка в розмірі 0,6 % від суми несплаченого товару. Нарахування штрафної неустойки припиняється через 12 місяців зі дня, коли обов'язок повинен бути виконаний.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем сума пені розрахована виходячи з подвійної ставки НБУ.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 23 травня 2012 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.. ст.. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1; ІІН НОМЕР_1, рік народження не відомий, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія», м. Луганськ (м. Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, 2; р/р 2600401611324 в ЛФ ВАТ «Укрексімбанк» м. Луганськ, МФО 304289, ЄДРПОУ 31594936, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 3434,69 грн., інфляційні нарахування в розмірі 21,37 грн., 3 % річних в розмірі 49,26 грн., 254,69 грн. пені, а також судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.