Рішення № 24204975, 21.05.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

21.05.2012Справа №5002-33/1120-2012

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць»

(вул. Леніна, 108, с. Охотське, Нижньогірський район, АР Крим, 97123)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів»

(вул. Елеваторна, 2, с. Почетне, Красноперекопський район, АР Крим, 96020)

(вул. Леніна, 55Б, с. Воїнка, Красноперекопський район, АР Крим, 96033)

про стягнення 454 833.51 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 15.11.12, представник, Приватне сільськогосподарське підприємство «Гвардієць».

Від відповідача: не з'явився, ТОВ «Північно - Кримський комбінат хлібопродуктів».

Суть спору: приватне сільськогосподарське підприємство «Гвардієць» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Північно - Кримський комбінат хлібопродуктів» та просить суд стягнути заборгованість у розмірі 454 833.51грн., а саме - основний борг у сумі 425 159.69 грн., інфляційні втрати у сумі 15 730.91 грн. та 3% річних у сумі 13 942.91 грн.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 5/1 від 31 січня 2011 року в частині повної та своєчасної оплати вартості товару та обґрунтовані посиланнями на статті 526, 530, 611, 622, 625 Цивільного кодексу України та статті 193, 199 Господарського кодексу України.

Відповідач у судове засіданні не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини відсутності суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином (а.с.29). Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні позивачу роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

31 січня 2011 року між приватним сільськогосподарським підприємством «Гвардієць» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» (покупець) укладений договір № 5/1, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність, а покупець оплатити та прийняти рис-сирець українського походження врожаю 2010 року (продукція) (а.с. 20-21).

Загальна кількість продукції в заліковій вазі складає 200 тон (пункт 2.1 договору).

Пунктом 3.2 договору встановлена ціна продукції, яка за одну тону складає з ПДВ - 3500.00 грн.

Загальна вартість товару визначена в пункті 3.3 договору та становить - 700 000.00 грн.

Пунктом 4.1 договору визначено, що поставка продукції в повному обсязі здійснюється протягом трьох днів з моменту укладення договору.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що покупець проводить оплату 100% вартості продукції на розрахунковий рахунок продавця протягом семі банківських днів з дати надання оригіналів документів, зазначених в розділі 4 цього договору.

Оплата за продукцію вважається здійсненою в момент списання грошових коштів з банківського рахунку покупця у відповідності з реквізитами, зазначеними продавцем у виставленому рахунку-фактурі (пункт 5.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором (пункт 9.3 договору).

Як стверджує позивач, на виконання умов зазначеного договору, ним 31 січня 2011 року була поставлена продукція товару відповідачу на загальну суму 700 000.00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2 від 31 січня 2011 року (а.с. 22), а також довіреністю № 22 від 31 січня 2011 року на отримання 200 тон рису-сирцю від приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць» (а.с. 35).

Позивач зазначає, що відповідач порушив взяти на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару.

Так, 31 січня 2011 року сторонами складаний акт взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого сторони дійшли згоди про часткове припинення зобов'язання, зокрема, за договором купівлі-продажу № 5/1 від 31 січня 2011 року, де продавцем є ПСП «Гвардієць», а покупцем - ТОВ «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів». Розмір взаємних вимог, які погашаються за актом, складає 274 840.31 грн. (а.с. 25).

З огляду на викладене, позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості за вищезазначеним договором купівлі-продажу № 5/1 від 31 січня 2011 року в розмірі 425 159.69 грн.

21 листопада 2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав оплатити заборгованість в розмірі 437619.47 грн. (а.с. 24).

Однак, відповідачем вказані вимоги були виконані не в повному обсязі, несплаченою залишилася сума в розмірі 425 159.69 грн., що і з'явилось підставою для звернення приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже зазначалося, 31 січня 2011 року між приватним сільськогосподарським підприємством «Гвардієць» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» (покупець) укладений договір № 5/1, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність, а покупець оплатити та прийняти рис-сирець українського походження врожаю 2010 року (продукція) (а.с. 20-21).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначеного договору позивачем 31 січня 2011 року була поставлена продукція товару на загальну суму 700 000.00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2 від 31 січня 2011 року (а.с. 22), а також довіреністю № 22 від 31 січня 2011 року на отримання 200 тон рису-сирцю від приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць» (а.с. 35).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У пункті 5.1 договору сторони домовилися, що оплата товару покупцем здійснюється протягом 7 банківських днів.

Отже відповідач, прийнявши від позивача товар, взяв на себе зобов'язання щодо здійснення оплати його вартості, однак вони належним чином виконані не були.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів оплати заборгованості відповідачем суду не представлено.

Крім того, суд враховує те, що відповідач визнав наявність у нього заборгованості перед позивачем у більшому розмірі станом на 01 серпня 2008 року, що підтверджується його підписом на акті звірення взаєморозрахунків (а.с. 45).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» заборгованості в сумі 425 159.69 грн.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 13942.91 грн. та 15730.91 грн. інфляційних витрат.

Суд вважає ці вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий розрахунок інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за період з 08 лютого 2011 року по 12 березня 2012 року, розмір яких складає 15730.91 грн., а також 3% річних, розмір яких за період з 08 лютого 2011 року по 12 березня 2012 року складає 13942.91 грн. (а.с. 23).

Судом перевірений розрахунок, наданий позивачем, який проведений вірно, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 13942.91 грн. та 15730.91 грн. інфляційних витрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем у зв'язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 23 травня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» (вул. Елеваторна, 2, с. Почетне, Красноперекопський район, АР Крим, 96020; вул. Леніна, 55Б, с. Воїнка, Красноперекопський район, АР Крим, 96033, р\р 2600515934 у ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» у м. Сімферополв, МФО 324021, ІПН 348979101075, ЄДРПОУ 34897914) на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць» (вул. Леніна, 108, с. Охотське, Нижньогірський район, АР Крим, 97123, р\р\ 26003303361047 в ФВ ПІБ м. Красноперекопськ, МФО 324418, ІПН 308891901206, ЄДРПОУ 30889192) 425159.69 грн. заборгованості, 15730.91 грн. інфляційних витрат, 13942.91 грн. 3% річних та 9059.34 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.