Ухвала суду № 24204881, 22.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"22" травня 2012 р. Справа № 5023/9265/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т. В. Гоголь Т. Г., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Ема-цемент"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.03.12у справі№ 5023/9265/11 господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ема-цемент"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалоконструкція"простягнення 136596,80 грн.

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ема-цемент", яка отримана судом 17.05.12, на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.12, не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 44 цього ж Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" (набрав чинність з 01.11.11) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Разом з тим, на даний час є чинною і Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 № 15. Так, відповідно до пункту 14 цієї Інструкції при перерахуванні мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету _грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Додане до касаційної скарги платіжне доручення від 06.04.12 № 947 про сплату судового збору у сумі 7 386,47 грн. не може бути належним доказом, підтверджуючим сплату судового збору у встановленому порядку, оскільки на платіжному дорученні відсутня відмітка банку про зарахування судового збору до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Також, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення із зазначенням порушених норм права, конкретних їх пунктів та статей.

Крім того, згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Проте, скаржник в касаційній скарзі, вказуючи на незаконність постанови Харківського апеляційного господарського суду, посилається на невірну оцінку апеляційним судом доказів та невірно встановлені обставини справи. Однак, у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи, оскільки згідно імперативних вимог статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування згаданими господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто, в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.

Зважаючи на те, що у поданій касаційній скарзі посилання на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зводиться до аналізу наявних у справі доказів та встановлених судами обставин справи, наголошується на невідповідності висновків суду обставинам справи, враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню також на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що за приписами частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, наведених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення, з врахуванням вимог статей 53, 110 зазначеного Кодексу.

Керуючись статтями 86, 111, пунктами 4, 6 частини 1 статті 1113, статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ема-цемент" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.12 у справі № 5023/9265/11 повернути скаржникові без розгляду.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець