Ухвала суду № 24204130, 10.05.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голуб В.А.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року справа №2а/0570/2362/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Лях О.П. , Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 р. у справі № 2а/0570/2362/2012 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 4 761,60 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 р. у справі № 2а/0570/2362/2012 в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 4 761, 60 грн. - відмовлено повністю.

Позивач , не погодившись з цим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області - зареєстрований виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 12.01.2001 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 22035513, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 296954 (а.с.35).

Відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області - зареєстрований виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 26.12.2000 року, ідентифікаційний код юридичної особи -25968441, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 164005.

За період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року позивач здійснив виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_1, який є дитиною - сиротою та ОСОБА_7., ІНФОРМАЦІЯ_2, який є дитиною -сиротою на загальну суму 4 761, 60 грн.

Позивачем за вказаний період були складені акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які він надав відповідачеві для заліку.

Відповідачем суми виплачених пенсій не прийняті до заліку у зв'язку із тим, що вказані особи не навчаються.

Згідно зі ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - Основи), загальнообов'язкове державне соціальне страхування є системою прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до ст. 4 Основ на Україні, залежно від виду страхового випадку, передбачені відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, які регулюються окремими законами, прийнятими згідно цих Основ. У ст. 25 Основ викладений перелік соціальних послуг та матеріального забезпечення.

На підставі ч. 4 ст. 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 81 цього закону визначено, що призначення та виплата пенсій здійснюється органами Пенсійного фонду України.

З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (надалі - Закон) обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до п. 1 ст. 21 Закону Фонд зобов'язаний у встановленому порядку своєчасно та повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника з цих причин, при настанні страхового випадку.

Пунктом 5 ст. 24 Закону визначено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціальною страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Статтею 34 Закону передбачено, що виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, а в разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають право особи зазначені у ст. 33 Закону. В даний час ці пенсії призначаються і виплачуються органами Пенсійного Фонду України згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення", які відшкодовуються йому за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Згідно ст. 33 Закону у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є, зокрема, діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання -до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

У даному випадку відповідачем не враховані суми витрат на виплату пенсій у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_6. та ОСОБА_7., оскільки ці особи припинили навчання, що підтверджується відповідними довідками.

Зазначені особи були студентами денної форми навчання, а саме: ОСОБА_6 був студентом Донецького гірничого технікуму у період з 01.09.2006 року по 12.01.2010 року (а.с.36) та ОСОБА_7. був студентом Макіївського будівельного центру професійно-навчальної освіти у період з 01.09.2008 року по 30.06.2011 року (а.с.37).

У період їх навчання відповідач здійснював відшкодування позивачеві витрат на виплату цим особам пенсій у зв'язку із втратою годувальника, але після припинення цими особами навчання підстави для відшкодування сплачених пенсій відсутні.

Також суд вважає за доцільне зазначити, що призначення пенсії по втраті годувальника, не є безумовною підставою для відшкодування такої пенсії відповідачем.

З огляду на зазначене, позивач не має права на відшкодування сум пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які були ним сплачені, оскільки відсутні правові підстави для їх відшкодування, відповідно позовні вимоги не можуть вважатися обгрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, що є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 197 , 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 р. у справі № 2а/0570/2362/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 р. у справі № 2а/0570/2362/2012 - залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів: В.В. Попов

О.П. Лях

М.І.Старосуд