Ухвала суду № 24200658, 23.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Широка К.Ю.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2012 року справа №2а-8605/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

23 березня 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишов М.В.

секретар Газарян А.В.

за участі представника відповідача Басакіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційні скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську та Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 р. в справі № 2а-8605/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „ЮТейр-Україна" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 р. задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „ЮТейр-Україна" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000552360 від 20.09.2011 р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 600000 грн. та накладення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн., стягнуте з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за червень 2011 р. в розмірі 600000 грн.

Відповідачами подані апеляційні скарги, в якій вони просили скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга органу державної податкової служби мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права. Порушення, на думку апелянта, полягають у тому, що судом першої інстанції не прийняті до уваги доводи податкового органу про неможливість дослідження фактичної сплати податку до бюджету по ланцюгу постачання, а висновки суду щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування не залежить від підтвердження надходжень податку до бюджету по ланцюгу не відповідають вимогам Податкового кодексу України. Судом не було встановлено, за якими господарськими операціями був сформований податковий кредит, не досліджений факт наявності порушень з боку контрагентів позивача.

Відповідач ГУ ДКУ у Луганській області в апеляційній скарзі зазначає про те, що у зв'язку з не закінченням процедури судового оскарження податкового зобов'язання та неотримання висновку органу державної податкової служби про відшкодування податку, у відповідача відсутні підстави для відшкодування податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник відповідача Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську апеляційну скарги підтримав, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ГУ ДКУ в Луганській області та позивач до судового засіданні не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності зазначених осіб.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог, викладених в апеляційних скаргах відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна", ідентифікаційний код 36129430, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.09.2008 за № 13821050001015489, що підтверджується свідоцтвом № 485910 про державну реєстрацію юридичної особи, виданим 15.10.2009р.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", якій діяв на час формування податкового кредиту позивачем, бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого-звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивачем до відповідача Ленінської МДПІ у м. Луганську для вирішення питання про бюджетне відшкодування була подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року із зазначенням від'ємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача з Державного бюджету України.

Статтею 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункті 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб.

В період з 01.09.2011 р. по 13.09.2011 р. податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2011 року. Перевірка проводилася відповідно до наказу начальника Ленінської МДПІ у м. Луганську від 29.08.2011 р. № 1533 та на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України. За результатами перевірки складений акт від 13.09.2011 р. № 581/23-616/36129430.

Як вбачається з акту, в ході перевірки встановлені порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" заявленої суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2011 року на суму 600000 грн.

На підставі акту перевірки від 13.09.2011 р. за № 581/23-616/36129430 Ленінською МДПІ у м. Луганську прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000552360 від 20.09.2011 р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією з цього податку за червень 2011 року на суму 600000 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було досліджено всю первинну документацію, на підставі якої здійснювалася позивачем господарська діяльність у червні 2011 року та зроблено вірний висновок, що наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Також, колегія суддів не приймає доводи апелянта та погоджується з висновком суду першої інстанції, що спір виник внаслідок вільного трактування органом державної податкової служби пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів "поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою", без врахування далі слів "у випадках, визначених цим Законом". За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Підпунктом 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Чинним законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій.

Що стосується доводів апелянта органу Державної казначейської служби, колегія суддів зазначає, що з урахуванням положень Закону України „Про податок на додану вартість", який був чинним на час виникнення у позивача права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, позивачем обраний належний спосіб захисту порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 07.12.2011 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську та Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 р. в справі № 2а-8605/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 р. в справі № 2а-8605/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „ЮТейр-Україна" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 28.03.2012 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.