Рішення № 24194255, 22.11.2011, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 2-746/11

РІШЕННЯ

іменем України

"22" листопада 2011 р. Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі : головуючого Мазурчак А. Г.

за участю секретаря Мигдальської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом кредитної спілки імені О.І. Кульматицького до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами ,-

встановив:

Кредитна спілка імені О.І. Кульматицького звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що 17.12.2007 року відповідачка ОСОБА_2, яка є членом кредитної спілки, отримала кредит в кредитній спілці імені О.І. Кульматицького строком на 24 місяці в сумі 3000 гривень за Договором споживчого кредиту № 569 від 17.12.2007 року і зобов'язалася повернути зазначену суму, а також проценти за користування кредитом, згідно графіку розрахунків (п.3.3 Договору). В забезпечення виконання Договору був укладений між кредитною спілкою і ОСОБА_3, Договір поруки № 569 від 17.12.2007р., згідно з яким поручитель взяв на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2 у випадку неналежного виконання останньою грошових зобов'язань згідно Договору (п.п. 2.1. Договору поруки).

Протягом дії Договору споживчого кредиту ОСОБА_2 постійно порушувала графік сплати, а з лютого 2009 року взагалі припинила сплати за кредитом та нарахованим процентам за користування кредитом. На неодноразові пропозиції спілки про добровільну сплату боргу ні позичальник, ні поручитель не реагували.

08.04.2009 року спілка звернулася до Тивріського районного суду за заявою про видачу судового наказу про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь спілки заборгованості в сумі 2041 грн. 19 коп., яка складалася з основної суми кредиту - 1869 грн. 68 коп. та процентів за користування в сумі 171 грн. 51 коп., а також судових витрат в сумі 40 грн. 50 коп. (в т.ч. - 25 грн. 50 коп. держмито та 15 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову).

15.04.2009 року Тиврівський районний суд розглянув справу № 2-«н»-74/09 та задовольнив заяву спілки і видав наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та Ідентифікаційний код НОМЕР_1 ОСОБА_3 на користь спілки боргу в сумі 2041 грн. 19 коп. та судові витрати в сумі 40,50 грн.

18.05.09 року спілка звернулася до відділу ДВС Тиврівського районного управління юстиції з поданням виконавчих листів для примусового стягнення боргу з боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Стягнення боргу проводилося з 10 липня 2009 р. по 14 липня 2011 р. (додаток 5).

20.02.2008 року відповідач ОСОБА_3, який є членом кредитної спілки, отримав кредит в кредитній спілці імені О.І. Кульматицького строком на 24 місяці в сумі 1400 гривень за Договором споживчого кредиту № 59 від 20.02.2008 року і зобов'язався повернути зазначену суму, а також проценти за користування кредитом, згідно графіку розрахунків (п.3.3 Договору). В забезпечення виконання Договору був укладений між кредитною спілкою і ОСОБА_2, Договір поруки № 59 від 20.02.2008р., згідно з яким поручитель взяла на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3 у випадку неналежного виконання останнім грошових зобов'язань згідно Договору (п.п.2.1. Договору поруки).

Протягом дії Договору споживчого кредиту ОСОБА_3 постійно порушував графік сплати, а з січня 2009 року взагалі припинив сплати по кредиту та нарахованим процентам за користування кредитом. На неодноразові пропозиції Спілки про добровільну сплату боргу ні позичальник, ні поручитель не реагували.

08.04.2009 року спілка звернулася до Тиврівського районного суду з заявою про видачу судового наказу про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь спілки заборгованості в сумі 946 грн. 66 коп., яка складалася з основної суми кредиту- 819 грн. 85 коп. та процентів за користування в сумі 126 грн. 81 коп., а також судових витрат в сумі 40 грн. 50 коп. (в т.ч. - 25 грн. 50 коп. держмито та 15 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову).

15.04.2009 року Тиврівський районний суд розглянув справу № 2-н-74/09 р. та задовольнив заяву спілки і видав наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь спілки боргу в сумі 946 грн. 66 коп. та судові витрати в сумі 40,50 грн.

18.05.09 року спілка звернулася до відділу ДВС Тиврівського районного управління юстиції з поданням виконавчих листів для примусового стягнення боргу з боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Стягнення боргу проводилося з 10.07.2009 р. по 12.01.2011 р.

Пунктом 9.2 Договорів № 569 від 17.12.2007 р. та № 59 від 20.02.2008 р. встановлено, що Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами власних обов'язків за цим Договором.

Відповідно до вимог ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлений договором. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором, і відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки, що передбачено ст. 612 ЦК України, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, як цього вимагає ст. 526 ЦК України.

Так як, згідно зі ст.ст.598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання, а приписи ст.625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення та у зв'язку з тим, що в процесі виконання судового рішення договірні відносини між кредитною спілкою та позичальниками не припинялися, було нараховано проценти (плата за користування кредитом) від суми залишку кредиту : боржнику ОСОБА_2 за період з 09.04.2009 року по 15.09.2011 року нараховані проценти від суми залишку кредиту (п.п.3.1., 3.6.Договору споживчого кредиту № 569 від 17.12.2007 року.) в розмірі 1658,58 грн. ; боржнику ОСОБА_3 за період з 09.09.04.2009 року по 15.09.2011 року нараховані проценти (плата за користування кредитом) від суми залишку кредиту (п.п. 3.1., 3.6. Договору споживчого кредиту № 59 від 20.02.2008 року.) в розмірі 543,69 грн.

Станом на 15.09.2011 року загальна заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитами становить 2202, 27 грн.

Просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь кредитної спілки імені О. І. Кульматицького заборгованість в сумі 2202,27 грн., яка складається : а) із заборгованості ОСОБА_2 (договір № 569 від 17.12.2007 р), - 1658,58 грн.. в) із заборгованості ОСОБА_3 (договір №59 від 20.02.2008 р.), - 543,69 грн. та стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки імені О.І. Кульматицького судові витрати в сумі 171 грн.

В судове засідання представник позивача КС імені О.С. Кульматицького в судове засідання не з'явився у позові просить спаву розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2. позовні вимоги визнала, не заперечує проти задоволення позову, пояснила суду, що 10.11.2011 р. сплатила на погашення заборгованості 600 грн., просить прийняти до матеріалів справи відповідні квитанції.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоч про розгляд справи повідомлений своєчасно, що стверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення

Суд, вислухавши осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку , що встановлені договором.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати належних йому процентів.

17.12.2007 року відповідач ОСОБА_2, яка є членом кредитної спілки, отримала кредит в кредитній спілці імені О.І. Кульматицького строком на 24 місяці в сумі 3000 гривень за Договором споживчого кредиту № 569 від 17.12.2007 року (а.с.6-7) і зобов'язалася повернути зазначену суму, а також проценти за користування кредитом, згідно графіку розрахунків (п.3.3 Договору). В забезпечення виконання Договору був укладений між кредитною спілкою і ОСОБА_3, Договір поруки № 569 від 17.12.2007р. (а.с.8), згідно з яким поручитель взяв на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2 у випадку неналежного виконання останньою грошових зобов'язань згідно Договору (п.п. 2.1. Договору поруки).

Протягом дії Договору споживчого кредиту ОСОБА_2 постійно порушувала графік сплати, а з лютого 2009 року взагалі припинила сплати за кредитом та нарахованим процентам за користування кредитом. На неодноразові пропозиції спілки про добровільну сплату боргу ні позичальник, ні поручитель не реагували.

08.04.2009 року спілка звернулася до Тивріського районного суду за заявою про видачу судового наказу про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь спілки заборгованості в сумі 2041 грн. 19 коп., яка складалася з основної суми кредиту - 1869 грн. 68 коп. та процентів за користування в сумі 171 грн. 51 коп., а також судових витрат в сумі 40 грн. 50 коп. (в т.ч. - 25 грн. 50 коп. держмито та 15 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову).

15.04.2009 року Тиврівський районний суд розглянув справу № 2-«н»-74/09 та задовольнив заяву спілки і видав наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та Ідентифікаційний код НОМЕР_1 ОСОБА_3 на користь спілки боргу в сумі 2041 грн. 19 коп. та судові витрати в сумі 40,50 грн.

18.05.09 року спілка звернулася до відділу ДВС Тиврівського районного управління юстиції з поданням виконавчих листів для примусового стягнення боргу з боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Стягнення боргу проводилося з 10 липня 2009 р. по 14 липня 2011 р. .

20.02.2008 року відповідач ОСОБА_3., який є членом кредитної спілки, отримав кредит в кредитній спілці імені О.І. Кульматицького строком на 24 місяці в сумі 1400 гривень за Договором споживчого кредиту № 59 від 20.02.2008 року (а.с.11-12) і зобов'язався повернути зазначену суму, а також проценти за користування кредитом, згідно графіку розрахунків (п.3.3 Договору). В забезпечення виконання Договору був укладений між кредитною спілкою і ОСОБА_2 договір поруки № 59 від 20.02.2008р. (а.с.13), згідно з яким поручитель взяла на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3 у випадку неналежного виконання останнім грошових зобов'язань згідно Договору (п.п.2.1. Договору поруки).

Протягом дії Договору споживчого кредиту ОСОБА_3 постійно порушував графік сплати, а з січня 2009 року взагалі припинив сплати по кредиту та нарахованим процентам за користування кредитом. На неодноразові пропозиції Спілки про добровільну сплату боргу ні позичальник, ні поручитель не реагували.

08.04.2009 року спілка звернулася до Тиврівського районного суду з заявою про видачу судового наказу про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь спілки заборгованості в сумі 946 грн. 66 коп., яка складалася з основної суми кредиту - 819 грн. 85 коп. та процентів за користування в сумі 126 грн. 81 коп., а також судових витрат в сумі 40 грн. 50 коп. (в т.ч. - 25 грн. 50 коп. держмито та 15 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову).

15.04.2009 року Тиврівський районний суд розглянув справу № 2-н-74/09 р. та задовольнив заяву спілки і видав наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь спілки боргу в сумі 946 грн. 66 коп. та судові витрати в сумі 40,50 грн.

18.05.09 року спілка звернулася до відділу ДВС Тиврівського районного управління юстиції з поданням виконавчих листів для примусового стягнення боргу з боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Стягнення боргу проводилося з 10.07.2009 р. по 12.01.2011 р.

Пунктом 9.2 Договорів № 569 від 17.12.2007 р. та № 59 від 20.02.2008 р. встановлено, що Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами власних обов'язків за цим Договором.

Відповідно до вимог ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлений договором. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором, і відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки, що передбачено ст. 612 ЦК України, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, як цього вимагає ст. 526 ЦК України.

Так як, згідно зі ст.ст.598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання, а приписи ст.625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення та у зв'язку з тим, що в процесі виконання судового рішення договірні відносини між кредитною спілкою та позичальниками не припинялися, було нараховано проценти (плата за користування кредитом) від суми залишку кредиту : боржнику ОСОБА_2 за період з 09.04.2009 року по 15.09.2011 року нараховані проценти від суми залишку кредиту (п.п.3.1., 3.6.Договору споживчого кредиту № 569 від 17.12.2007 року.) в розмірі 1658,58 грн. ; боржнику ОСОБА_3 за період з 09.09.04.2009 року по 15.09.2011 року нараховані проценти (плата за користування кредитом) від суми залишку кредиту (п.п. 3.1., 3.6. Договору споживчого кредиту № 59 від 20.02.2008 року.) в розмірі 543,69 грн.

Станом на 15.09.2011 року загальна заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитами становить 2202, 27 грн.

10.11.2011 р. позивачами було сплачено на погашення заборгованості за кредитним договором № 59 від 20.02.2008 р. 200 грн., а за кредитним договором № 569 від 17.12.2007 р. - 400 грн., що стверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру від 10.11.2011 р.

Тому до сплати за кредитними договорами з відповдачів підлягає сума 1602,27 грн. та 171 грн. судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 212- 215, 223 ЦПК України, ст.ст.207, 526, 533, 536, 546, 553, 610, 611, 651, 1048 -1050, 1054 ЦК України, ст.4 Закону України "Про судовий збір", -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь кредитної спілки імені О. І. Кульматицького заборгованість в сумі 1602 (одну тисячу шістсот дві) грн. 27 коп., та стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки імені О.І. Кульматицького судові витрати в сумі 171 (сто сімдесят одну) грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський райсуд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: А. Г. Мазурчак