Рішення № 2419037, 20.11.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

20.11.2008

Справа №2-2/10017-2008

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01030,м.Київ, б-р Тараса Шевченко, 18) в Кримської філії (95000, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург, 11)

до відповідача Професійної спілки промисловців і підприємців АР Крим (95005, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 8)

про стягнення 488грн.20коп.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Герасіменко – ю/к центру телекомунікаційних послуг Кримської філії ВАТ «Укртелеком», довіреність у справі.

Від відповідача : не з’явився.

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про стягнення 488грн.20коп., з яких 431грн.72коп. сума боргу за послуги зв’язку, 28рн.42коп. індекс інфляції, 7грн.12коп. річні та 20грн.94коп. пеня.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений Договір №1513/2 від 26.12.2000р., відповідно до якого позивач надав відповідачу послуги телекомунікаційного зв’язку. Однак, відповідач порушив умови договору щодо оплати отриманих послуг та за період з 01.12.2007р. до 16.4.2008р. сума боргу склала 431грн.72коп., що і стало підставою для нарахування 3% річних, інфляції, пені та звернення позивача з позовом у суд.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст.599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ, або оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Між позивачем та Кримським республіканським комітетом профспілки промисловиків та підприємців був укладений типовий договір №1513/2 від 26.12.2000р. про надання послуг електрозв’язку.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у АР Крим №05.3-5/4336 від 10.12.2007р Кримський республіканський комітет профспілки промисловиків та підприємців зараз у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться з назвою Професійна спілка промисловців і підприємців АР Крим.

Відповідно до п.1 вищенаведеного договору предметом договору є надання підприємством зв’язку послуг електрозв’язку, перерахованих у додатку 1, та безплатні послуги, перераховані у додатку 2.

Оплата та порядок розрахунків передбачені р.4 договору, згідно з яким споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою системою оплати кредитною з представленням рахунків. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяті днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку стягується додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг. (4.2, 4.5)

У виконання узятих на себе обов’язків за договором, позивач надав відповідачеві передбачені договором послуги телефонного зв’язку за тел.250095, 258311, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі розшифровками по міжміським переговорам та даними по об’ємам наданих послуг.

Відповідно до ст..33 Закону України „Про телекомунікації” вказані послуги підлягають оплаті абонентом.

Однак, відповідач не сплатив надані позивачем послуги, заборгованість за період з 01.12.2007р. до 16.4.2008р складає 431грн.72коп., яка на момент розгляду спору не погашена, що підтверджується довідкою – розрахунком від 14.10.2008р та зворотною відомістю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як він такі в суд не представив.

Заборгованість у розмірі 431грн.72коп. підтверджується матеріалами справи, таким чином, у цій частині позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу заявлені вимоги про стягнення 28рн.42коп. індексу інфляції за період з 01.02.2008р до 01.9.2008р. та 7грн.12коп. річних за період з 21.01.2008р до 25.9.2008р, які підлягають задоволенню, оскільки, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення пені у розмірі 20грн.94коп. за 182 дня.

Відповідно до ст.ст. 547, 549 ЦК України правочин по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 5.8 договору передбачає, що у випадку не уплати за надані послуги електрозв’язку зверх встановленого строку (з 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, що розраховується з вартості неоплачених послуг у розмірі одної облікової ставки НБУ від суми затриманих платежів за кожен день затримки відповідно до діючого законодавства.

Тому, суд вважає, що розрахунок пені позивачем здійснений правильно та позов у частині стягнення 20грн.94коп. пені обґрунтований та підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на відповідача.

За згодою представника позивача в судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений та підписаний 24.11.2008р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Професійної спілки промисловців і підприємців АР Крим (95005, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 8, р/р 26008010065401 у ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» м.Сімферополь, МФО 324485, ЗКПО 24496655) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01030, м.Київ, б-р Тараса Шевченко, 18) в Кримської філії (95000, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург, 11, р/р 260002257 у КРД ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» м.Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 22236588) 431грн.72коп. суми боргу за послуги зв’язку, 28рн.42коп. індексу інфляції, 7грн.12коп. річних, 20грн.94коп. пені, 102,00грн. держмита, 118,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.