Рішення № 24189623, 07.05.2012, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 2-30/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2012 року Христинівський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого - судді Олійника М.Ф.,

при секретарі Кравченко І.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідача Христинівської ЦРЛ ОСОБА_3., ОСОБА_6., представника третьої особи Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області Пилипишина С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області справу за позовом ОСОБА_1 до Христинівської центральної районної лікарні про стягнення заборгованості із заробітної плати, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Христинівської центральної районної лікарні про стягнення заборгованості із заробітної плати, відшкодування моральної шкоди.

Просив стягнути з Христинівської ЦРЛ на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 15192,48 грн., 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на такі обставини.

30.09.1971р. він був прийнятий на роботу в Христинівську ЦРЛ на посаду ординатора-хірурга хірургічного відділення (наказ № 44 від 28.09.1971р.).

З 22.02.1999р. він був переведений з посади ординатора-хірурга хірургічного відділення, де він працював на повну ставку, на посаду лікаря-хірурга ургентного (наказ № 8 від 20.02.1999р.)

З 01.08.1999р. він був переведений з посади лікаря-хірурга ургентного на таку ж посаду, але з навантаженням 0,5 ставки (наказ № 33/к від 30.07.1999р.), де і працює на даний час.

27.02.1998р. по Христинівській ЦРЛ було прийняте розпорядження № 7, згідно з яким у зв'язку із проведеним скороченням, погоджено з наказом МОЗ України, ліжкового фонду в районі, штатів з обліку низького навантаження в ургентних лікарів під час чергування в нічний час, вихідні і святкові дні, на зміну розпорядженню по ЦРЛ від 30.07.1996р. зобов'язано виконання обов'язків чергового лікаря по ЦРЛ лікарям-хірургам ургентуючим згідно із затвердженим графіком.

З даним наказом як він, так і його колеги не погодились, про що поставили свої підписи.

Проте наказ був і він вимушений був його виконувати, оскільки йшлось про життя і здоров'я пацієнтів. Незважаючи на те, що вказана робота, яка була всупереч вимогам законодавства про працю йому навантажена, виконувалась, оплата за неї йому не проводилась. І так тривало багато років підряд із 1999 року по 2007 рік включно. І тривало б можливо по даний час, якби не прикрий випадок, який стався в Христинівській ЦРЛ, а саме ургентний хірург, на якого також були покладені обов'язки чергового лікаря, перебував в операційній, а в цей час в неврологічному відділенні помирав хворий, оскільки лікар був зайнятий і не міг надати йому допомогу.

Після цього випадку за скаргами родичів даного хворого була облздороввідділом призначена комісія, яка виявила дані порушення трудового законодавства і визнала розпорядження № 7 від 27.02.1998р. про суміщення посад лікаря-хірурга ургентного з посадою чергового лікаря незаконним і дане розпорядження було скасоване.

02.01.2008р. був наказ по Христинівській ЦРЛ, яким затверджений графік чергування чергових лікарів і оплата їх роботи, поряд з лікарем-хірургом ургентним, оскільки робота чергового лікаря примусово навантажувалась лікарю-хірургу ургентному.

По кількості відпрацьованих годин за період з 1999 року по 2007 рік він працював на 0, 75 ставки, тоді коли оплата проводилась лише за 0,5 ставки, в зв'язку з чим виникла заборгованість за 9 років, про яку йому стало відомо лише в 2010р. В зв'язку з чим він звернувся до Христинівської ЦРЛ з письмовою заявою про нарахування та виплату йому заборгованості по заробітній платі.

Проте відповідач надав йому відповідь про те, що заробітна плата йому виплачена в повному обсязі і заборгованості перед ним у ЦРЛ немає.

З таким рішенням він не погодився та звернувся в прокуратуру Христинівського району та територіальну державну інспекцію праці у Черкаській області із заявою про проведення перевірки викладених ним фактів порушення трудового законодавства та дотримання законодавства України про оплату праці.

Даною перевіркою було встановлено, що в дійсності адміністрацією Христинівської ЦРЛ допущено порушення вимог законодавства про працю, Закону України «Про оплату праці».

Заборгованість Христинівської ЦРЛ перед ним складає 15192,48 грн., з яких 1192,56 грн. заборгованості за 1999 рік, 772,20 грн. заборгованості за 2000 рік, 921,36 грн. заборгованості за 2001 рік, 940,92 грн. заборгованості за 2002 рік, 1230,36 грн. заборгованості за 2003 рік, 1400,88 грн. заборгованості за 2004 рік, 2105,88 грн. заборгованості за 2005 рік, 2503,20 грн. заборгованості за 2006 рік, 4125,12 грн. заборгованості за 2007 рік.

Вказаними протиправними діями Христинівської ЦРЛ йому була завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що від дій відповідача він терпів приниження, від чого втратив сон і спокій, що потребувало від нього додаткових зусиль для організації його життя та побуту. Моральну шкоду він оцінює в 5000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві.

Представники відповідача Христинівської ЦРЛ ОСОБА_3. та ОСОБА_6. в судовому засіданні позов не визнали, при цьому пояснили, що оплата праці за додаткову роботу черговим лікарем по лікарні за період часу, зазначений у позові ОСОБА_1, чинним законодавством передбачена не була, крім того, позивачем ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду за період з 1999р. по 2001р.

Ухвалою суду до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, були залучені Христинівська райдержадміністрація та Христинівська районна рада.

Представник третьої особи Христинівської райдержадміністрації Черкаської області Пилпишин С.П. у судовому засіданні висловив думку, що позов не підлягає задоволенню повністю, оскільки позивачем не надані докази його додаткової роботи черговим лікарем по Христинівській ЦРЛ, а з 2003р. по 2007р. позивач ОСОБА_1 не брав чергувань по лікарні.

Представник третьої особи Христинівської районної ради у судове засідання не з'явився, однак від районної ради надійшла заява з проханням розглянути справу без участі її представника.

За таких умов суд вважає можливим розглянути справу без участі представника третьої особи Христинівської районної ради.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідка ОСОБА_7, державного інспектора праці, який вважає, що Христинівською ЦРЛ не було допущено порушень при виплаті заробітної плати ОСОБА_1, свідків головного бухгалтера Христинівської ЦРЛ ОСОБА_8, бухгалтера по нарахуванню заробітної плати ОСОБА_9, заступника головного лікаря з економічних питань ОСОБА_6., які підтвердили проведення оплати праці за чергування по лікарні з 2004р., дослідивши письмові докази: відповідь прокуратури Христинівського району на звернення ОСОБА_1 від 06.12.2010р. за № 06/2-3Б-вих10, лист Христинівської ЦРЛ від 06.11.2010р. за № 807 про відсутність заборгованості перед ОСОБА_1, копії листа територіальної державної інспекції праці у Черкаській області у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 22.09.2010р. за № 11 про результати проведеної перевірки про дотримання законодавства про працю, довідку Христинівської ЦРЛ від 13.12.2010р. за № 133 про займані ОСОБА_1 посади за весь період його роботи, довідку Христинівської ЦРЛ від 27.10.2010р. про те, що чергування лікарів по лікарні до 02.01.2008р. проводилось відповідно до циркулярного листа МОЗ УРСР від 16.06.1978р. за № 181-05/611 «О дежурствах врачей хирургов, травматологов, гинекологов, офтальмологов для оказания екстренной медицинской помощи городскому и сельскому населению» та п. 5.2. наказу МОЗ України № 308/519 від 05.10.2005р. «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», проплата за чергування проводилась згідно із зазначеними нормативними документами за рахунок наявності економії заробітної плати, зменшення тривалості робочого дня, надання додаткових днів відпочинку або за рахунок місячної норми робочого часу працівника, що обліковувалась табелем робочого часу, табелі надати лікарня не може, оскільки вони підлягають зберіганню протягом одного року, а тому на даний час знищені, з 02.01.2008р. наказом № 01/к введена посада лікаря приймального відділення, довідку Христиніської ЦРЛ від 24.12.2010р. за № 956 про розмір середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 за 1999-2010 роки, розшифровку заробітної плати (посадового окладу та 50 % посадового окладу за суміщення професій) на хірурга ОСОБА_1 за 1999-2004 роки, копії розпорядження № 7 від 27.02.1998 р. по Христинівській райлікарні, трудової книжки ОСОБА_1, висновок Христинівської ЦРЛ про те, що оригінал розпорядження № 7 від 27.02.1998р. не було знайдено, дане розпорядження було загублене з вини завідуючої відділу кадрів ОСОБА_5., покарання якої в даний час неможливо, оскільки остання проживає в м. Києві та не працює в лікарні, пояснювальної записки завідуючого відділом кадрів ОСОБА_4., пояснювальної записки виконуючого обов'язки завідуючого відділом кадрів ОСОБА_3., пояснювальної записки завідуючої відділом кадрів ОСОБА_2., копії акта перевірки територіальної державної інспекції праці у Черкаській області за дотриманням законодавства про працю від 15.09.2010р., припису територіальної державної інспекції праці у Черкаській області від 15.09.2010р., акт Христинівської ЦРЛ від 07.05.2010р. за №1 про виділення до знищення документів, що не підлягають зберіганню, копії наказу Христинівської ЦРЛ від 28.09.2009р. за № 67 про створення експертної комісії по архіву, розшифровку заробітної плати хірурга ОСОБА_1 за 1999-2007 роки, копію постанови судді Христинівського районного суду від 07.10.2010р. у справі № 3-554-2010 щодо головного лікаря Христинівської ЦРЛ ОСОБА_10. за ч.1 ст. 41 КУпАП, протоколу територіальної державної інспекції праці у Черкаській області від 15.09.2010р. про адміністративне правопорушення, допущене головним лікарем Христинівської ЦРЛ ОСОБА_10., довідку обласного комітету Черкаської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я про копії галузевих та регіональних угод, копії даних щодо фактично нарахованої заробітної плати працівників бюджетних установ за січень-грудень 2007р. по Христинівському району, даних щодо фактично нарахованої заробітної плати працівників бюджетних установ за 2005р. по Христинівському району, даних щодо фактично нарахованої заробітної плати працівників бюджетних установ за січень-грудень 2006р. по Христинівському району, довідку Христинівської міської ради від 12.10.2011р. за №694, довідку фінансового управління Христинівської райдержадміністрації від 10.03.2011р. за № 01-21/304, копії статуту Христинівської ЦРЛ, колективного договору Христинівської ЦРЛ за 2003-2004 роки, галузевих та регіональних галузевих угод, наказу № 15/к від 01.04.1996 р. по Христинівській ЦРЛ, наказу № 17/к від 15.04.1996р. по Христинівській ЦРЛ, акта перевірки територіальною державною інспекцією праці Черкаської області дотримання законодавства про працю у Христинівській ЦРЛ № 23-22-55/17 від 27.03.2012р., оглянувши та дослідивши особові рахунки працівників Христинівської ЦРЛ за 1999-2003 роки, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 30.09.1971р. позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в Христинівську ЦРЛ на посаду ординатора-хірурга хірургічного відділення (наказ № 44 від 28.09.1971р.).

З 22.02.1999р. він був переведений з посади ординатора-хірурга хірургічного відділення, де він працював на повну ставку, на посаду лікаря-хірурга ургентного (наказ № 8 від 20.02.1999р.)

З 01.08.1999р. він був переведений з посади лікаря-хірурга ургентного на таку ж посаду, але з навантаженням 0,5 ставки (наказ № 33/к від 30.07.1999р.), де і працює на даний час.

27.02.1998р. по Христинівській ЦРЛ було прийняте розпорядження № 7, згідно з яким виконання обов'язків чергового лікаря по ЦРЛ було покладене на лікарів-хірургів ургентних згідно із затвердженим графіком. Вказане розпорядження було видане без врахування питання оплати праці за додаткову роботу, в порушення вимог наказу МОЗ України від 23.11.1993 р. за №229.

Оригінал розпорядження № 7 по лікарні від 27.02.1998р. на даний час втрачений, про що свідчать матеріали службової перевірки по лікарні, які долучені до справи. Зміст копії цього розпорядження, наданої до суду позивачем ОСОБА_1, не заперечували інші особи, які беруть участь у справі.

Виконання обов'язків з чергування по лікарні позивачем ОСОБА_1 стверджується вказаною вище копією розпорядження по лікарні, записами в його трудовій книжці, копія якої долучена до справи, про те, що він працював ургентним лікарем-хірургом за вказаний період.

Виконання додаткової роботи чергового лікаря по Христинівській ЦРЛ позивачем ОСОБА_1 підлягає оплаті за період з травня 2001 р. до червня 2003 р. включно.

За період з 1999р. до квітня 2001 р. включно оплата не може бути проведена, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду, на той час відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України працівник міг звернутись до суду у разі порушення законодавства про оплату праці в загальний тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Суд вважає, що позивач ОСОБА_1 повинен був знати про порушення свого права на оплату праці за додаткову роботу.

З 01.08.2001 р. набрав чинності закон, відповідно до якого у ст. 233 КЗпП України доповнено статтю після частини першої новою частиною про те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З липня 2003р. була введена оплата за чергування по Христинівській ЦРЛ, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні особовими рахунками працівників Христинівської ЦРЛ за 2003р., актом перевірки територіальною державною інспекцією праці Черкаської області дотримання законодавства про працю у Христинівській ЦРЛ № 23-22-55/17 від 27.03.2012р., вказаними вище показаннями свідків. Із досліджених доказів, зокрема особових рахунків працівників Христинівської ЦРЛ за 2003р., випливає, що позивач ОСОБА_1 з липня 2003р. не залучався до чергування по лікарні і з цього часу йому не повинна здійснюватись оплата праці за додаткову роботу черговим лікарем по лікарні.

Оплата праці за додаткову роботу черговим лікарем по лікарні повинна здійснюватись відповідно до вимог ст. 105 КЗпП України про те, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

У судовому засіданні був досліджений колективний договір Христинівської ЦРЛ на 2003-2004 роки, згідно з п. 5.4 якого працівникам, що виконують поряд з своєю основною роботою додаткову роботу, встановлено доплату у розмірі до 50 % посадового окладу за суміщення професій (посад).

Колективні договори за інші роки періоду часу, який підлягає оплаті, не збереглись.

В період часу, який підлягає оплаті, діяв наказ Мінпраці та соціальної політики України, МОЗ України № 161/137 від 06.04.2001р., відповідно до п.п.3 п.2 якого, п.п. 4.2.1 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я, затверджених цим наказом, встановлювалась доплата до 50 % посадового окладу за суміщення професій (посад).

Відповідно до ст. 16 КЗпП України умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними. Тому у колективних договорах за 2001-2002 роки також повинно бути зафіксовано аналогічне положення.

Згідно з розшифровкою заробітної плати (посадового окладу та 50 % посадового окладу за суміщення професій) на хірурга ОСОБА_1 за 1999-2004 роки 50 % посадового окладу за суміщення професій становить: за травень-грудень 2001р. -332,50 грн. (47,50 грн. щомісячно х 7 = 332,50 грн., у жовтні позивач перебував у відпустці), за 2002 р. -570 грн. (47,50 грн. х 12 = 570 грн.), за січень-червень 2003р. -283,50 грн. (54,75 грн. х 4 + 64,50 грн. = 283,50 грн., у червні позивач перебував у відпустці), загалом за травень 2001р. -червень 2003р. -1186 грн. (332,50 грн. + 570 грн. + 283,50 грн. = 1186 грн.).

Таким чином з відповідача Христинівської ЦРЛ на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути 1186 грн. заборгованості із заробітної плати (оплати за додаткову роботу черговим лікарем по Христинівській ЦРЛ).

У відшкодуванні моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Заподіяння моральної шкоди підлягає доказуванню в загальному порядку.

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Позивачем ОСОБА_1 в ході розгляду справи не подано до суду жодного доказу заподіяння йому моральної шкоди, тому у задоволенні цієї вимоги позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 16, 105, 233 ч. ч. 1, 2, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 57, 60, 88 ч.3, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Христинівської центральної районної лікарні, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Христинівська районна державна адміністрація Черкаської області, Христинівська районна рада Черкаської області, про стягнення заборгованості із заробітної плати, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Христинівської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1 1186 (одну тисячу сто вісімдесят шість) грн. заборгованості із заробітної плати.

Рішення про стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з Христинівської центральної районної лікарні до спеціального фонду Державного бюджету України (УДК в Христинівському районі Черкаської області, № доходного рахунку 31210206700453, МФО 854018, код ЄДРПОУ 22809127, банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду.

Суддя М. Ф. Олійник