Постанова № 2418889, 05.11.2008, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2008 р.

№ 11/354 (34/13)-07

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Губенко Н.М.

суддів

Барицької Т.Л.

Грека Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг"

на рішення

від

та на постанову

від

господарського суду Дніпропетровської області

20.05.2008

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

19.09.2008

у справі

№ 11/354 (34/13)-07

за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг";

2. Акціонерного банку "Експрес-Банк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1. Державне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці";

2. Державне підприємство "Укрзалізниця"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1

Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь-Енерго"

про

повернення 30 піввагонів та про стягнення 3 538 179,24 грн.

та за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг"

до

Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"

про

стягнення 7 261 293,60 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача за первісним позовом

Салатюк Д.В., Плескун О.В.;

- відповідачів за первісним позовом

1. П'ятигорець Ю.О.;

2. Галагур З.А.;

- третіх осіб на стороні позивача

1. повідомлений, але не з'явився;

2. повідомлений, але не з'явився;

- третьої особи на стороні відповідача-1

повідомлений, але не з'явився;

Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 04.11.2008 № 02-12/475, розгляд справи № 11/354 (34/13)-07 господарського суду Дніпропетровської області здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. –головуючий суддя, судді Барицька Т.Л., Грек Б.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008 у справі № 11/354 (34/13)-07 (суддя Мельниченко І.Ф.) частково задоволено первісні позовні вимоги ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод", зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" повернути Відкритому акціонерному товариству "Крюківський вагонобудівний завод" 30 неоплачених піввагонів моделі 12-783 відповідно до переліку № 1 шляхом підписання Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" та Відкритим акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод" актів приймання-передачі повернення піввагонів відповідно до переліку № 1 з поверненням Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" Відкритому акціонерному товариству "Крюківський вагонобудівний завод" технічних паспортів по формі ВУ-4М, актів технічної придатності по формі ВУ-1, сертифікатів якості та додатків до сертифікатів якості на кожен піввагон з переоформленням піввагонів відповідно до переліку № 1 в Державному підприємстві "Головний інформаційний обчислювальний центр Укрзалізниці" з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" на Відкрите акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" на користь Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" 2 748 953,83 грн. пені, 500 361,76 грн. річних, 7 650,00 грн. державного мита та 35,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог та у позові до Акціонерного банку "Експрес-Банк" в особі Дніпропетровської філії відмовлено.

За вказаним рішення задоволено зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг", стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" 7 261 293,60 грн. пені, 25 500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" у доход державного бюджету 500,00 грн. державного мита.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2008 у справі № 11/354 (34/13)-07 (колегія суддів у складі: Прудніков В.В., Білецька Л.М., Стрелець Т.Г.) апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" задоволено частково, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008 змінено: зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" повернути Відкритому акціонерному товариству "Крюківський вагонобудівний завод" 27 неоплачених піввагонів моделі 12-783 відповідно до переліку № 1 шляхом підписання Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" та Відкритим акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод" актів приймання-передачі повернення піввагонів відповідно до переліку № 1 з поверненням Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" Відкритому акціонерному товариству "Крюківський вагонобудівний завод" технічних паспортів по формі ВУ-4М, актів технічної придатності по формі ВУ-1, сертифікатів якості та додатків до сертифікатів якості на кожен піввагон з переоформленням піввагонів відповідно до переліку № 1 в Державному підприємстві "Головний інформаційний обчислювальний центр Укрзалізниці" з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" на Відкрите акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод"; в частині повернення 3 напіввагонів провадження у справі припинено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" на користь Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" 2 748 953,83 грн. пені, 500 361,76 грн. річних, 74 086,80 грн. державного мита, у тому числі по розглянутих апеляційних та касаційних скаргах, а також 114,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" у задоволенні зустрічного позову відмовлено; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" залишено без задоволення; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" на користь Акціонерного банку "Експрес-Банк" в особі Дніпропетровської філії 12 750,00 грн. державного мита.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх судових інстанцій, ТОВ "Енерго-Миг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2008 у справі № 11/354 (34/13)-07; рішення господарського суду Дніпропетровського області від 20.05.2008 у справі № 11/354 (34/13)-07 в частині задоволення зустрічного позову та стягнення з ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" на користь ТОВ "Енерго-Миг" 7 261 293,60 грн. пені, 25 500,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –залишити без змін; прийняти нове рішення у справі № 11/354 (34/13)-07, яким у задоволенні первісного позову ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" про зобов'язання ТОВ "Енерго-Миг" повернути ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" 27 неоплачених піввагонів моделі 12-783 відповідно до переліку № 1 шляхом підписання ТОВ "Енерго-Миг" та ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" актів приймання-передачі повернення піввагонів відповідно до переліку № 1 з поверненням ТОВ "Енерго-Миг" ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" технічних паспортів по формі ВУ-4М, актів технічної придатності по формі ВУ-1, сертифікатів якості та додатків до сертифікатів якості на кожен піввагон з переоформленням піввагонів відповідно до переліку № 1 в ДП "Головний інформаційний обчислювальний центр Укрзалізниці" з ТОВ "Енерго-Миг" на ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод", стягнення з ТОВ "Енерго-Миг" на користь ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" 2 748 953,83 грн. пені, 500 361,76 грн. річних, 74 086,80 грн. державного мита, у тому числі по розглянутих апеляційних та касаційних скаргах, а також 114,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 188, 193 ГК України, ст. ст. 11, 334, 509, 611, 629, 638, 651, 697 ЦК України; ст. ст. 32, 34, 36 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" заперечує проти доводів ТОВ "Енерго-Миг", викладених у касаційній скарзі, та просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2008 у справі № 11/354 (34/13)-07 залишити без змін, а вимоги касаційної скарги –без задоволення.

Акціонерний банк "Експрес-Банк" також подав відзив на касаційну скаргу ТОВ "Енерго-Миг", в якому просив суд касаційної інстанції судові рішення у справі № 11/354 (34/13)-07 в частині відмови в позові до АБ "Експрес-Банк" та стягнення з ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" на користь банку понесених ним судових витрат залишити без змін.

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників судового процесу не надходили, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники третіх осіб у призначене судове засідання не з'явились.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Справа № 11/354 (34/13)-07 розглядалась судами неодноразово.

Судами встановлено, що 13.05.2004 між ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (постачальник) (далі - позивач за первісним позовом) та ТОВ "Енерго-Миг" (покупець) (далі – відповідач -1) укладено договір № 7604/010699, згідно з яким позивач зобов'язаний поставити відповідачу-1 піввагони моделі 12-783 ТУ У 3.06-05763814-203-96 на умовах FCA станція Крюков на Дніпрі (Інкотермс –2000) протягом 40-55 днів з моменту отримання від відповідача-1 передплати.

В подальшому в умови договору поставки щодо ціни піввагонів, кількості, строків поставки та оплати додатковими угодами № 1 від 17.12.2004, № 2 від 05.01.2005, № 3 від 10.01.2005, № 4 від 10.02.2005, № 5 від 21.02.2005, № 6 від 30.05.2005 вносилися зміни. З приводу поставок та оплати товару по додатковим угодам № 1 від 17.12.2004, № 2 від 05.01.2005, № 3 від 10.01.2005, № 4 від 10.02.2005 спір фактично відсутній.

В той же час, позивач та відповідач-1 по різному оцінюють здійснену поставку продукції відповідно до укладених додаткових угод № 5 та № 6.

Так, 21.02.2005 між позивачем за первісним позовом та відповідачем-1 укладено додаткову угоду № 5, якою сторони передбачили поставку 150 піввагонів за ціною –235 000,00 грн.; встановили, що поставка вагонів має відбутися на умовах попередньої оплати, строк здійснення якої визначили до 15.03.2005.

30.05.2005 між позивачем за первісним позовом та відповідачем-1 укладено додаткову угоду № 6, якою сторони передбачили поставку 241 піввагону за ціною –219 600,00 грн.; поставка вагонів відповідно до цієї додаткової угоди повинна була здійснюватись за графіком: до 15.06.2005 –183 піввагона, решта 58 піввагонів –до 31.06.2005; строки оплати товару визначено наступні: до 20.06.2005 відповідач-1 повинен був оплатити вартість 183 піввагонів, а до 31.07.2007 –вартість 58 піввагонів.

30.05.2005 між позивачем та відповідачем-1 також була укладена додаткова угода № 8 до договору поставки № 7604/010699 від 13.05.2004, якою доповнено п. 1 додаткової угоди № 6 тим, що право власності на поставлені піввагони переходить від постачальника до покупця тільки з моменту проведення покупцем за них оплати в повному об'ємі, до того часу неоплачені піввагони є власністю постачальника і покупець не має права ними розпоряджатися. Додатковою угодою № 8 передбачено, що договір діє до 31.12.2005, в частині виконання сторонами своїх зобов'язань до повного їх виконання.

Матеріали справи свідчать, що по актам приймання –передачі № 15 від 31.05.2005, № 16 від 01.06.2005, № 17 від 08.06.2005, № 18 від 10.06.2005, № 19 від 14.06.2005 позивачем було передано відповідачу-1 193 піввагони за ціною 219 600 грн., на загальну суму 42 382 800 грн.

Між тим, суть спору, що виник між сторонами, зводиться до вирішення питання того, на підставі якої додаткової угоди - № 5 чи № 6 здійснена поставка піввагонів позивачем за первісним позовом відповідачу-1. В свою чергу, позивач за первісним позовом посилається на те, що піввагони було поставлено на виконання умов додаткової угоди № 6 від 30.05.2005, тоді як відповідач-1 вважає, що спірні піввагони отримано ним за додатковою угодою № 5 від 21.02.2005.

Місцевий господарський суд під час нового розгляду справи дійшов до висновку, що позивач за первісним позовом безпідставно посилається на невиконання сторонами умов додаткової угоди № 5, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що основний договір, або будь-яка із додаткових угод, у тому числі і № 5, були б розірвані чи визнані недійсними, а отже наступні поставки товару в кількості 150 одиниць, що здійснювалися після виконання умов додаткових угод з першої по четверту, слід вважати поставками, що здійснювались на виконання додаткової угоди № 5. При цьому, в актах приймання-передачі № 15, 16 та частково (50 шт.) № 17 невірно вказана вартість піввагонів –219 600 грн., оскільки їх вартість відповідно до умов додаткової угоди № 5 встановлена в сумі 235 320 грн.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, не погодився із вищезазначеним висновком місцевого господарського суду, оскільки строки здійснення поставки спірних піввагонів, їх вартість, відповідають умовам саме додаткової угоди № 6 від 30.05.2005. Також оплата піввагонів відповідачем-1 здійснювалась за ціною 219 600 грн., тобто за ціною, встановленою додатковою угодою № 6, а не за ціною 235 000 грн., як це було передбачено додатковою угодою № 5.

Вищий господарський суд України вважає, що суд апеляційної інстанції із врахуванням обставин справи та наявних у справі доказів дійшов вірного висновку, що поставка позивачем 193 піввагонів відповідачу-1 була здійснена саме за додатковою угодою № 6 від 30.05.2005, натомість висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи та не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що на виконання умов додаткової угоди № 6 від 30.05.2005 позивачем за первісним позовом поставлено відповідачу-1 193 піввагони на загальну суму 42 382 800,00 грн.; оплата отриманого товару відповідачем-1 здійснена частково, заборгованість на дату розгляду спору в суді першої інстанції складала 6 555 590,26 грн., що відповідає вартості 30 піввагонів.

З огляду на те, що додатковою угодою № 8 від 30.05.2005 встановлені обмеження щодо розпорядження покупцем неоплаченим товаром, який залишається у власності продавця, апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку, що вимога позивача за первісним позовом про повернення йому 30 неоплачених піввагонів, є такою, що відповідає положенням ч. 2 ст. 697 ЦК України, відтак місцевий господарський суд правомірно прийняв рішення про задоволення вимог позивача за первісним позовом про повернення йому 30 неоплачених піввагонів.

В процесі розгляду апеляційної скарги відповідач-1 перерахував позивачу за первісним позовом вартість 3 піввагонів, останнім факт перерахування грошових коштів не заперечується, в уточненні до апеляційної скарги просить задовольнити його вимоги в частині повернення йому 27 піввагонів.

Враховуючи зазначені обставини, апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову в частині повернення саме 27 піввагонів, у частині повернення 3 піввагонів провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, додатковою угодою № 6 від 30.05.2005 сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у вигляді сплати пені у розмірі 0,05% вартості неоплачених вагонів, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Встановивши факт прострочки оплати вагонів відповідачем-1, апеляційний господарський суд з посиланням на норми ст. ст. 611, 625 ЦК України, на погоджені сторонами умови договору, правомірно визнав обґрунтованими первісні позовні вимоги про стягнення річних та пені за період з 21.06.2005 по 21.12.2005 у сумі 500 361,76 грн. та 2 748 953,83 грн. відповідно.

Місцевий господарський суд, розглянувши зустрічні позовні вимоги ТОВ "Енерго-Миг" (позивач за зустрічним позовом) про стягнення з ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (відповідач за зустрічним позовом) пені за недопоставку продукції покупцю, передбачену додатковою угодою № 6 від 30.05.2005, встановив, що відповідач за зустрічним позовом у письмовій формі не вимагав розірвання договору, не попереджав позивача за зустрічним позовом про зупинення виконання своїх зобов'язань за договором, тому відмова у задоволенні зустрічних позовних вимог з посиланням на положення ч. 3 ст. 538 ЦК України є неможливою, оскільки відсутні підстави вважати, що договір поставки (в редакції його додаткових угод) припинив свою дію.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення місцевого господарського суду, відмовив у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Енерго-Миг" (позивач за зустрічним позовом) з підстав того, що останнім договірні зобов'язання не виконані, оплату товару не здійснено, тому відповідно до ст. 538 ЦК України відповідач за зустрічним позовом обґрунтовано зупинив виконання зобов'язання по поставці вагонів; оскільки недопоставка піввагонів мала місце з вини позивача за зустрічним позовом, який не сплатив вартість отриманих вже вагонів, підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом штрафних санкцій не вбачається.

Вищий господарський суд України не може погодитися із висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні зустрічного позову, оскільки підставою для такої відмови могло б слугувати виключно встановлення судом факту внесення сторонами в установленому чинним законодавством порядку змін до договору, якими встановлена відповідальність продавця за недопоставку продукції покупцю.

Відповідно до п. 11.4 договору поставки всі зміни з доповненнями до договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі і підписані обома сторонами.

Судом апеляційної інстанції не досліджувались докази, які б свідчили про внесення сторонами змін до договору поставки (додаткової угоди № 6) в частині погодження сторонами відповідальності за недопоставку покупцю продукції у вигляді пені в розмірі 0,05% від вартості недопоставлених вагонів, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, відповідно до порядку, передбаченого ст. 188 ГК України, або внесення змін до договору за рішенням суду.

За таких обставин висновок апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог, є таким, що не ґрунтується на умовах договору та нормах чинного законодавства.

Отже, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду 19.09.2008 у справі № 11/354 (34/13)-07.

Справу № 11/354 (34/13)-07 направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

Б.М. ГРЕК