Рішення № 24182313, 17.05.2012, Селидівський міський суд Донецької області

№ 543/1564/12

2/543/640/12

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2012 р. м.Селидове

Селидівський міський суд Донецької области в складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ДП «Селидіввугілля»про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має 37-літній стаж роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів. Останнім часом працював повний робочий день під землею на підприємстві ВП «Шахта «1/3 Новогродівська»ДП «Селидіввугілля». Тривала робота в умовах важкої фізичної праці призвела до розвитку професійного захворювання хронічного обструктивного захворювання легенів пилової етиології другого ступня, легеневої недостатності другого ступеня. Внаслідок цього необхідно постійно проходити амбулаторне і стаціонарне лікування. Медико-соціальною експертною комісією протипоказана фізична праця, робота в контакті з пилом, токсичними газами, у несприятливих метеоумовах. Визнаний інвалідом 3 групи та встановлено 40 % стійкої втрати працездатності. Будучі інвалідом має низьку можливість соціальної адаптації. Переживання нервово-психологічного характеру через втрату працездатності призвели до розладу функцій організму, обмежило життєздатність. Огляд медико-соціальною експертною комісією виявив різке обмеження працездатності, соціальну дезадаптацію, неможливість вести трудову діяльність за спеціальністю. Встановлено неможливість поліпшення нинішнього стану здоровя, придбане захворювання носить хронічний плин. Професійне захворювання призвело до постійних больових відчуттів у легенях, що підсилюються при незначному фізичному навантаженні. Постійна недостача кисню не дозволяє вести порівняно активний спосіб життя. Через професійне захворювання він був змушений залишити роботу за спеціальністю. Усе це призвело до втрат немайнового характеру, тому просив суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 42950 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні пояснив, що позивачем не надано належних доказів, на підставі яких можливо зробити висновок про заподіяння моральної шкоди. Також, в даному випадку, необхідно враховувати, що профзахворювання виникло та розвилося по сукупності впливу шкідливих факторів при роботі у шкідливих умовах та на інших підприємствах з тяжкими та шкідливими умовами праці, які також сприяли розвитку профзахворювання. Позивачеві підприємством була виплачена вихідна допомога при звільненні, в рахунок відшкодування шкоди у звязку з втратою професійної працездатності виплачена одноразова допомога, а також щомісячно виплачуються регресні виплати. Враховуючи вищевикладене, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що документи, на які посилається позивач, а саме: довідка МСЕК та акт про розслідування професійного захворювання, є документами, що підтверджують тільки факт професійного захворювання і встановлення звязку з цим стійкої втрати професійної працездатності і ніяким чином не можуть бути доказом заподіяння моральної шкоди. Відділення вважає посилання на ці документи, як на єдину підставу для відшкодування моральної шкоди, безпідставними, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно ОСОБА_3 розслідування хронічного професійного захворювання від 15.12.2011 року за формою П-4, ОСОБА_4 встановлений діагноз: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етиології другого ступня, помірна течія, легенева недостатність першого-другого ступеня. Захворювання професійне, встановлено вперше.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК 10 ААА № 158073 від 13.01.2012 р., виписки з акту огляду МСЕК 10 ААА № 158073 від 13.01.2012 р., довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності 10 ААА № 041216 від 13.01.2012 р., ОСОБА_4 встановлено третю групу інвалідності у звязку із професійним захворюванням, а також встановлено 40 % втрати професійної працездатності первинно з 23.12.2011 р. по 01.02.2014 р., протипоказана робота у підземних умовах, у контакті з пилом, важка фізична праця.

Суд, вислухав пояснення сторін, вивчив матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням здоров"я.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Згідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування працівникові моральної шкоди покладено на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що професійне захворювання, що виникло у позивача, заподіює йому моральні страждання, тому що через неї він змушений докладати додаткових зусиль для утримання себе і своєї родини, одержання повноцінного і своєчасного лікування. Втрата працездатності привела до порушення звичайного ритму життя, через відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі внаслідок травми він зіткнувся з труднощами побутового плану. В теперішній час відчуває негативні наслідки захворювання, такі як: фізичний біль. Він продовжує хворіти, потребує лікування. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральна шкода позивачу дійсно заподіяна.

З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає частковому задоволенню.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину моральних страждань позивача з приводу пошкодження здоровя, ступінь втрати ним професійної працездатності, а також стан здоров'я позивача, характер, тривалість, важкість змушених змін у його життєвих і виробничих зв'язках, те, що позивач постійно відчуває хворобливі відчуття, має потребу в медикаментозному, санаторно-курортному лікуванні.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 42950 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, суд не находить можливим, оскільки така грошова сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.

З огляду на вищевикладене, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 12 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Суд вважає, що даний позов є позовом майнового характеру, оскільки вид позову визначається вимогою, а не субєктивним правом особи. Оскільки вимогу в даному позову можна оцінити і вона має ціну позову, то суд вважає, що зі сторін підлягає стягненню судовий збір в доход держави у розмірі, що передбачений ЗУ «Про судовий збір», як за вимогу майнового характеру. Крім того, суд вважає, що зазначені витрати необхідно розподілити між сторонами пропорційно задоволеним вимогам, так як ЗУ «Про судовий збір»звільняє позивача від сплати судового збору тільки при поданні позовної заяви і не зазначає про звільнення від сплати судового збору при винесенні рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України, ст.23,1167 ЦК України, ст.ст. 60, 79,81,88, 212-215 ЦПК України, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_4 до ДП «Селидіввугілля»про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля»на користь ОСОБА_4 в порядку відшкодування моральної шкоди 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля»в доход держави судові витрати в розмірі 120 (сто двадцять) грн.. 26 коп. на розрахунковий рахунок 31215206700070, отримувач УДКСУ у м.Селидове, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір».

Стягнути з ОСОБА_4 в доход держави судові витрати в розмірі 309 (триста девять) грн. 24 коп. на розрахунковий рахунок 31215206700070, отримувач УДКСУ у м.Селидове, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір».

В решті позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а в разі відсутності у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя