Рішення № 24181997, 16.05.2012, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

0508/1317/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Цукурова В.П.,

при секретарі - Кривошей Г.В.,

за участю позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на наступне.

27 березня 2011 року позивачка в весільному салоні «Афіна», де ФОП ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність, внесла передплату у сумі 2000 гривень за прокат весільної сукні згідно договору прокату суконь у салоні «Афіна»№139. Повна вартість прокату весільної сукні складала 4000 гривень, день прокату 25 червня 2011 року.

12 травня 2011 року, 20 травня 2011 року та 22 травня 2011 року, у звязку із скасуванням весілля, ОСОБА_1 звернулась до працівників весільного салону «Афіна»з проханням повернути внесену нею передплату, про що залишила відповідні записи у книзі відгуків та пропозицій. Проте, працівники вказаного салону у грубій формі відмовили у поверненні передплати.

25 червня 2011 року позивачка відправила відповідачу вимогу про повернення внесеної передплати рекомендованим листом.

26 жовтня 2011 року представником позивачки ОСОБА_2 було направлено ФОП ОСОБА_3 аналогічну вимогу від імені позивачки курєрською службою, яку відповідачка отримала 27 жовтня 2011 року о 13 годині 40 хвилин.

Таким чином, фактичного користування предметом прокату не починалось, потреба в його отриманні відпала, але відповідачка відмовилась повернути їй суму попередньої оплати.

Просила стягнути з ФОП ОСОБА_3 на її користь матеріальну шкоду у сумі 2000 гривень, сплачених в якості передплати 27 березня 2011 року за прокат весільної сукні згідно договору прокату суконь в салоні «Афіна»№139, а також стягнути з відповідачки відшкодування завданої позивачці моральної шкоди у сумі 4000 гривень.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що на момент внесення позивачкою передплати за прокат весільної сукні вона працювала організатором весіль у ПП «Івент-агенція «Оскар»та організовувала весілля позивачки. 27.03.2011 року ОСОБА_1 звернулась до неї для допомоги у виборі весільної сукні. У весільному салоні «Афіна»свідок та позивачка обрали весільну сукню та внесли за неї передплату у розмірі 2000 гривень. Наступного разу ОСОБА_4 прийшла до даного салону разом із позивачкою з метою повідомлення про скасування весілля та повернення внесеної передплати. Проте ОСОБА_3 відмовила у поверненні коштів.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у заяві. Просила позов задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не зявилася. Відповідно до абз. 4 ч.5 ст. 74 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам-підприємцям за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб за такою адресою, вважається, що судовий виклик вручено їм належним чином. Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу серії АЗ №075345, ФОП ОСОБА_3 зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Але направлені за цією адресою та за адресою весільного салону судові повістки повернулися до суду. Тобто, відповідачка вважається належним чином повідомленою про дату, час, та місце розгляду справи.

Згідно вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні підстави.

27 березня 2011 року позивачка в магазині Весільний салон «Афіна», де ФОП ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність, внесла передплату у сумі 2000 гривень за прокат весільної сукні згідно договору прокату суконь у салоні «Афіна»№139 (а.с. 3).

25 червня 2011 року позивачка відправила відповідачці вимогу про повернення внесеної передплати рекомендованим листом (а.с. 4).

26 жовтня 2011 року представником позивачки ОСОБА_2 було направлено ФОП ОСОБА_3 аналогічну вимогу від імені позивачки курєрською службою, яку відповідачка отримала 27 жовтня 2011 року о 13 годині 40 хвилин (а.с. 6).

У відповідності до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобовязання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

У той же час, згідно статті 787 ЦК України, наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом. Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними.

Крім того, статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів»встановлено, що несправедливими є, зокрема, умова договору про надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця у звязку з розірванням або невиконанням ним договору.

Таким чином, умова договору прокату в салоні «Афіна»щодо неповернення завдатку є нікчемною.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ФОП ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди у сумі 2000 гривень.

Стосовно позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди суду зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів»споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

За таких обставин позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 4000 гривень не підлягають задоволенню, оскільки Законом України «Про захист прав споживачів»передбачено відшкодування моральної шкоди лише у випадку заподіяння шкоди, завданої життю, здоров'ю або майну споживача, що виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг, а така шкода позивачу не завдана.

Отже, у задоволенні позовних вимог позивачки щодо стягнення відшкодування моральної шкоди з ФОП ОСОБА_3 необхідно відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати, сплачені в якості судового збору у розмірі 107,30 гривень.

Керуючись ст. 570, 787 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 57, 58, 60, 88 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2000 (дві тисячі гривень) гривень.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 107,30 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Ворошиловським районним судом м. Донецька за заявою відповідача про перегляд такого рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м. Донецька до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька В.П. Цукуров

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Цукурова В.П.,

при секретарі - Кривошей Г.В.,

за участю позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на наступне.

27 березня 2011 року позивачка в весільному салоні «Афіна», де ФОП ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність, внесла передплату у сумі 2000 гривень за прокат весільної сукні згідно договору прокату суконь у салоні «Афіна»№139. Повна вартість прокату весільної сукні складала 4000 гривень, день прокату 25 червня 2011 року.

12 травня 2011 року, 20 травня 2011 року та 22 травня 2011 року, у звязку із скасуванням весілля, ОСОБА_1 звернулась до працівників весільного салону «Афіна»з проханням повернути внесену нею передплату, про що залишила відповідні записи у книзі відгуків та пропозицій. Проте, працівники вказаного салону у грубій формі відмовили у поверненні передплати.

25 червня 2011 року позивачка відправила відповідачу вимогу про повернення внесеної передплати рекомендованим листом.

26 жовтня 2011 року представником позивачки ОСОБА_2 було направлено ФОП ОСОБА_3 аналогічну вимогу від імені позивачки курєрською службою, яку відповідачка отримала 27 жовтня 2011 року о 13 годині 40 хвилин.

Таким чином, фактичного користування предметом прокату не починалось, потреба в його отриманні відпала, але відповідачка відмовилась повернути їй суму попередньої оплати.

Просила стягнути з ФОП ОСОБА_3 на її користь матеріальну шкоду у сумі 2000 гривень, сплачених в якості передплати 27 березня 2011 року за прокат весільної сукні згідно договору прокату суконь в салоні «Афіна»№139, а також стягнути з відповідачки відшкодування завданої позивачці моральної шкоди у сумі 4000 гривень.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що на момент внесення позивачкою передплати за прокат весільної сукні вона працювала організатором весіль у ПП «Івент-агенція «Оскар»та організовувала весілля позивачки. 27.03.2011 року ОСОБА_1 звернулась до неї для допомоги у виборі весільної сукні. У весільному салоні «Афіна»свідок та позивачка обрали весільну сукню та внесли за неї передплату у розмірі 2000 гривень. Наступного разу ОСОБА_4 прийшла до даного салону разом із позивачкою з метою повідомлення про скасування весілля та повернення внесеної передплати. Проте ОСОБА_3 відмовила у поверненні коштів.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у заяві. Просила позов задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не зявилася. Відповідно до абз. 4 ч.5 ст. 74 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам-підприємцям за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб за такою адресою, вважається, що судовий виклик вручено їм належним чином. Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу серії АЗ №075345, ФОП ОСОБА_3 зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Але направлені за цією адресою та за адресою весільного салону судові повістки повернулися до суду. Тобто, відповідачка вважається належним чином повідомленою про дату, час, та місце розгляду справи.

Згідно вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні підстави.

27 березня 2011 року позивачка в магазині Весільний салон «Афіна», де ФОП ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність, внесла передплату у сумі 2000 гривень за прокат весільної сукні згідно договору прокату суконь у салоні «Афіна»№139 (а.с. 3).

25 червня 2011 року позивачка відправила відповідачці вимогу про повернення внесеної передплати рекомендованим листом (а.с. 4).

26 жовтня 2011 року представником позивачки ОСОБА_2 було направлено ФОП ОСОБА_3 аналогічну вимогу від імені позивачки курєрською службою, яку відповідачка отримала 27 жовтня 2011 року о 13 годині 40 хвилин (а.с. 6).

У відповідності до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобовязання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

У той же час, згідно статті 787 ЦК України, наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом. Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними.

Крім того, статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів»встановлено, що несправедливими є, зокрема, умова договору про надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця у звязку з розірванням або невиконанням ним договору.

Таким чином, умова договору прокату в салоні «Афіна»щодо неповернення завдатку є нікчемною.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ФОП ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди у сумі 2000 гривень.

Стосовно позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди суду зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів»споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

За таких обставин позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 4000 гривень не підлягають задоволенню, оскільки Законом України «Про захист прав споживачів»передбачено відшкодування моральної шкоди лише у випадку заподіяння шкоди, завданої життю, здоров'ю або майну споживача, що виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг, а така шкода позивачу не завдана.

Отже, у задоволенні позовних вимог позивачки щодо стягнення відшкодування моральної шкоди з ФОП ОСОБА_3 необхідно відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати, сплачені в якості судового збору у розмірі 107,30 гривень.

Керуючись ст. 570, 787 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 57, 58, 60, 88 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2000 (дві тисячі гривень) гривень.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 107,30 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Ворошиловським районним судом м. Донецька за заявою відповідача про перегляд такого рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м. Донецька до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька В.П. Цукуров