Вирок № 24180845, 08.05.2012, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 0707/1808/2012

1/0707/79/2012

номер рядка стат. звіту 4, 46

В И Р О К

І м ' я м У к р а ї н и

08 травня 2012 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючої - судді Курах Л.В.

суддів Бондаренка Ю.О., Морозової Н.Л.

при секретаріЦуганич К.Б.

з участю прокурора Кунак Н.О.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, військовозобовязаного, не одруженого, раніше не судимого

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 7 ч.2 ст. 115 КК України, -

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, військовозобовязаного, не одруженого, раніше не судимого,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -

у с т а н о в и в:

20 квітня 2011 року о 19.00 год. в м. Мукачево по вул. В. Проніна ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, наніс потерпілому ОСОБА_1 один удар рукою в область обличчя.

Після цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 посадили ОСОБА_1 на переднє пасажирське сидіння автомобіля НОМЕР_1, і ОСОБА_8, сівши за кермо автомобіля, відвіз потерпілого ОСОБА_1 додому останнього, тобто до будинку 51 «В»по вул. В.Проніна в м. Мукачево, що розташований поблизу місця події.

Біля будинку 51 «В»по вул. В.Проніна в м. Мукачево ОСОБА_6 та ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, витягнули ОСОБА_9 з автомобіля і грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, тобто з хуліганських спонукань, почали наносити ОСОБА_9 удари ногами та руками в область тулубу.

Під час цього, до них також приєднався ОСОБА_5, який вже разом з ОСОБА_7 наніс ряд ударів ногами по тілу ОСОБА_1, який лежав на землі. Потім ОСОБА_5 перестебнув через огорожу будинку 51 по вул. Проніна, звідки взяв деревяну бейсбольну биту і умисно, з хуліганських мотивів, наніс нею один удар по голові ОСОБА_1, а саме в праву темяно-скроневу ділянку голови, внаслідок чого спричинив потерпілому тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент його спричинення у вигляді відкритої черепно мозкової травми, вдавленого імпресійного перелому тімяної та скроневої кісток справа, епідуральної гематоми з права, забою головного мозку 3 ступеню.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та показав, що 20 квітня 2011 року він та ОСОБА_7 знаходились в гостях у ОСОБА_10, випили близько 1,5-2 л. вина на трьох і приблизно о 19.00 год. вони втрьох вийшли на вулицю попросити у ОСОБА_11 сигарети. На вулиці стояли ОСОБА_8 та ОСОБА_1, які були сильно на підпитку. ОСОБА_1 з машини випустив пса бійцівської породи. ОСОБА_1 почав дразнити собаку і пропонувати йому вступити в бій із собакою. На це він ударив долонею руки по обличчю ОСОБА_1 і від вказаного удару останній впав на багажник свого автомобіля. Після цього, він, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повернулися до ОСОБА_6 додому. Через 10 хвилин він та ОСОБА_7 вийшли на вулицю. В цей час вони побачили як ОСОБА_8 біля будинку потерпілого говорить по телефону і тоді ОСОБА_7 пішов в бік ОСОБА_8 та ОСОБА_1 Він, ОСОБА_5., пішов за ОСОБА_7 з метою мирно врегулювати конфлікт. Однак, ОСОБА_1 почав їх ображати нецензурною лайкою, погрожувати і тоді він наніс один удар долонею по обличчю, після чого він та ОСОБА_7 пішли геть. Між тим, як показав ОСОБА_5., він почув як ОСОБА_7 крикнув, що ОСОБА_1 біжить в їх бік з битою в руках, намагаючись їх вдарити. ОСОБА_7 від удару відвернувся, а він в свою чергу вибив биту з рук ОСОБА_1 та наніс йому декілька ударів по голові рукою, від яких останній впав на землю. До нього приєднався ОСОБА_7 і вони вдвох почали бити ногами по тілу ОСОБА_1 Потім прийшла свідок ОСОБА_12, почала кричати на них з метою припинити бійку, під час чого він, ОСОБА_5 перестрибнув через паркан будинку 51 по вул. Проніна в м.Мукачево, взяв звіди биту і повернувшись до ОСОБА_1 наніс йому один удар в праву бокову частину голови без мети позбавити життя останнього. Зазначав, що визнає свою вину у нанесенні ним умисного тяжкого тілесного ушкодженні потерпілому. У вчиненому щиросердечно розкаюється.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_7 в судовому засіданні вину свою визнав у повному обсязі та дав аналогічні показання, тим, які в судовому засідання дав підсудний ОСОБА_5 Вказав, що дійсно ОСОБА_1, перебуваючи в стані спяніння, намагався залякати ОСОБА_5 своєю собакою бійцівської породи, на що ОСОБА_5 вдарив його долонею руки в обличчя і внаслідок чого потерпілий впав, його посадили в машину, щоб ОСОБА_8 відвіз його додому. ОСОБА_7 також показав, що ініціатором мирного врегулювання конфлікту був він, тому він першим попрямував до будинку ОСОБА_1, щоб поговорити, ОСОБА_5 йшов за ним. Крім того, показав, що бита належала ОСОБА_1, який намагався нею вдарити його та ОСОБА_5., але потерпілому це не вдалося, оскільки він, ОСОБА_7, від удару відвернувся, а ОСОБА_5 биту вибив з рук потерпілого, наніс йому декілька ударів, від яких ОСОБА_1 впав. Тоді він та ОСОБА_5 почали вдвох бити ногами по тілу ОСОБА_1 Коли до них підійшла ОСОБА_12, ОСОБА_5 взяв биту з подвіря будинку, де проживає ОСОБА_12, оскільки вона туди відлетіла, і наніс один удар битою по голові потерпілого. Після цього, бійка припинилася. Як і ОСОБА_5, ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_6 участі в бійці не приймав і ударів потерпілому ОСОБА_1 не наносив. Цивільний позов визнав частково.

В подальшому в судовому засіданні підсудним ОСОБА_7 та його захисником було заявлено клопотання про застосування до нього акту амністії. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 07 травня 2012 року звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закрито щодо нього кримінальну справу.

Допитаний у якості підсудного ОСОБА_6 в судовому засіданні вину не визнав та показав, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 були у нього в гостях. Коли вони вийшли на вулицю між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 стався конфлікт з приводу собаки потерпілого. Потерпілий дразнив собаку, а ОСОБА_5 сказав йому, щоб він заспокоївся, однак останній на зауваження не відреагував, за що ОСОБА_5 наніс удар долонею руки по голові ОСОБА_1 Від удару потерпілий впав, а він, ОСОБА_6, допоміг ОСОБА_7 та ОСОБА_8 посадити ОСОБА_1 до машини, оскільки той був напідпитку. Після цього він повернувся до себе додому разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_13, які хвилин через 10-15 пішли геть. Згодом він почув крики, вийшов на вулицю і побачив з відстані як ОСОБА_7 та ОСОБА_5 бють потерпілого ОСОБА_1 Коли він підійшов до ОСОБА_1, той вже був в непритомному стані. Особисто він, ОСОБА_1 ударів не наносив. Цивільний позов не визнав в повному обсязі.

Вина підсудних у вчиненні ними злочинів підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів по справі.

Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_5 почав вимагати від нього, щоб він чимось пригостив їх, на що він відповів, що у нього немає коштів. Між ними почалася сварка і ОСОБА_5 вдарив його рукою по обличчю і він впав. ОСОБА_8 і ще хтось посадили його в автомобіль. Тоді ОСОБА_8 відвіз його додому. Біля будинку він памятає, що його хтось витягнув з автомобіля і його почали бити. Але хто саме це був він не памятає в звязку з отриманою черепно мозковою травмою.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 почалася сварка, але з приводу чого він не знає, оскільки в цей час грався із собакою ОСОБА_1 Він бачив як ОСОБА_5 під час сварки наніс один або два удари по обличчю потерпілого, від яких ОСОБА_1 впав. Він разом з ОСОБА_11 посадили ОСОБА_1 в машину і він, ОСОБА_8, відвіз його додому. В цей час він почав телефонувати матері ОСОБА_14, повідомив її про випадок, на що остання сказала завести ОСОБА_1 додому і сказала, де знаходяться ключі від воріт, щоб загнати машину. Він переліз в подвіря будинку, де живе ОСОБА_1, щоб взяти ключі від воріт і побачив як ОСОБА_7 та ще хтось витягнули ОСОБА_1 з машини і почали його бити, хто саме був з ОСОБА_7 він не бачив, оскільки находився в подвірї будинку на відстані 30 метрів. Коли він наблизився до потерпілого, то вже побачив, що той лежить на землі, його бють ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ногами по тілу. Коли до місця події прийшли ОСОБА_12, та почала заспокоювати підсудних, ОСОБА_5 перестебнув до подвіря будинку 51 по вул. В.Проніна в м.Мукачево, взяв там деревяну биту і наніс спочатку один удар по голові потерпілого, потім два удари по тілу, після чого ОСОБА_5 викинув биту та втік, і саме на цих показах настоював. В цей час до потерпілого підійшли ОСОБА_7 та ОСОБА_6, почали піднімати його і тоді він, ОСОБА_8, взяв биту і ударив нею ОСОБА_7 по руці.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показав, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виникла сварка з приводу собаки потерпілого, але не чув, щоб ОСОБА_5 примушував потерпілого пригостити його. Крім того показав, що побачив, як потерпілий знаходиться в напівпритомному стані і тоді він, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 посадили ОСОБА_1 в машину. Як ОСОБА_5 наносив удар потерпілому він не бачив, але ОСОБА_3 бачив як ОСОБА_5 разом з ОСОБА_16 та ОСОБА_6 йшли по вулиці в сторону будинку ОСОБА_9 і в них в руках не було ніякої бити.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що приблизно о 10.00 год. вона, перебуваючи вдома, почула крики на вулиці. Вийшовши, вона побачила, як ОСОБА_5 ногами наносив лежачому на землі ОСОБА_1 удари по тілу та голові, ОСОБА_7 стояв на відстані трьох метрів. Підійшовши до ОСОБА_1, вона побачила, що останній знаходився в напівпритомному стані. Після цього, ОСОБА_5 вже з битою в руках наніс один удар нею по голові потерпілого, від якого у нього пішла кров. Після цього, ОСОБА_7 вихопив з рук ОСОБА_5 биту.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17, вітчим потерпілого, показав, що безпосередньо не був очевидцем злочину, про нанесення потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень йому стало відомо, коли він прибув о 20.00 год. в лікарню, де потерпілому було зроблено операцію.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що приймав участь в якості понятого під час проведення відтворення обстановки та обставин події, дане відтворення проводилося разом з слідчим та ще одним понятим і особою обличчя якої я не пам»ятає. Що особа при відтворенні говорила не чув, оскільки знаходився на віддалі.

Допитаний в судовому засіданні старший слідчий СУ ГУ МВС України в Закарпатській області Глеба І.М., показав, що допит ОСОБА_8 проводився у відповідності до вимог закону, було роз»яснено його права, а також свідку надавалася можливість прочитати протокол допиту, що він і зробив та підписав. Ніякого психологічного, морального та фізичного тиску на нього здійснено не було.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_19 підтвердив свої висновки та пояснив, що згідно виявлених тілесних ушкоджень можна з впевненістю стверджувати про нанесення бейсбольною битою одного удару по голові ОСОБА_9 Між тим, експерт пояснив, що виявлені пошкодження характерні внаслідок нанесення одного удару, але він не виключає можливість нанесення більше одного удару при умові, якщо наступні удари мали місце в одне і те ж саме місце. Однозначно вказати на те, що ударів по голові битою було два і більше експерт не може.

Окрім показів потерпілого та свідків, вина підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме:

-протоколом огляду місця події від 20 квітня 2011 року ( Т.1.а.с.15-18);

-протоколом додаткового огляду місця події від 27 червня 2011 року разом з фототаблицею та схемою до нього( Т.1.а.с.19-22);

-явкою з повиною ОСОБА_5 ( Т.1.а.с.42);

-протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю підсудних та свідків ОСОБА_8, ОСОБА_12 від 23 квітня 2012 року та від 27 червня 2011 року, ( Т.1.а.с. 104-110, Т.2.а.с. 24-36, 37-42, 43-51, 52-69);

-протоколом огляду предметів від 03 червня 2011 року, а саме бити для гри у бейсбол ( Т.2.а.с. 70-71);

-висновком експерта № 310\2011 від 26 квітня 2012 року ( Т.2.а.с. 81-84);

-висновком додаткової експертизи № 8\2011 від 10 червня 2011 року ( Т.2.а.с.94-96);

-висновком додаткової експертизи № 9\2011 від 29 червня 2011 року ( Т.2.а.с.166-108).

Відповідно до висновків судово медичних експертиз у потерпілого ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців на спинці носа, на повіках обох очей, саден на шкіряних покровах спини, які виникли від дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення при нанесення ударів кулаками та обутими ногами сторонньої людини, які відносяться по ступеню тяжкості до легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоровя і стійку втрату працездатності.

Окрім того, у потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді переломів кісток склепіння черепа з права, травматичних внутрішньочерепних крововиливів, забою головного мозку 3 ступеню, які виникли від дії твердих тупих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, якими може бути деревяна бейсбольна бита при нанесенні не менше як одного удару в праву тімяно-скроневу ділянку голови ОСОБА_1 Ці тілесні ушкодження є такими, що небезпечні для життя в момент спричинення та відносять до групи тяжких тілесних ушкоджень.

Оцінюючи зібрані докази в сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми по справі, а дії підсудного ОСОБА_5 мають бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, а також за ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинені групою осіб.

Органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_5 були кваліфіковані за ч. 2 ст. 15-п.7 ч. 2 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з хуліганських мотивів.

Разом з тим, дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження з огляду на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, орган досудового слідства, кваліфікуючи дії підсудного як закінчений замах на умисне вбивство, виходив з того, що ОСОБА_5 наніс два удари бейсбольною битою по голові і намагався нанести третій удар по голові потерпілого з метою позбавити останнього життя. Такі висновки органу досудового слідства ґрунтувалися виключно на показаннях свідка ОСОБА_8.

В той же час, показання свідка ОСОБА_8 не були послідовними. На досудовому слідстві він показував, що ОСОБА_5 наніс два удари битою саме по голові потерпілого і намагався нанести третій удар теж по голові, однак не довів свій намір, оскільки в цьому йому завадив ОСОБА_7, який вихопив у нього биту. Між тим, в судовому засіданні ОСОБА_8 показав, що особисто не бачив скільки і куди саме були нанесені удари битою. Потім, під час його додаткового допиту ОСОБА_8 показав, що бачив як ОСОБА_5 наніс один удар по голові, а після цього ще два удари по тілу потерпілого.

В той же час, суд знайшов доведеним лише факт нанесення одного удару по голові потерпілого.

Так, сам ОСОБА_8 показав, що в момент нанесення ОСОБА_5 ударів битою по голові потерпілому, на місці події була вже ОСОБА_12, яка бачила як відбуваються події.

Свідок ОСОБА_12 як в судовому засіданні, так і на досудовому слідстві показала, що коли вона підійшла до місця бійки, то в цей час ОСОБА_5 бив потерпілого ногами. Коли вона підійшла до потерпілого і хотіла допомогти йому підвестися останній знаходився в напівпритомному стані, але жодних кровяних плям ні на обличчі, ні на його голові не було. Лише після того, як ОСОБА_5 наніс один удар битою по голові потерпілого у останнього пішла кров і він втратив свідомість, після чого ОСОБА_5 більше ударів не наносив.

Обєктивно факт нанесення одного удару підтверджується також висновком судово медичного експерта, який лише припустив можливість нанесення більше одного удару, однак таке припущення не може бути покладено в основу висновків суду.

З огляду на суперечливість показань свідка ОСОБА_8, який до того ж перебував в стані алкогольного спяніння, його дружні відносини з потерпілим, не узгодження його показань на досудовому слідстві з іншими доказами по справі, суд не може визнати повністю обєктивними та достовірними показання ОСОБА_8, даних ним на досудовому слідстві, в частині кількості нанесених потерпілому ударів деревяною битою по голові.Вбивство вважається вчиненим умисно, коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння у вигляді смерті, бажає або свідомо допускає настання таких наслідків.

Відповідно до п.22 Постанови ПВС України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров»я особи»для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст.121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з»ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, врахувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб»єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Враховуючи знаряддя злочину, яким ОСОБА_5 наніс потерпілому тяжке тілесне ушкодження, кількість нанесених ударів, наступну поведінку підсудного ОСОБА_5, який не продовжив наносити удари, а покинув місце злочину, свідчить про те, що він не бажав та свідомо не допускав настання смерті потерпілого, а його умисел був спрямований на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень. З огляду на це кваліфікація його дій органом досудового слідства за ч. 2 ст. 15-п.7 ч. 2 ст. 115 КК України є невірною.

Оцінюючи зібрані докази в сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми по справі та кваліфікує дії підсудного ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинені групою осіб.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_5, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, добровільне відшкодування потерпілому шкоди.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_5 суд визнає- вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп»яніння.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_6 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_6 суд визнає- вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп»яніння.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, дані про його особу, який по місцю свого проживання характеризується посередньо (Т.1.а.с.133. 136), на обліку психіатра, фтизіатра та нарколога не перебуває (Т. 1 а.с.127), на обліку в Мукачівському районному центрі зайнятості не перебуває (Т. 1 а.с. 129), до кримінальної відповідальності притягається вперше (Т.1. а.с. 115), є особою молодою за віком, потерпілий ОСОБА_1 просив суд сурово його не карати, так як ні матеріальних ні моральних претензій до нього немає, крім того зазначав, що на його думку у підсудного ОСОБА_5 наміру вбивати його не було та приходить до висновку, що необхідним і достатнім покаранням для його виправлення і попередження нових злочинів слід обрати покарання в межах санкцій статтей, за якими він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбуття покарання з випробуванням, згідно положень ст. 75 КК України та покладенням на нього певних обов»язків, як це передбачено ст.76 цього ж Кодексу.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_6 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини, що обтяжують покарання, дані про його особу, який по місцю свого проживання характеризується негативно (Т.2.а.с.175), на обліку в Мукачівському районному центрі зайнятості не перебуває (Т. 2 а.с. 172), до кримінальної відповідальності притягається вперше (Т.2. а.с. 170), є особою молодою за віком та приходить до висновку, що необхідним і достатнім покаранням для його виправлення і попередження нових злочинів слід обрати покарання в межах санкціі статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, у виді обмеження волі, звільнивши його від відбуття покарання з випробуванням, згідно положень ст. 75 КК України.

Уточнений цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином у розмірі 3 307,5 грн. та 125 000,00 грн. відповідно, суд задовольняє частково на суму 5000 грн., враховуючи при цьому характер дій останнього, глибину понесених потерпілим моральних страждань. В решті позову відмовити за недоведеністю.

Речові докази біту для гри у бейсбол, яка знаходяться в кімнаті речових доказів Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області, відповідно до ст. 81 КК України слід знищити.

Судові витрати по справі становлять 225,12 гривень за проведену під час досудового слідства експертизу, які відповідно до ст. 93 КПК України слід покласти на підсудного ОСОБА_5

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121 та ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 121 КК України 05 (пять) років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 296 КК України 03 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити засудженому ОСОБА_5 покарання у вигляді 05 (пяти) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном 03 (три) не вчинить нового злочину та виконає обовязки, покладені на нього судом: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді 01 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном 01 (один) рік не вчинить нового злочину.

Уточнений цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В решті уточненого позову відмовити

Речовий доказ: деревяну бейсбольну биту після набуття вироку законної сили знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області судових витрат в розмірі 225 грн. 12 коп. за проведення експертизи (УДК в Закарпатській області, рахунок: 31256272210433, МФО 812016, ЄДРПОУ 25575144, призначення платежу «За дослідження холодної зброї»).

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду..

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обраний підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через цей суд протягом п»ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуюча: Л.В.Курах

Судді: О.Ю.Бондаренко

ОСОБА_20