Постанова № 24179313, 24.05.2012, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

09.04.2012 року Справа № 2314/2979/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

10 квітня 2012 року суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Степаненко О.М.

при секретарі Осадчому О.В.,

з участю: прокурора Бондаренко М.Ю.,

адвокатів ОСОБА_1,

розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 від 18.01.2012 року відносно директора ТОВ «Торгова компанія «Дашуківські бентоніти»ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, -

в с т а н о в и в:

Скаржник ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 від 18.01.2012 року відносно директора ТОВ «Торгова компанія «Дашуківські бентоніти»ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Скаржник як в скарзі так і в судовому засіданні мотивував свої доводи тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та відсутністю достатніх приводів щодо її порушення. Просить вказану постанову скасувати.

Захисник скаржника адвокат ОСОБА_1 обґрунтовуючи скаргу ОСОБА_2 суду пояснив, що у його підзахисного на момент порушення кримінальної справи не було податкового зобовязання, який, начебто, встановлений в акті №334/23-010/30146245 від 22.06.2011 року, так як податкове повідомлення-рішення №0000272301 від 07.11.2011 року, яке в свою чергу винесено на підставі вказаного акту, оскаржено в суді, а тому в силу положень Податкового кодексу України не може бути приводом для порушення кримінальної справи.

Представник прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 доводи, викладені у скарзі, не визнала, вважає, що скарга на зазначену постанову є безпідставною, оскільки дана кримінальна справа порушена з додержанням вимог ст.ст.94, 97, 98 КПК України за наявності на те підстав, а тому просили залишити її без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення скаржника, його захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали скарги, а також давши оцінку матеріалам, на підставі яких було порушено кримінальну справу, приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.236-7 КПК України, постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи чи за фактом вчинення злочину може бути оскаржена до місцевого суду за місцем розташування органу, який виніс постанову, з дотриманням правил підсудності. Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо особи може бути подана до суду особою, щодо якої було порушено кримінальну справу, її захисником чи законним представником.

Стаття 94 КПК України містить вичерпний перелік приводів для порушення кримінальної справи. До них зокрема відносяться: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Відповідно до частини 2 ст. 94 КПК України зазначено, що справа може бути порушена тільки у тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Перевіряючи наявність приводів і підстав для винесення оскаржуваної постанови відповідно до ч.13 ст.236-8 КПК України, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, не вдаючись до оцінки доказів, які були зібрані, суд прийшов до висновку, що у матеріалах, які надані прокуратурою Черкаської області на вимогу суду, не міститься документів, які б можливо було оцінити як привід до порушення кримінальної справи.

Як вказано у описовій частині оскаржуваної постанови, органом досудового слідства встановлено, що ОСОБА_2, будучи директором ТОВ «Торгова компанія «Дашуківькі бентоніти»з метою умисного ухилення від сплати податків, в порушення п.7.4.1., 7.4.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за №168/97-ВР шляхом безпідставного завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок фіктивних фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Сучасні технології Батьківщини», ТОВ «Зоря», ТОВ «Еко-Модуль» з приводу надання протягом 2010-2011 років неіснуючих посередницьких агентських послуг з реалізації бентонітової продукції суб'єктам господарської діяльності, з якими ТОВ «Торгова компанія «Дашуківські бентоніти»постійно має господарські взаємовідносини з 2008 року, ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 3 293 608 грн.

Як зазначив в постанові прокурор, підставами для порушення кримінальної справи стали, зокрема, акт №334/23-010/30146245 від 22.06.2011 року, податкове повідомлення-рішення №№0000272301 від 07.11.2011 року, копії первинних фінансово-господарських документів по взаємовідносинам ТОВ «Торгова компанія «Дашуківькі бентоніти», пояснення. На думку посадової особи, вказані документи дають підстави вважати, що директор «Торгова компанія «Дашуківькі бентоніти»ОСОБА_2 умисно ухилився від сплати податків до бюджету на загальну суму 3 293 608 грн.

Суд вважає, що достатніми даними, що вказують на наявність ознак скоєного злочину, вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину).

Так, обєктивною стороною злочину, передбаченого ст. 212 КК України характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів, що входить до системи оподаткування; 2)суспільно небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих або особливо великих розмірах; 3) причинний звязок між діяннями і наслідками.

Описово-бланкетний характер диспозиції ст. 212 робить необхідним у кожному конкретному випадку звертатися до податкового законодавства, яке визначає конкретних платників, їх обовязки, строки і механізм сплати платежів.

Відповідно до ст. 56.18. Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Скаржник, скориставшись таким правом, з метою узгодження сум податкових зобовязань, оскаржив податкове повідомлення-рішення №№0000272301 від 07.11.2011 року.

Як пояснив представник прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 на момент порушення кримінальної справи факт оскарження їй був відомий, як то було відомо про постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 року, яким визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення №№0000272301 від 07.11.2011 року про збільшення суми грошового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 4009460 грн., в тому числі за основним платежем 3 293 608 грн., за штрафними санкціями 715 852 грн.

Нормами ст. 56.18 Податкового кодексу України, які встановлюють, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, дають суду підстави вважати, що на момент порушення кримінальної справи, тобто на 18.01.2012 року, акт №334/23-010/30146245 від 22.06.2011 року, податкове повідомлення-рішення №№0000272301 від 07.11.2011 року, не можна вважати як привід для порушення кримінальної справи, як такі, що не встановлюють підстав для її порушення.

Окремо пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших, без перевірки викладених в них фактів, в силу ст. 56.22 Податкового кодексу України, яка зобовязує доведення наявність складу злочину зібраними доказами відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України, - не можна розцінювати як додатковий привід для прийняття рішення про порушення кримінальної справи.

Суд також вважає, що підставами до порушення кримінальної справи не можуть бути припущення або дані, які не містять інформації про злочин. В матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальної справи, а саме, копії первинних фінансово-господарських документів по взаємовідносинам ТОВ «Торгова компанія «Дашуківькі бентоніти», джерело отримання яких невідоме, - судом не встановлено будь-яких даних, які б носили ознаки складу злочину, передбаченого диспозицією статті 212 КК України.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що матеріали, на підставі яких виносилася оскаржувана постанова, не містять достатніх даних для початку процедури кримінального переслідування ОСОБА_2, у звязку з чим постанова про порушення кримінальної справи відносно останнього від 18.01.2012 року, - підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.236-7, 236-8 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_2 - задоволити.

Постанову прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 від 18.01.2012 року відносно директора ТОВ «Торгова компанія «Дашуківські бентоніти»ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України скасувати.

На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області.

Суддя:

ОСОБА_8