Рішення № 24178296, 29.03.2012, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 108/213/12

Провадження № 2/108/431/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 року.

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді - Левченка В.П.

при секретарі - Котелевец О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним і відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просить визнати недійсним правочин, укладений між нею і відповідачем про намір на придбання ? частки жилого будинку, що знаходиться за адресою: м. Керч, вул. 1-а Нагорна, 17 і зобовязати його відшкодувати їй у подвійному розмірі внесені в якості авансу грошові кошти в сумі 129429,9 грн., понесені витрати на ремонт у розмірі 1000 грн., моральну шкоду у сумі 5000 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 23.10.2011 р. між нею і відповідачем був укладений договір про намір купівлі у нього ? частки жилого будинку, що знаходиться за адресою: м. Керч, вул. 1-а Нагорна, 17. За цим договором, укладеним за участю ріелтора ОСОБА_4, ціна цієї частки становила 11000 доларів США. Відповідач отримав від позивача як аванс 23.10.2011 р. і 31.10.2011 р. 8100 доларів США, що еквівалентно сумі 64714,95 грн., і зобовязався оформити земельні відносини для нотаріального укладення правочину і продати цю частку жилого будинку у строк до 01.08.2013 г. Відповідач 05.12.2011 р. звільнив домоволодіння і передав ключі від нього позивачу. Під час укладення договору про намір відповідач засвідчив, що ніхто інший прав на це житло не має, і відсутні будь-які спори щодо цього житла. Однак 20.12.2011 р. позивачу із листів на адресу відповідача стало відомо про наявність арешту на домоволодіння державної виконавчої служби з приводу заборгованості відповідача перед банками, про знаходження домоволодіння у податковій заставі. В період з 20.12.2011 р. по 29.12.2011 р. позивач по телефону спілкувалася з відповідачем і потребувала повернути гроші, на що відповідач відмовив.

Представник позивача позов підтримала.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив. Позивач згоду на заочний розгляд справи не дала, тому суд розглянув справу у звичайному порядку.

Третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_3 позов також підтримала і пояснила, що займається діяльністю агентств з нерухомості. На звернення до неї позивача вона підшукала їй придатний до її вимог варіант жилого будинку, а саме, ? частки жилого будинку за адресою: м. Керч, вул. 1-а Нагорна, 17, власником якої є ОСОБА_2 Між позивачем та відповідачем за її участю був укладений договір про намір відповідача продати це житло. Відповідач отримав всього 8100 доларів США, а вона за свої послуги отримала 8000 грн. Про те, що на житло відповідача накладений арешт, відкрито виконавче провадження, і житло знаходиться у податковій заставі, їй нічого не було відомо. Сам відповідач при укладенні договору про намір запевняв, що ніяких спорів, прав інших осіб на це житло немає.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, третьої особи і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за такими підставами.

23.10.2011 р. між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений договір про намір купівлі у нього ? частки жилого будинку, що знаходиться за адресою: м. Керч, вул. 1-а Нагорна, 17. За цим договором, укладеним за участю ріелтора ОСОБА_4, ціна цієї частки становила 11000 доларів США. Відповідач отримав від позивача як аванс 23.10.2011 р. 5300 доларів США, 31.10.2011 р. - 2700 доларів США і 10.12.2011 р. 800 грн., про що зазначено розписками відповідача у цьому договорі.(а.с.5-6)

? частки жилого будинку, що знаходиться за адресою: м. Керч, вул. 1-а Нагорна, 17, належить на праві власності відповідачу згідно з договором дарування від 26.07.2003 р. і витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Керченського БТІ. (а.с.9-10)

Пояснення позивача, а також третьої особи про введення їх в оману відповідачем щодо відсутності арешту на житло, прав інших осіб або спору підтверджуються зазначенням у п.8 договору про намір, що «продавець»свідчить, що це домоволодіння до дійсного часу ніяким чином не відчужено, не закладено, у спорах і під забороною (арештом) не перебуває, прав щодо нього третіх осіб немає, договір оренди (найму) не укладений».

Також відповідно до відповіді державної виконавчої служби від 14.03.2012 р., у відношенні ОСОБА_2 є 7 виконавчих проваджень про стягнення з нього боргу за виконавчими документами, виданими у 2009-2011 роках на користь стягувачів: ПАТ КБ «Надра», ТОВ «ПростоФінанс», ДПІ м. Керч, ПАТ «ОСОБА_5 Аваль», ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_6».(а.с.45)

Згідно відповіді ДПІ у м. Керчі від 26.03.2012 р. ФОП ОСОБА_2 має заборгованість по платежам до бюджету, і усе його майно знаходиться у податковій заставі.(а.с.47)

Відповідно до відповіді ДП «Інформаційний центр»і витягу з Єдиного реєстру заборон обєктів нерухомого майна від 22.03.2012 р., на ? частки будинку № 17 по вул. 1-а Нагорна в м. Керч ще 05.06.2009 р. накладений арешт.(а.с.50-51)

Відповідач, знаючи з 05.06.2009 р. про арешт своєї частки будинку, знаючи про виконавчі провадження щодо нього, навмисно не повідомив про це а ні позивача, а ні третю особу. Навмисність таких дій відповідача підтверджується також постановою міліції у відмові в порушенні кримінальної справи від 03.03.2012 р., згідно якої встановлено, що ОСОБА_2 телефонував ріелтору ОСОБА_3, заспокоюючи, щоб не звертались до правоохоронних органів.(а.с.54)

Згідно із ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобовязана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у звязку з вчиненням цього правочину.

У ч.1 ст. 229 ЦК України зазначено, що істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обовязків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Таким чином, якби позивач знала про арешт частки будинку, про виконавчі провадження щодо відповідача, про перебування майна відповідача у податковій заставі, тобто, про такі властивості будинку, вона б не укладала з ним договір про намір придбати частку будинку і не передавала б йому за це гроші.

ОСОБА_2 навмисно ввів позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, і з цих підстав договір про намір від 23.10.2011 р. має бути визнаний недійсним, і відповідач має бути зобовязаний (а саме «зобовязати»просить позивач) відшкодувати позивачу збитки в якості внесеного авансу у подвійному розмірі у сумі 129432 грн. (у подвійному розмірі 8000 доларів США по курсу НБУ за 100 доларів США 798,95 грн.(а.с.11) і у подвійному розмірі 800 грн.), а також моральну шкоду у сумі 5000 грн., яку суд знаходить розумною за даних у справі обставин, а всього 134432 грн.

Що стосується відшкодування суми у 1000 грн. на витрати позивача на ремонт у квартирі, а саме, на придбання металевої двері (а.с.18), суд вважає по цій вимозі відмовити, так як питання про придбання металевої двері не входило до кола домовленостей позивача і відповідача.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті судовий збір у сумі 1294,32 грн. по вимогам матеріального характеру і у сумі 107,3 грн. щодо моральної шкоди, а всього 1401 грн. 62 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 229, 230 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати договір про намір від 23.10.2011 р., укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за участю СПД ФО Моїсеєнко ОСОБА_7 у частині щодо ОСОБА_2 недійсним.

Зобовязати ОСОБА_2 відшкодувати ОСОБА_1 збитки в якості внесеного авансу у подвійному розмірі у сумі 129432 грн., моральну шкоду у сумі 5000 грн., а всього 134432 (сто тридцять чотири тисячі чотириста тридцять дві) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1401 грн. 62 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн.

У іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд АР Крим через Керченський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Левченко В.П.