Рішення № 24176581, 10.05.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року Справа № 09/5026/572/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі судового засідання - Лавріненко С.І., за участю представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства "Біле озеро", с.Яблунівка Лисянського району Черкаської області до приватного сільськогосподарського підприємства "Олександрівка", с.Олександрівка Жашківського району Черкаської області про стягнення 103987,36 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 94597,26 грн. основного боргу з оплати за виконані роботи згідно договору № 10/10/11 від 10 жовтня 2011 року (далі - Договір), а також 782,17 грн. інфляційних нарахувань, 1395,88 грн. три проценти річних та 7212,05 грн. пені, нарахованих за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору позивач надав послуги (виконав роботи) зі збирання цукрових буряків на загальну суму 134312,50 грн., які відповідач прийняв, підтвердивши підписанням актів здачі - прийняття робіт (послуг), але не оплатив їх у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість. Відповідач частково погасив суму боргу в розмірі 30000,00 грн., також позивач зменшив розмір заборгованості на суму 9715,24 грн. у зв'язку з існуванням зустрічних вимог відповідача на вказану суму, тому станом на 21.03.2012 року заборгованість становить 94597,26 грн. У зв'язку з простроченням виконання грошових зобов'язань до відповідача застосовані, встановлена договором пеня та згідно зі ст.625 ЦК України три проценти річних, інфляційні нарахування від простроченої суми за весь період прострочення.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву вказав, що гарантує сплату боргу до 01.05.2012 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18 квітня 2012 року розгляд справи було відкладено на 10 травня 2012 року.

10 травня 2012 року представник позивача вказала на часткову сплату відповідачем основного боргу в сумі 14597,29 грн., що підтвердила платіжним дорученням №295 від 19.04.2012 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила стягнути з відповідача залишок несплаченої суми основного боргу, договірну пеню, три проценти річних та інфляційні нарахування. Також просила повернути надлишкову суму, сплаченого судового збору, про що подала відповідну заяву.

Ухвалою суду від 10 травня 2012 року позивачу повернуто 267,58 грн. судового збору у зв'язку із внесенням в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача, судом встановлено наступне.

10 жовтня 2011 року між відповідачем (замовник) та позивачем (виконавець) укладено Договір №10/10/11 (далі - Договір), предметом якого є надання послуг сільськогосподарською технікою по збиранню цукрових буряків самохідним бурякозбиральним комбайном Holmer Terrados (п.1.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що надані згідно умов Договору (п.1.1) послуги (виконані роботи) рахуються виконаними в повному обсязі з моменту підписання договірними сторонами акту приймання-передачі робіт та відсутності при цьому взаємних претензій.

Згідно п.4.1 Договору сторони згідні в тім, що вартість послуг складає 950,00 грн. з ПДВ за 1 га роботи на пальному замовника (відповідача у справі).

Відповідно до п.4.2 Договору замовник (відповідач у справі) перераховує виконавцю (позивачу у справі) суму вартості послуг протягом п'яти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі робіт на підставі рахунку виконавця.

Згідно п.4.4 Договору доставка техніки до місця виконання робіт та повернення її в господарство виконавця здійснюється за рахунок підприємства замовника.

Пунктом 5.3.1 Договору встановлено, що за невиконання зобов'язань, взятих на себе за умовами договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неплатежу за кожний день прострочення.

На виконання умов договору позивач виконав роботи, які відповідач прийняв без заперечень, на загальну суму 134312,50 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №169 від 25.10.2011 року, який підписаний уповноваженими представниками обох сторін, затверджений керівниками підприємств та скріплений печатками обох сторін.

В рахунок оплати за виконані роботи (надані послуги) позивач зарахував вартість попередньо наданих відповідачем послуг з перевезення цукрового буряка по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №-09-09 від 30.09.2011 року на суму 9715,24 грн., як зустрічні вимоги.

05 січня 2012 року між сторонами проведено звірку розрахунків за 2011 рік, за результатами якої складений відповідний акт, згідно якого заборгованість відповідача становила 124597,26 грн.

За виконані роботи відповідачем було сплачено 30000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №91 від 15.02.2012 року на суму 15000,00 грн., №184 від 16.03.2012 року на суму 9900,00 грн. та №186 від 16.03.2012 року на суму 5100,00 грн.

Отже, на дату подання позову (04 квітня 2012 року) заборгованість відповідача перед позивачем становила 94597,26 грн. (134312,50 грн. надано послуг - 9715,24 грн. зараховані зустрічні вимоги - 30000,00 грн. сплачено коштів).

В процесі вирішення спору відповідач сплатив позивачу 14597,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням №295 від 19.04.2012 року.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення з відповідача заборгованості з оплати за виконані роботи по збиранню цукрових буряків, договірної пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних.

Сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання - юридичними особами.

Згідно ст.179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179 ГК України).

Договір, на підставі якого між сторонами виникли правовідносини та заявлені позовні вимоги, за своєю правовою природою є договором підряду.

Господарським кодексом України не встановлено особливостей укладання та виконання договорів підряду, тому до правовідносин сторін підлягають застосуванню загальні положення ЦК України про підряд, встановлені главою 61 цього Кодексу.

Так, згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що на виконання умов Договору, позивач виконав передбачені Договором роботи по збиранню цукрового буряку, які відповідач прийняв без заперечень, однак їх вартість оплатив не у повному обсязі та з порушенням, встановленого Договором, строку.

Після звернення позивача до господарського суду із позовною заявою, відповідач сплатив 14597,29 грн. основного боргу, тому провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, за відсутністю предмету спору, а з відповідача підлягає стягненню залишок несплаченого боргу з оплати за виконані роботи в сумі 79999,97 грн.

Стосовно застосування відповідальності за порушення виконання грошових зобов'язань, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач не довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке виразилось у простроченні виконання грошових зобов'язань з оплати за договором про надання послуг по збиранню цукрових буряків.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У Договорі сторони встановили, що за невиконання взятих на себе зобов'язань, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неплатежу за кожний день прострочення.

Пеня в сумі 7212,05 грн. позивачем нарахована із застосуванням обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ за період з 31.10.2011 року (початок прострочення виконання грошового зобов'язання) по 21.03.2012 року (дата складання позовної заяви). Розрахунок пені перевірено судом, він зроблений вірно.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних нарахувань за період з 31.10.2011 року по 21.03.2012 року позивачем зроблений вірно, сума інфляційних нарахувань становить 782,17 грн.

Сторони у Договорі не встановили інший розмір процентів річних, тому позивачем обґрунтовано нараховані три проценти річних від простроченої суми боргу за період з 31.10.2011 року по 21.03.2012 року в сумі 1395,88 грн. Розрахунок трьох процентів річних зроблений вірно.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 79999,97 грн. основного боргу з оплати за виконані роботи по збиранню цукрових буряків, 782,17 грн. інфляційних нарахувань, 1395,88 грн. три проценти річних, 7212,05 грн. договірної пені, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1609,50 грн. судового збору.

Керуючись ст. 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із приватного сільськогосподарського підприємства "Олександрівка" (Черкаська область, Жашківський район, с.Олександрівка, вул.Колгоспна, 11, ідентифікаційний код 03792544) на користь Сільськогосподарського приватного підприємства "Біле озеро" (Черкаська область, Лисянський район, с.Яблунівка, вул.Шевченка, 2, ідентифікаційний код 32546815) - 79999,97 грн. основного боргу, 782,17 грн. інфляційних нарахувань, 1395,88 грн. три проценти річних, 7212,05 грн. договірної пені та 2079,75 грн. судового збору.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 14597,29 грн. основного боргу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 14 травня 2012 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко