Рішення № 24176333, 14.05.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.12 Справа№ 5015/1011/12

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Галнафто-Інвест», м.Львів

До відповідача-1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів

До відповідача-2 : Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», м.Сімферополь

Про стягнення заборгованості в розмірі 640 073,02 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Петруняк Є.В. - представник

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Іванило О.П.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ «Галнафто-Інвест»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та до Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз»про стягнення заборгованості в розмірі 640073,02 грн.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.

В судовому засіданні 03.05.2012 року оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив стягнути з Відповідача-1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 солідарно 1000,00 грн. основного боргу, 7642,45 грн. пені, 3699,33 грн. інфляційних і 3249,41 грн. -три відсотки річних та з Відповідача-2 Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз»640073,02 грн. основного боргу, 42695,25 грн. пені, 20666,64 грн. інфляційних та 18153,13 грн. три відсотки річних.

Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Надав суду письмовий відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив і просив застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення пені.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений ухвалами суду, які надсилалась сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача-1.

В судовому завданні 14.05.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

03 червня 2010 року між ТзОВ «Галнафто-Інвест»(Постачальник) та ДАТ «Чорноморнафтогаз»(Покупець) було укладено Договір поставки № 562. За цим договором Постачальник зобов'язується Поставити товар ( цемент) згідно специфікації (Додаток договору №!), а Покупець зобов'язується приймати та вчасно і в повному обсязі оплачувати поставлений Товар в порядку передбаченому цим договором.

На виконання умов договору Постачальник поставив Покупцю протягом червня-грудня 2010 року товар на суму 947049,60 грн., що підтверджується актами прийому-передачі та видатковими накладними і не заперечується відповідачем ( а.с.9-210).

Обов'язком Покупця було прийняти товар та оплатити його вартість у терміни, встановлені Договором.

Відповідно до умов п.4.2 договору №562 від 03.06.2010 року оплата за поставлену партію товару здійснюється Покупцем протягом двадцяти календарних днів з моменту отримання товару і підписання акту прийому-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата за поставлений товар здійснювалась Покупцем з порушенням строків визначених договором, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до акту звірки розрахунків № 302 від 14.11.202011 року підписаного та завіреного печатками сторін, заборгованість З ДАТ «Чорноморнафтогаз»перед ТзОВ «Галнафто-Інвест»по Договору № 562 від 03.06.2010 року складала 558558 грн.

Відповідно до п.7.3 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано пеню в розмірі 42695,25 грн., та відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано три відсотків річних в сумі 18153,13 грн. та 20666,64 грн. -інфляційних , які просить стягнути з відповідача-2.

Для забезпечення виконання зобов'язання за Договором поставки № 562 від 03.06.2010 року між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено договір поруки від 01.12.2010 року.

Пунктом 2.1-2.2 даного договору передбачено, що Поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язків ДАТ «Чорноморнафтогаз»за договором поставки №562 від 03.06.2010року (основний договір) на суму 1000,00 грн., включаючи сплату неустойки та відсотків пропорційно цій сумі.

На підставі договору поруки позивач просить стягнути з відповідача-1 1000,00 грн. основного боргу, 7642,45 грн. пені, 3699,33 грн. інфляційних і 3249,41 грн. -три відсотки річних .

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно до ч.1. та 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт порушення Відповідачем-2 договірних зобов'язань встановлений судом, та по суті відповідачами не оспорений.

Для забезпечення виконання зобов'язання за Договором поставки № 562 від 03.06.2010 року між ТзОВ «Галнафто-Інвест»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поруки від 01.12.2010 року, відповідно до пунктів 2.1-2.2 якого Поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язків ДАТ «Чорноморнафтогаз»за договором поставки №562 від 03.06.2010року (основний договір) на суму 1000,00 грн., включаючи сплату неустойки та відсотків пропорційно цій сумі.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Оскільки, відповідно до п. 2.1 Договору поруки від 01.12.2010 року відповідальність Поручителя обмежується сумою 1000,00 грн., суд приходить до висновку, що даним договором було забезпечено виконання зобов'язання частково.

В зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги про стягнення з Відповідача-2 основної суми заборгованості підлягають задоволенню в сумі 557558,00 грн., а позовні вимоги про стягнення 1000,00 грн. підлягають солідарному задоволенню з Відповідача-1.

Крім того позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Відповідачів пені, 3 % річних та збитків від інфляції.

У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи розрахунку, позивачем розрахована інфляційні і три відсотки річних, які підлягають до стягнення з ДАТ «Чорноморнафтогаз»із суми 558558,00 грн., проте до стягнення з відповідача підлягає сума 557558,00 грн. Згідно проведеного судом перерахунку , за порушення виконання грошового зобов'язання, на підставі ст..625 ЦК України, до стягнення з ДАТ «Чорноморнафтогаз»підлягають 20629,65 грн. інфляційних і 18120,64 грн. -три відсотки річних.

Відповідно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає до стягнення 1000,00 грн. основного боргу, 37,00 грн. інфляційних і 32,50 грн. -три відсотки річних.

Щодо стягнення пені то слід зазначити наступне:

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Пунктом 1 ст. 258 передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки.

Початок перебігу позовної давності, за загальним правилом, визначеним ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається із матеріалів справи, ТзОВ «Галнафто-Інвест»дізнався про порушення свого права 20.01.2011 року по спливу строку,коли повинна була бути здійснена оплата.

Таким чином, в даному випадку початок перебігу позовної давності слід відраховувати від 20 січня 2011 року. Таким чином, остання дата для звернення до суду із позовом складає 20 січня 2012 року. Позивач звернувся до суду лише в березні 2012 року.

Поважних причин пропуску строку позовної давності Позивачем не наведено, клопотання про відновлення строку позовної давності Позивачем не надавалося.

Підстав для зупинення перебігу строку позовної давності, передбачених ст. 263 ЦК України немає.

Відповідно до пункту 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, подане відповідачем клопотання про застосування скорочених строків щодо стягнення пені підлягає до задоволення .

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, і підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід покласти на відповідачів пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 258, 267, 509, 553, 554, 626, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст.6,7,12, 33-35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 і.п.н. НОМЕР_1) на користь ТзОВ «Галнафто-Інвест»(79016, м.Львів, вул..Замкнена,3/2 код ЄДРПОУ 31441730) -1000,00 грн. основного боргу, 27,00 грн. -інфляційних, 32,50 грн. три відсотки річних та 21,39 грн. судового збору.

3. Стягнути з Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз»(95000 , АР Крим, м.Сімферополь, пр..Кірова , пров.Савнаркомовський ,52/1 код. ЄДРПОУ 00153117) на користь ТзОВ «Галнафто-Інвест»(79016, м.Львів, вул..Замкнена,3/2 код ЄДРПОУ 31441730) - 557558,00 грн. основного боргу, 20629,65 грн. інфляційних , 18120,64 грн. -три відсотки річних та 11926,17 грн. судового збору.

4. В решта частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Н.Березяк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21.05.2012 року.

Суддя Березяк Н.Є.