Рішення № 24176225, 15.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-25/4424-2012 15.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бьюті-Профі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко»

про стягнення 13 465,69 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Гущин В.Г. (директор)

від відповідача: ОСОБА_2 (представник за довіреністю від 05.12.2011р.)

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бьюті-Профі»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко»(надалі - відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на суму 13 465,69 грн., в тому числі 10 839,53 грн. основного боргу, 1 773,76 грн. інфляційних втрат, 852,40 грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором не виконав, повну вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2012р. справі було присвоєно №5011-25/4424-2012 та призначено судове засідання на 24.04.2012р. В судове засідання 24.04.2012р. з'явився позивач, однак розгляд справи було відкладено до 15.05.2012р. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Відповідач надав до суду відзив в якому проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі. У відзиві відповідач посилався на невиконання позивачем пункту 15 розділу 6 Договору, яким зазначено, що відповідач має право повернути товар, зокрема у зв'язку з тим, що товар не користується попитом, а позивач зобов'язаний власним коштом забрати товар протягом 2-х днів з дня отримання від відповідача відповідного повідомлення. Як зазначено у відзиві, відповідач листом №04/04/12-р від 04.04.2012р. надіслав повідомлення позивачу з переліком магазинів та товарів, які необхідно забрати у зв'язку з тим, що товар не користується попитом. У зв'язку з тим, що позивач не забрав товар, відповідач, згідно ст.ст. 612, 613 ЦК України, ст. 235 ГК України та умов Договору, вважає, що відповідач має право призупинити оплату за поставлені товари, як це зазначено в п.7 розділу 10 Договору. При цьому відповідач зазначив, що оплата поставленого товару буде поновлена після належного виконання позивачем зобов'язання по вивезенню товару.

В судовому засіданні 15 травня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2010 року між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір поставки №8198К (надалі -Договір), згідно п. 1.1. якого позивач зобов'язався передавати товар у власність відповідача на умовах і в строки, встановлені в замовленнях на поставку, а відповідач в порядку і в строки, встановлені Договором, зобов'язався приймати товар і оплачувати його.

Позивач відповідно до видаткових накладних №Б-00002162 від 22.06.2010р. на суму 35 875,68 грн. та №Б-00002270 від 01.07.2010р. на суму 912,00 грн. на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 36 787,68 грн. Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписом його представника в видаткових накладних та печаткою підприємства (належним чином засвідчені копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи).

У відповідності до п. 1. розділу 8 Договору відповідач здійснює оплату позивачу за поставлені товари зі спливом 7 календарних днів, але не пізніше 45 календарних днів з дня передачі товарів.

Згідно наявних в матеріалах справи виписках по рахунку позивача, відповідачем було сплачено, а позивачем зараховано в рахунок погашення боргу за Договором суму в розмірі 25 948,15 грн. за поставлений товар (в матеріалах справи містяться належним чином завірені копії виписок по особовому рахунку позивача).

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що останній не оплатив позивачу повну вартість поставленого за Договором товару на суму 10 839,53 грн. (основна сума поставки в розмірі 36 787,68 грн. -часткова оплата товару в розмірі 25 948,15 грн.). Вказана сума заборгованості підтверджена відповідачем в Акті звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2012, який наявний в матеріалах справи.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо повної оплати вартості отриманого товару виконав неналежним чином, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленого товару складає 10 839,53 грн.

Твердження відповідача про відсутність підстав для оплати вартості поставленого позивачем товару у зв'язку із невиконанням позивачем свого зобов'язання щодо вивезення товару, що повертається відповідачем та застосуванням відповідачем оперативно -господарської санкції, встановленої п. 7 розділу 10 Договору є необґрунтованим та не приймаються судом до уваги, зважаючи на наступне.

Пунктом 15 розділу 6 Договору визначено, що відповідач має право повернути товари по різним підставам (товари не користуються попитом і т.д.), а позивач зобов'язаний прийняти їх назад з обов'язковим оформленням і наданням всіх необхідних документів. Всі повернені товари позивач зобов'язаний забрати за свій рахунок і своїм транспортом протягом 2-х робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення від відповідача.

Протоколом розбіжностей від 01.03.2010р. (належним чином завірена копія міститься в матеріалах справи) до пункту 15 в 6 розділі було внесено доповнення: «але не пізніше дати здійснення наступної поставки». Отже, повна версія пункту 15 розділу 6 виглядає наступним чином: «Відповідач має право повернути товари по різним підставам (товари не користуються попитом і т.д.), а позивач зобов'язаний прийняти їх назад з обов'язковим оформленням і наданням всіх необхідних документів. Всі повернені товари позивач зобов'язаний забрати за свій рахунок і своїм транспортом протягом 2-х робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення від відповідач, але не пізніше дати здійснення наступної поставки».

Частиною четвертою ст. 612 ЦК України, на яку посилається відповідач в обґрунтування затримання оплати товару, встановлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Пунктом 7 розділу 10 Договору встановлено, що відповідач має право призупинити оплату за поставлені товари у випадку невиконання позивачем обов'язків, передбачених ч. 15 ст. VI Договору.

Таким чином, пунктом 7 розділу 10 Договору передбачена можливість призупинення належного виконання зобов'язання по оплаті товару.

Однак матеріалами справи підтверджується, що зобов'язання відповідача оплатити поставлений позивачем товар виникло з дня поставки товару та строк виконання такого зобов'язання тривав протягом 45 календарних днів, тобто до 06.08.2010р. та 14.08.2010р., відповідно. Після вказаних дат почалося прострочення відповідача щодо оплати поставленого позивачем товару по накладним №Б-00002162 від 22.06.2010р. на суму 35 875,68 грн. та №Б-00002270 від 01.07.2010р. на суму 912,00 грн.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів того, що його зобов'язання не могло бути належним чином виконане протягом встановленого Договором строку через прострочення позивача у цей період.

Судом не досліджуються обставини виконання чи невиконання позивачем свого зобов'язання щодо прийняття товару, що повертається відповідачем, оскільки це не є предметом позову в цій справі, а відповідачем не заявлялися зустрічні позовні вимоги до позивача щодо виконання зобов'язань за Договором, зокрема, що випливають з п. 15 розділу 6 Договору. Однак, суд виходить з того, що прострочення позивача могло настати лише після отримання ним від відповідача повідомлення про повернення товару № 04/04/12-р, тобто після 04.04.2012, а саме в період, коли відповідачем вже було порушено строк оплати товару та вже існувало прострочення відповідача. В період визначеного Договором строку виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого товару (з 22.06.2010 та 01.07.2012 протягом 45 календарних днів) обставин прострочення кредитора не існувало, а відповідачем не надано доказів того, що він не міг виконати своє зобов'язання належним чином через таке прострочення позивача.

Отже, враховуючи викладене, твердження позивача щодо правомірного призупинення проведення оплати за отриманий товар не приймаються судом у зв'язку з необґрунтованістю.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України на користь позивача підлягає сума інфляційних нарахувань за період з вересня 2010р. по лютий 2012р. в розмірі 1 773,76 грн. та 3% річних за період з 15 серпня 2010р. по 20 березня 2012р. в розмірі 852,40 грн. (розрахунок позивача міститься в позовних матеріалах).

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості в розмірі 13 465,69 грн., з якої сума основного боргу складає 10 839,53 грн., інфляційні втрати складають 1 773,76 грн., 3% річних складають 852,40 грн.

Судовий збір позивача у розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко»(код ЄДРПОУ 32104254, адреса: 03045, м. Київ, пр. Науки, 8, р/р 26008000000281 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бьюті-Профі»(код ЄДРПОУ 31453128, адреса: 01010, м. Київ, вул. Московська, 24, кв. 21, п/р 26005227143 в ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль», МФО 380805) основний борг в сумі 10 839,53 грн. (десять тисяч вісімсот тридцять дев'ять гривень 53 копійки), інфляційні втрати в сумі 1 773,76 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят три гривні 76 копійок), 3% річних в сумі 852,40 грн. (вісімсот п'ятдесят дві гривні 40 копійок) та судовий збір у сумі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.05.2012р.

Суддя С.М. Морозов